Фенол (карболова кислота). Високі концентрації фенолу дають бактерицидний ефект, зумовлюючи денатурацію білків мікроорганізму. У присутності білка його активність не знижується. Механізм антибактеріальної активності фенолу пов'язують також з інгібуючою дією на ферменти, особливо дегідрогенази. Фенол здатний справляти місцевий анестезуючий вплив після фази подразнення, у високих дозах є припікаючим засобом. Застосування фенолу як антисептику обмежене через його здатність легко проникати у тканини і викликати токсичний ефект. У разі тяжкого отруєння може настати летальний кінець внаслідок паралічу дихального центру. Розчини фенолу (3 %) застосовують для дезінфекції приміщень, білизни, інструментів. У вигляді 1,4 % водно-гліцеринового розчину (орасепт) препарат призначають як сильний антисептичний (бактерицидний, протигрибковий) та місцевоанестезуючий засіб для обробки слизової оболонки порожнини рота і глотки при тонзиліті, фарингіті.
Резорцин за антисептичною дією поступається фенолу. В малих концентраціях резорцин має кератопластичну дію, у великих – кератолітичну і подразнюючу. Резорцин застосовують зовнішньо у складі мазей у дерматології, при екземі, себореї тощо. Резорцин з фенолом, фуксином основним, кислотою борною, ацетоном, спиртом етиловим входить до складу фукорцину, який призначають при мікробних і грибкових ураженнях шкіри.
Тимол також відрізняється від фенолу меншою токсичністю. Справляє антибактеріальний, дезодоруючий та фунгіцидний вплив. Тимол входить до складу септо- лете Д та септогал ядран, які застосовують при бактеріальних і вірусних ураженнях ротової порожнини. Як дезодоруючий засіб застосовують дьоготь, одержаний при перегонці деревини берези або сосни. До складу дьогтю входять фенол, крезол, смоли тощо. Застосовується у вигляді 20-30 % мазі зовнішньо при шкірних захворюваннях і трофічних виразках; є компонентом лініменту Вишневського.
Іхтіол, продукт перегонки сланців, має протимікробну, протизапальну, знеболюючу дію, застосовується у складі мазей, паст, водно-спиртових розчинів при захворюваннях шкіри (екзема тощо), опіках; у вигляді супозиторіїв при хронічних захворюваннях прямої кишки та запальних захворюваннях жіночих статевих органів.
У гінекологічній практиці призначають також ваготил. Це 36 % водний розчин поліметиленметакрезолсульфонової кислоти. Ваготил справляє бактерицидну, три- хомонацидну, регенеруючу (епітелізуючу) дію. Його використовують для спринцювання при інфекційно-запальних захворюваннях жіночих статевих органів.
Бензилбензоат – бензиловий ефір бензойної кислоти. Його призначають для лікування корости. Застосовують зовнішньо (втирають у шкіру) у вигляді емульсії, мазі або крему.
Група формальдегіду
Формальдегід у медичній практиці застосовується у вигляді 40 % розчину, який має назву формаліну. Формальдегід та формалін мають виражену протимікробну активність, що пояснюють легким проникненням препаратів у клітини і здатністю спричинювати дегідратацію та коагуляцію білків, яка зумовлює загибель мікроорганізмів. Формальдегід відзначається в'яжучою, дубильною, дезінфікуючою дією. Здатність препарату забирати воду з поверхневих шарів клітин призводить до ущільнення і висихання шкіри. Для лікування надмірної пітливості застосовують 3-5 % розчин формаліну – формідрон. Для дезінфекції рук і приміщень використовують також мильний розчин формальдегіду – лізоформ.
Барвники
До цієї групи належать препарати з різною хімічною структурою, серед яких діамантовий зелений та метиленовий синій виявляють активність переважно стосов
но грампозитивної мікрофлори. Етакридину лактат має достатній протимікробний вплив як на грампозитивну, так і на грамнегативну мікробну флору. Механізм дії: катіон барвника витісняє водень зі сполук, необхідних для життєдіяльності мікроорганізмів. При цьому також вони утворюють важкорозчинні комплекси з кислими групами медіаторів і амінокислот, порушують обмін речовин мікроорганізмів. Препарати проявляють головним чином бактеріостатичну дію. Вони посідають проміжне місце між антисептичними та хіміотерапевтичними засобами.
Протимікробну дію має діамантовий зелений. Він згубно діє на культуру золотистого стафілокока у водному середовищі в концентрації 1:10 000 000. У вигляді 1-2 % водного або спиртового розчину його застосовують для лікування піодермії, блефариту, мікротравми. Антибактеріальна активність препарату зростає у лужному середовищі, але значно знижується у присутності органічних речовин (сироватки).
До похідних акридину належить етакридину лактат. Етакридину лактат (0,10,2 % розчин) застосовують для лікування запальних процесів слизової оболонки (полоскання, змащування), широко використовують у хірургічній, гінекологічній, урологічній, офтальмологічній, дерматологічній практиці. Препарат малотоксичний, його активність також збільшується у лужному середовищі. Білок та інші органічні речовини на протимікробну активність етакридину лактату не впливають.
Дещо поступається перерахованим препаратам за протимікробною активністю метиленовий синій. Його 0,5-2 % розчини використовують при лікуванні афтозного стоматиту (для змащування афт), опіків, інших запальних процесів шкіри і слизової оболонки. Він є добрим акцептором і донатором водню в організмі, тому застосовують його для лікування деяких отруєнь як протиотруту. Так, у випадку отруєння ціанідами вводять внутрішньовенно 1 % водний розчин метиленового синього або 1 % його розчин у 25 % розчині глюкози. Метиленовий синій призначають також при отруєнні нітратами (метгемоглобіноутворювачами).
Група спиртів
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Група фенолу“ на сторінці 1. Приємного читання.
