Протизапальні лікарські засоби

Фармакологія

Запалення – універсальна реакція організму у відповідь на дію екзо- та ендогенних травмуючих чинників, до яких належать мікроорганізми, віруси, фізичні та хімічні агенти. Візуальні прояви запальної реакції з'являються у вигляді почервоніння, жару, болісності й порушення функцій ураженого органа. Почервоніння зумовлене розширенням кровоносних судин; припухлість – наслідок підвищеної проникності судинної стінки й виходу з кровоносного русла рідкої частини крові. Внаслідок подразнення нервових закінчень ексудатом та дії медіаторів запалення виникає больовий синдром.

Під час запалення посилюються всі види обміну, pH знижується до 6,8-6,0, зростає осмотичний тиск, що сприяє набряканню колоїдів. Медіатори запалення (простагландини, гістамін, серотонін, брадикінін, ацетилхолін та ін.) поглиблюють запальну реакцію, зумовлюючи розширення судин і підвищення їх проникності, збільшення кількості ексудату й рівня ендогенних пірогенів. Підвищення проникності мембран лізосом призводить до виходу агресивних протео- та гідролітичних ферментів, які інтенсифікують запальну реакцію. Запалення є захисною реакцією організму. Проте запальні реакції, які виникають під час багатьох інфекційних і не- інфекційних процесів, можуть мати надмірний характер, зумовлюючи порушення функції органів і тканин, через що виникає потреба в раціональному пригніченні процесу запалення. Протизапальні засоби є обов'язковим компонентом фармакотерапії багатьох стоматологічних уражень.

Протизапальні засоби за хімічною структурою розподіляють на стероїдні й не- стероїдні сполуки (НПЗЗ). До стероїдних протизапальних засобів належать глюко- кортикоїди (див. “Гормони надниркових залоз. Глюкокортикоїди”).

Усі нестероїдні протизапальні засоби відзначаються протизапальною (обмежують розвиток ексудативної і проліферативної фаз запалення), жарознижуючою та аиальгезуючою дією. НПЗЗ характеризуються неспецифічністю дії, тобто протизапальний ефект виражений при запаленні будь-якого генезу й локалізації процесу, але препарати різних груп відрізняються один від одного силою протизапального ефекту, жарознижувальною та аиальгезуючою дією. Загалом НПЗЗ відзначаються доброю переносимістю, не кумулюються, швидко виводяться з організму, зумовлюють меншу кількість побічних ефектів порівняно зі стероїдними протизапальними засобами. Дозу цих препаратів і режим призначення визначають суворо індивідуально.

Нестероїдні протизапальні засоби – сполуки, які мають нестероїдну структуру і не володіють гормональною активністю. Класифікація – див. “Ненаркотичні анальгетичні засоби”.

До НПЗЗ належать також комбіновані препарати: артротек (диклофенак + мізо- простол), доларен (диклофенак + парацетамол).

Механізм дії. В осередку запалення під дією різних травмівних чинників (мікроорганізми, токсини, ферменти лізосом, гормони) активується фосфоліпаза А, під впливом якої з фосфоліпідів клітинних мембран вивільнюється арахідонова кислота. Арахідонова кислота (циклічна, жирна, насичена) надходить в організм з продуктами харчування і входить до складу фосфоліпідів клітинних мембран. Існують два шляхи метаболізму арахідонової кислоти: перший – фермент циклооксигеназа (ЦОГ, простагландинсинтетаза) окислює арахідонову кислоту і включає її в цикл утворення простагландинів, які виконують роль медіаторів запалення і болю; другий – фермент ліпооксигеназа – бере участь у циклі творення лейкотрієнів – медіаторів алергічних реакцій негайного типу. Під впливом ЦОГ із арахідонової кислоти спочатку утворюються проміжні сполуки ендоперекиси, які перетворюються на простагландини. У тромбоцитах ендоперекиси під впливом ферменту тромбоксан- синтетази перетворюються на активні речовини тромбоксани (ТхА, ТхВ), які мають виражену агрегаційну дію, сприяють звуженню судин і порушенню мікроциркуля- ції. У процесі синтезу простагландинів і лейкотрієнів утворюються вільні радикали кисню, які сприяють розвитку запального процесу.

Встановлено, що простагландини підвищують активність медіаторів запалення (гістаміну, серотоніну, брадикініну), беруть участь у розвитку набряку, порушенні мікроциркуляції, формуванні больових відчуттів і лихоманки. Простациклін розширює судини, сенсибілізує чутливі нервові закінчення до брадикініну, гістаміну, сприяє розвитку набряку, порушує мікроциркуляцію.

Механізм дії НПЗЗ пов'язаний із гальмуванням циклооксигенази (простаглан- динсинтетази), внаслідок чого знижується синтез ендоперекисів, простагландинів і тромбоксану. Існує 2 ізоферменти циклооксигенази (ЦОГ). Перший ізофермент (ЦОГ-1) контролює вироблення простагландинів, які регулюють цілісність слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, функцію тромбоцитів і кровообіг у нирках. Другий ізофермент (ЦОГ-2) бере участь у синтезі простагландинів, що викликають запалення. У нормальних умовах ЦОГ-2 відсутня і утворюється під дією деяких тканинних факторів, що спричиняють запальну реакцію. Для різних НПЗЗ неоднакова активність гальмуючого впливу на ЦОГ-1 і ЦОГ-2. Наприклад, індометацин, кислота ацетилсаліцилова і пірокснкам більш активні щодо ЦОГ-1, ніж до ЦОГ-2, тому вони найбільш несприятливі через побічні ефекти, особливо гастроінтестинальні. З іншого боку, НПЗЗ-селективні інгібітори ЦОГ-2 німесулід, мелоксикам, целекок- сиб володіють вираженою протизапальною дією і викликають менше побічних реакцій. На процеси альтерації вони істотного впливу не справляють. Препарати нормалізують мікроциркуляцію, знижують активність гіалуронідази і пригнічують синтез тромбоксану, запобігають утворенню мікротромбів. НПЗЗ також зменшують вміст медіаторів запалення – гістаміну, серотоніну, кінінів, норадреналіну. Вони впливають на енергетичний обмін клітини, зменшують рівень АТФ у тканинах осередку запалення, що веде до роз'єднання процесів окисного фосфорилювания і пригнічення анаеробного гліколізу.

НПЗЗ гальмують вільнорадикальні реакції, пригнічуючи цим активність вільних радикалів кисню, які ушкоджують клітинні мембрани в осередках запалення і сприяють його розповсюдженню.

Механізми анальгезуючої і жарознижувальної дії, фармакодинаміка, призначення, застосування у клінічній практиці, побічна дія НПЗЗ детально описані в розділі “Ненаркотичні анальгетичні засоби”. Препарати стероїдних протизапальних засобів див. “Гормони надниркових залоз. Глюкокортикоїди”.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Протизапальні лікарські засоби“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби
  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)