Лікарі та уповноважені медичні працівники, за наявності відповідних показань, у порядку і випадках, передбачених чинним законодавством, зобов'язані видавати хворим рецепти, завірені підписом і особистою печаткою.
Рецепти слід виписувати на надрукованих стандартних бланках затвердженої форми з кутовим штампом закладу охорони здоров'я або іншого закладу суб'єкта господарювання, що провадить діяльність, пов'язану з медичною практикою, з урахуванням віку хворого та порядку оплати. Лікарі, які займаються приватною медичною практикою, на рецептурних бланках у верхньому лівому куті зазначають свою адресу, номер ліцензії та дату її видачі.
Рецепти обов'язково виписуються на:
• рецептурні лікарські засоби;
• безрецептурні лікарські засоби, вироби медичного призначення у разі відпуску їх безоплатно чи на пільгових умовах;
• лікарські засоби, які виготовляються в умовах аптеки для конкретного пацієнта.
Рецепти виписують чітко і розбірливо, чорнилом або кульковою ручкою, з обов'язковим заповненням усіх передбачених у бланку граф. Виправлення в рецепті не допускаються.
Усі специфічні вказівки, помітки медичного працівника (“Хронічно хворому”, “За спеціальним призначенням” тощо) додатково завіряються його підписом та печаткою.
Склад лікарського засобу, зазначення лікарської форми і звернення лікаря до фармацевта про виготовлення і видачу її виписують латинською мовою. Використання латинських скорочень цих позначень дозволяється тільки відповідно до правил, прийнятих у медичній і фармацевтичній практиці (див. Додаток 4). Не допускаються скорочення позначень близьких за найменуваннями інгредієнтів складної лікарської форми, що не дають змоги встановити, який саме лікарський засіб виписано.
Назви отруйних лікарських засобів і наркотичних анальгетиків у складному рецепті пишуть на початку рецепта, потім – усі інші інгредієнти.
Спосіб застосування лікарського препарату позначають державною або мовою міжнаціонального спілкування із зазначенням дози, частоти, часу і тривалості його приймання (наприклад, до чи після їди). Заборонено обмежуватись загальними вказівками: “Внутрішнє” тощо.
За потреби екстреного відпуску лікарського препарату хворому у верхній частині рецептурного бланка роблять позначення: Cito! (Швидко!), Citissimo! (Найшвидше!) або Statiml (Негайно!). При виписуванні лікарських засобів для тримісячного курсу лікування лікар повинен зробити вказівку “Хронічно хворому”. При виписуванні наркотичних (психотропних), отруйних та сильнодіючих лікарських засобів у дозах, що перевищують вищі одноразові дози, медичний працівник зобов'язаний написати дозу цього засобу словами і поставити знак оклику.
Кількість рідких інгредієнтів у рецепті позначають у мілілітрах, грамах або краплях, а кількість інших речовин – у грамах.
На одному рецептурному бланку дітям і дорослим за повну вартість дозволяється виписувати лише один лікарський препарат, що містить отруйну, або три лікарські препарати, що містять прості або сильнодіючі речовини.
На одному рецептурному бланку для відпуску лікарських засобів на пільгових умовах виписують тільки один препарат. Лікарські засоби, які підлягають предметно-кількісному обліку (Додаток 3 до Наказу № 360), що відпускаються на пільгових умовах, виписують у двох примірниках на бланку ф-1.
Бланки рецептів належать до документів суворої звітності.
Оформляючи рецепт на пільгових умовах, слід заповнити всі графи, підкреслити форму оплати, повністю написати прізвище, ім'я, по батькові хворого і лікаря, адресу або номер медичної карти амбулаторного хворого, поставити свій підпис і особисту печатку.
Зміст і номер рецепта на пільгових умовах лікар зобов'язаний занести до медичної карти амбулаторного хворого або до іншого відповідного медичного документа (наприклад, до історії розвитку дитини). Оплата препаратів, виданих пацієнтам на пільгових умовах, здійснюється централізованою бухгалтерією установи охорони здоров'я на підставі зведених реєстрів рецептів на пільговий відпуск препаратів, що надійшли з аптечних установ. Лікарі, котрі мають приватну практику або працюють в інших недержавних медичних закладах, забезпечуються бланками рецептів місцевими органами охорони здоров'я відповідно до порядку, встановленого органами охорони здоров'я місцевих держадміністрацій. При цьому на бланку рецепта на місці штампа лікувально-профілактичної установи ставиться особиста печатка лікаря або закладу із зазначенням адреси і номера телефону. Лікарські препарати, виписані цією категорією лікарів, хворі можуть придбати тільки за повну вартість.
Наркотичні анальгетики слід виписувати тільки на спеціальних рецептурних бланках установленого зразка (ф-3) зі штампом, круглою печаткою лікувальної установи і особистою печаткою лікаря. Рецепт на наркотичний анальгетик має бути виписаний рукою того лікаря, який його підписав. Крім того, цей рецепт повинен бути підписаний керівником закладу охорони здоров'я або його заступником з лікувальної роботи, а за їх відсутності – завідувачем відділення та завіряється печаткою суб'єкта господарювання, що провадить діяльність, пов'язану з медичною практикою. Названі офіційні особи є відповідальними за призначення наркотичних анальгетиків. У разі виписування наркотичних (психотропних) лікарських засобів на пільгових умовах або безоплатно використовують бланки ф-3 та ф-1 одночасно.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правила виписування рецептів“ на сторінці 1. Приємного читання.
