Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

Фармакологія


Діуретики тіазиди та тіазидоподібні


До групи тіазидів або похідних бензотіадіазину належать такі основні препарати: гідрохлортіазид (гіпотіазид), хлорталідон, індапамід, клопамід.

Механізм дії. Похідні бензотіадіазину частково фільтруються, але переважно активно секретуються клітинами проксимальних канальців до просвіту нефрона, після чого проявляється їх дія переважно в дистальних звивистих канальцях нирок. Тіазиди на внутрішній поверхні канальців (на апікальній мембрані канальцевих клітин) конкурують з йонами хлору Сl- за молекулярні місця зв'язування, це пригнічує реабсорбцію та транспорт йонів хлору Сl-, а відтак (вторинно) пригнічується реабсорбція і асоційованого з ним натрію Na+. Пригнічення реабсорбції (поєднаного транспорту) йонів хлору Сl- та асоційованих з ними йонів Na+ крізь апікальну мембрану сприяє виведенню цих йонів із організму. Під впливом цих речовин виведення йонів К+ та Mg2+ також збільшується, а виведення йонів Са2+ зменшується. Тіазиди у звичайних дозах не викликають суттєвих порушень кислотно-лужної рівноваги. Але у високих дозах тіазиди здатні викликати гіпохлоремічний алкалоз. Препарати цієї групи зберігають виражений діуретичний ефект за будь-яких зрушень pH крові, зберігаючи свою ефективність як за умов ацидозу, так і за умов алкалозу.

Тіазиди дещо гальмують активність карбоангідрази, що також пригнічує активну реабсорбцію йонів Na+ та збільшує виведення карбонатів та фосфатів. Підвищений рівень йонів Na+ в остаточній сечі активує механізм повернення йонів Na+ в збірних трубочках та інтенсифікує виведення К+ із сечею (останнє є небажаним явищем). Похідні бензотіадіазину містять сульфонамідну групу, котра поряд із пригніченням активності Na+-К+-АТФ-ази, карбоангідрази пригнічує і деякі інші ферменти (сукцинатдегідрогенази, ферменти окислення неестерифікованих жирних кислот), що також порушує забезпечення енергією натрієвого насоса і зменшує реабсорбцію йонів Na+, збільшуючи натрійурез і діурез. Крім того, тіазиди здатні пригнічувати активність фосфодіесте- рази у клітинах ниркових канальців, що призводить до накопичення цАМФ.

Тіазиди, як вже було зазначено, збільшують реабсорбцію йонів Са2+ в канальних нирок, що призводить до гіперкальціємії. Це викликає гальмування секреції парат- гормону паращитоподібною залозою, а недостатність паратгормону порушує процес активної реабсорбції йонів Mg2+ в петлі Генле (збільшується виведення йонів Mg2+ із сечею, особливо за умов тривалого використання тіазидів).

Виділяються тіазиди головним чином нирками шляхом секреції у проксимальному канальці, як і сечова кислота, тому внаслідок конкуренції гальмується виділення сечової кислоти з організму, що у хворих на подагру може призвести до загострення захворювання.

При нецукровому діабеті тіазиди виявляють парадоксальний ефект – значно знижують діурез. Механізм такої дії вбачають у пригніченні центру спраги як безпосередньо, так і завдяки зниженню осмолярності сироватки крові за рахунок надмірного виділення з організму натрію.

Фармакодинаміка: тіазиди та тіазидоподібні препарати збільшують діурез; незначно знижують клубочкову фільтрацію та нирковий кровообіг (за рахунок вивільнення реніну); зменшують виведення із сечею йонів кальцію (первинно) та збільшують екскрецію йонів магнію (вторинно). Інтенсивне виділення з організму йонів натрію і води зумовлює зменшення об'єму крові, тому тіазиди призначають хворим з артеріальними гіпертензіями. Вміст натрію і води в стінці судин зменшується, внаслідок чого, з одного боку, вона стає тоншою і збільшується просвіт судин, а з іншого – зменшується чутливість адренорецепторів судин до катехоламінів, що також сприяє розширенню судин.

Фармакокінетика. Препарати добре засвоюються (біодоступність до 80 %), 40- 60 % препарату зв'язується з білками; призначаються 1-2 рази на добу, як правило, вранці до прийому їжі; практично не біотрансформуються в печінці, екскретуються нирками у незміненому вигляді.

Взаємодія: у поєднанні з іншими діуретинами тіазиди та тіазидоподібні речовини проявляють синергічний сечогінний ефект. Можна поєднувати тіазиди з калій-зберігаючими препаратами або із хлоридом калію (для профілактики гіпокаліємії). Офіцінальні комбіновані форми із калійзберігаючими діуретичними засобами: тріампур [гідрохлортіазид 0,0125 + триамтерен 0,025]; модуретик [гідрохлортіазид 0,0125 + амілорид 0,005].

Небажані побічні ефекти:

• потенціюють дію міорелаксантів, снодійних, підвищують токсичні впливи ацетилсаліцилової кислоти;

• збільшують небезпеку інтоксикації препаратами інших фармакологічних груп, зокрема серцевими глікозидами (прискорюють явища кумуляції);

• збільшують гіпокаліємію (викликану призначенням глюкокортикоїдів та гіпоглікемічних препаратів);

• викликають гіперкальціємію;

• сприяють розвитку гіполіпідемії.

Гідрохлортіазид (гіпотіазид). До структури препарату входить сульфонамідна група.

Фармакокінетика. Добре абсорбується у травному каналі. Сечогінна дія проявляється через 2-4 год, максимум дії через 3-6 год, тривалість – близько 10-12 год. Виводиться нирками шляхом секреції в канальцях.

Показання до застосування. Препарат широко застосовують для лікування артеріальної гіпертензії як для монотераії, так і в комбінації з іншими антигіпертен- зивними засобами; бета-адреноблоркаторами (атенолол і гіпотіазид – тенорік), антагоністами кальція (амлодипін і гіпотіазид – азомекс), ІАПФ (каптоприл і гіпотіазид – каптопрес).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців
  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)