Вступ

Фармакологія


Фармакологія в системі медичних, фармацевтичних і біологічних наук


Фармакологія (від грец. pharmakon – ліки, або отрута, і logos – наука) – наука, що вивчає дію лікарських засобів та інших біологічно активних речовин на організм людини і тварин. Видатний український вчений академік О. І. Черкес дав таке визначення фармакології: “Фармакологія – це наука про фізіологічні і біохімічні механізми дії ліків, про їх фізико-хімічні властивості, про шляхи введення в організм, розподіл, виведення, дозування, про всі питання взаємодії організму і ліків”.

Одне з важливих завдань фармакології – створення нових високоефективних лікарських засобів на основі продуктів хімічного і напівхімічного синтезу, сировини природного походження (рослини, тканини, органи тварин, мінерали, продукти життєдіяльності мікроорганізмів і грибів), на основі генноінженерних технологій, нанотехнологій та квантово-фармакологічних досліджень, а також вивчення механізмів їхньої дії з наступним впровадженням у практичну медицину.

Фармакологія, як фундаментальна наука, вивчає основні закономірності взаємодії хімічних (у тому числі лікарських) засобів з біологічними системами організму.

Фармакологічні дослідження проводяться на біологічних системах різної складності – на цілому організмі, на окремих органах або клітинах, субклітинних утвореннях, рецепторах, ферментах, компонентах біомембрани та ін. Зміни функціонування біологічної системи є проявом біологічної дії (активності) хімічної або лікарської речовин.

Природничо-наукова основа фармакології – це насамперед біологія, фізіологія та біохімія, а також деякі хімічні, медичні і загальнобіологічні науки: патологічна фізіологія, мікробіологія, фізична хімія, біофізика, квантова хімія, нанохімія та ін. Без засвоєння цих дисциплін неможливо правильно орієнтуватися у тих складних процесах, які відбуваються в організмі людини і тварин, а отже, призначати ті чи інші лікарські засоби з лікувальною або профілактичною метою. У свою чергу, фармакологія є основою сучасної терапії, зокрема фармакотерапії.

Знання фармакології є безперечно важливим для лікаря будь-якої спеціальності. Більшість лікарських засобів – це високоактивні речовини з чіткою спрямованістю дії, і найменша неточність у призначенні їх може спричинити значні порушення в організмі хворого. Якісні відмінності у фармакології грунтуються або на різній кількості, або на різній хімічній будові лікарських засобів.

Часто перед лікарем стоїть складне завдання – вибрати з великого арсеналу лікарських засобів не тільки найефективніший, а й найменш токсичний препарат, а також зменшити ризик прояву негативної дії. Це вимагає глибокого розуміння того, що один і той же препарат за неоднакових умов (наприклад, різних доз, чинників зовнішнього середовища, станів організму тощо) може виявити ефект лікувальний або токсичний. Так, атропін, морфін, дигоксин у порівняно невеликих (терапевтичних) дозах виявляють лікувальний ефект, але із збільшенням дози діють токсично.

Відомий з цього приводу вислів видатного лікаря і природознавця епохи Відродження Парацельса “Dosa sola facit venenum” (“Тільки доза робить речовину отруйною"), проголошений ним ще у XVI ст., став постулатом у розвитку уявлення про токсичну і терапевтичну дію лікарських засобів.

Фармакологія охоплює три основні розділи: теоретичну (загальну), експериментальну і клінічну фармакологію.

Теоретична (загальна) фармакологія вивчає основні закономірності взаємодії організму і лікарських речовин, обгрунтовує методи дослідження нових біологічно активних сполук і раціональне застосування вже відомих лікарських речовин, а також створює теорії і концепції щодо механізмів дії і фармакологічної активності цих речовин та медикаментів.

Експериментальна фармакологія вивчає вплив біологічно активних речовин і лікарських засобів на організм тварин в умовах експерименту, виконує роль сполучної ланки між теоретичною і клінічною фармакологією. Складовими частинами її є фізіологічна, біохімічна, молекулярна, фізико-хімічна, квантова фармакологія, а також нанофармакологія.

Фізіологічна фармакологія здійснює аналіз функціональних змін органів і систем, що виникають під впливом лікарських речовин.

Біохімічна фармакологія з'ясовує зміни в обміні речовин під впливом лікарських засобів.

Молекулярна фармакологія аналізує особливості взаємодії лікарських засобів із рецепторами[1] організму.

Фізико-хімічна фармакологія вивчає фізико-хімічні процеси (комплексоутворення, адсорбція, каталіз), що лежать в основі взаємодії лікарських засобів із компонентами біомембрани.

Квантова фармакологія застосовує принципи теоретичної хімії, квантової фізики і квантової механіки та методи комп'ютерного моделювання для дослідження молекулярної структури лікарських засобів, механізмів їх взаємодії з рецепторами та іншими біомолекулами організму для встановлення первинної фармакологічної реакції медикаментів, а також цілеспрямованого синтезу оригінальних препаратів з метою раціонального застосування у клінічній практиці.

Нанофармакологія вивчає фізико-хімічні, фармакодинамічні, фармакокінетичні властивості розроблених на основі нанотехнологій нанопрепаратів, показання, протипоказання до їх застосування, можливі побічні ефекти.

Нанофармація досліджує технології розробки лікарських форм нанопрепаратів для ефективного застосування у медичній практиці.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вступ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ
  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)