Класифікація:
• 1. Препарати резорбтивної дії: ацикловір, валацикловір, ганцикловір, фамци- кловір (фамвір), відарабін, цитарабін.
• 2. Препарати для місцевого застосування: ідоксуридин.
Ацикловір – ефективний препарат.
Фармакокінетика. При призначенні препарату всередину до кровотоку надходить близько 20 % введеної дози. Ацикловір задовільно проникає через гематоен- цефалічний бар'єр. У крові 9-33 % його зв'язується з білками. В організмі препарат фосфорилюється. При внутрішньовенному введенні період напіввиведення становить близько 3 годин. Виводиться через нирки, в основному в незміненому вигляді, а 10-15 % – у вигляді метаболітів.
Фармакодинаміка. В ураженій вірусом клітині ацикловір фосфорилюється в ацикловірмонофосфат, який під впливом тимідинкінази хазяїна перетворюється на ацикловірдифосфат, а потім на активний ацикловір трифосфат, який пригнічує фермент ДНК-полімеразу. Це супроводжується порушенням синтезу вірусних нуклеїнових кислот і пригніченням реплікації вірусів. ДНК-полімераза вірусів у 100 разів чутливіша до дії препарату, ніж аналогічний фермент людського організму.
Показання. Показаний ацикловір при простому герпесі, оперізуючому лишаї, герпетичному ураженні очей і геніталій, а також при цитомегаловірусній інфекції. Призначають ацикловір всередину, внутрішньовенно або місцево (у вигляді 5 % крему на шкіру, або 3 % очної мазі, яку закладають за нижню повіку 5 разів на день). При значних за об'ємом ураженнях шкіри і слизових оболонок препарат призначають всередину у таблетках по 0,2-0,4 г 5 разів на день. Внутрішньовенно ацикловір вводять при герпетичних інфекціях у хворих із імунодефіцитами, при тяжких формах ураження герпесом статевих органів та ін.
Побічні ефекти. Побічні ефекти при призначенні ацикловіру спостерігаються рідко. Під час приймання всередину можуть спостерігатися диспепсичні розлади (нудота, блювання, пронос), головний біль, алергічні реакції. При внутрішньовенному введенні розвиваються оборотні неврологічні ускладнення (сплутаність свідомості, галюцинації, збудження), порушення функції нирок, флебіти, шкірні висипання, ге- патотоксичність. При місцевому застосуванні можливі відчуття припікання, лущення та сухість шкіри.
Валацикловір (валтрекс) – препарат для лікування герпесу, який характеризується вищою біодоступністю (близько 54 %) під час приймання всередину, ніж ацикловір. Власне валацикловір противірусної активності не виявляє. Із нього у кишечнику і печінці утворюється ацикловір, який і діє на віруси.
Валацикловір краще всмоктується із шлунково-кишкового тракту, а у кишечнику та печінці перетворюється в активний метаболіт. Біодоступність препарату становить близько 60 %.
Подібними до ацикловіру є препарати фамцикловір (фамвір), ганцикловір (цимевен) і фоскарнет, які чинять сильніший ефект при цитомегаловірусній інфекції.
Відарабін у організмі людини зазнає фосфорилювання. Фосфорильований метаболіт пригнічує ДНК-полімеразу і процес реплікації вірусу. Призначають препарат для лікування герпетичного енцефаліту (знижує летальність на 30- 75 %). Іноді відарабін застосовують при оперізуючому лишаї і герпетичному кератокон'юнктивіті. Відарабін використовують у хворих з алергічними реакціями на
ідоксуридин. Із побічних ефектів при застосуванні відарабіну можуть спостерігатися диспепсія, порушення функцій ЦНС (тремор, психози та ін.), алергічні висипання. Аналогічна дія у препарату цитарабіну, що ефективний при мієлоїдному лейкозі.
Для лікування цитомегаловірусної інфекції використовують такі препарати, як ганцикловір, валацикловір, фоскарнет (фоскарвір), вітравен.
Механізм дії ганцикловіру подібний до механізму дії ацикловіру і пов'язаний з блокуванням синтезу вірусної ДНК. Препарат використовують при ретиніті на фоні цитомегаловірусної інфекції. Його вводять внутрішньовенно, а також застосовують місцево у порожнину кон'юнктиви. Із побічних ефектів можуть спостерігатися неврологічні розлади (головний біль, психоз, судоми), гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, шкірні висипання та ураження печінки.
Фоскарнет має такий самий механізм дії. Застосовують препарат при цитомега- ловірусному риніті у хворих СНІДом. Може бути використаний при простому герпесі, оперізуючому лишаї у випадках неефективності ацикловіру. Вводять препарат внутрішньовенно або використовують місцево у вигляді мазі. Фоскарнет гірше переноситься хворими, ніж ганцикловір, однак меншою мірою пригнічує лейкопоез. Із побічних ефектів можливі лихоманка, диспепсія, головний біль, судоми.
Вітравен використовують для лікування риніту цитомегаловірусної природи.
Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати“ на сторінці 1. Приємного читання.
