Антигістамінні лікарські засоби

Фармакологія

• 3) трипролідину – акривастин (семпрекс);

• 4) оксипіперидину – ебастин (кестин), левокабастин (гістимет);

• 5) піперидину – терфенадин (селдан).

Препарати III покоління (активні метаболіти II покоління): фексофенадии (тел- фаст, алтива), дезлоратадин (еріус), левоцетиризин (ксизал).

Фармакокінетика. Фармакокінетичні властивості “класичних” і нових анти- гістамінних препаратів поряд з відмінностями мають і загальні риси. Всі Η,-гістаміноблокатори добре всмоктуються при пероральному шляху. Однак одночасний прийом їжі та гістаміноблокаторів впливає на їх абсорбцію: всмоктування астемізо- лу знижується на 60 %, абсорбція ебастину і лоратадину підвищується, а всмоктування акривастину, азеластину і цетиризину не змінюється. Препарати І покоління краще абсорбуються при pH рівній 0, тому призначаються за 1 год до їди або після неї через 2-3 год. Деякі з них (дипразин, димедрол, діазолін, фенкарол) мають подразнювальну дію, тому рекомендуються після їди.

Протиалергічний ефект Η,-гістаміноблокаторів виявляється вже через 15-30 хв після прийому всередину; максимальна концентрація в плазмі крові спостерігається приблизно через 1-3 год. Вони підлягають системному метаболізму у печінці, що знижує їх біодоступність. Тому при екстремальних станах рекомендується їх внутрішньом'язове і внутрішньовенне введення.

Η,-гістаміноблокатори характеризуються високого спорідненістю до білків крові (60-90 %). Це необхідно враховувати при одночасному призначенні даних препаратів з іншими, а також при гіпопротеїнемії у хворих з опіками, кахексією, у післяопераційний період тощо. Η,-гістаміноблокатори І покоління є високоліпофільними речовинами. Тому вони легко проникають через гематоенцефалічний бар'єр, маючи седативно-гіпнотичний ефект. Проникаючи через плацентарний бар'єр, викликають різні форми ембріо- і фетотоксичного впливу, у зв'язку з чим у І триместрі вагітності їх не призначають. Η,-гістаміноблокатори інших поколінь практично не проникають у ЦНС.

Η1-гістаміноблокатори швидко метаболізуються в печінці ферментами цитохро- му Р-450. Деякі препарати (димедрол, супрастин) є індукторами мікросомальних ферментів печінки, тому прискорюють біотрансформацію як свою, так і інших ЛЗ. Більшість Н,-гістаміноблокаторів II покоління перетворюються в активні метаболіти за участю ізоферменту CYP ЗА4 системи цитохрому Р-450В (терфенадин – у фексофенадин, лоратидин – в дезлоратадин, цетиризин – в левоцетиризин тощо). Це пролонгує їх терапевтичну дію. Проте деякі Н1-блокатори II покоління є пролінами, тобто їх протигістамінна активність пов'язана з метаболітами. Тому варіабельність ефективності препаратів II покоління у різних осіб пов'язана з індивідуальними особливостями їх метаболізму.

Виведення Н1-гістаміноблокаторів та їх метаболітів здійснюється через нирки і печінку. Ці засоби екскретуються з материнським молоком у жінок-годувальниць у кількостях, які можуть бути небезпечними для немовлят.

Внаслідок високої спорідненості до білків крові, утворення активних метаболітів, довшого зв'язку з рецепторами гістаміноблокатори II покоління мають велику тривалість дії (12-48 год), що дозволяє призначати їх 1-2 рази надень. Більшість препаратів І покоління мають невелику тривалість дії (4-8 год), що вимагає прийому кілька разів на добу. Максимальний період напіввиведення має астемізол (близько 10 діб), який пригнічує шкірні реакції на гістамін і алергени протягом 6-8 тижнів. Період напіввиведення антагоністів Н,-рецепторів збільшується з віком, при порушеннях функції печінки, нирок.

Фармакодинаміка. Основним механізмом протиалергічного ефекту препаратів цього класу є здатність оборотно блокувати Н,-гістамінорецептори, не здійснюючи вираженого впливу на Н2- і Н3-рецептори.

Препарати І покоління, маючи структуру, подібну до структури гістаміну, блокують дію гістаміну на Η,-рецептори за механізмом конкурентного антагонізму, причому їх спорідненість до цих рецепторів значно нижча, ніж у гістаміну. Дані лікарські засоби не здатні витіснити гістамін, пов'язаний з рецептором, вони тільки блокують незайняті рецептори або ті, що вивільняються. У терапевтичних дозах вони здійснють швидке, але неповне (понад 30 %) зв'язування Η,-рецепторів. Тому Η,-гістаміноблокатори І покоління найбільш ефективні для запобігання алергічних реакцій негайного типу, а в разі розвинутої реакції попереджають викид нових порцій гістаміну. Причому їх тривале використання часто призводить до послаблення терапевтичної ефективності – розвитку толерантності.

Крім впливу на гістамінорецептори, препарати І покоління блокують і інші типи рецепторів (м-холінові, α-адренові, серотонінові, дофамінові). Причому, проникаючи через гематоенцефалічний бар'єр, вони діють не тільки на периферичні, але й на центральні рецептори. З цим пов'язаний широкий спектр їх бажаних і небажаних фармакодинамічних ефектів.

За рахунок блокади центральних Η,-гістаміно- і м-холінорецепторів “класичні” гістаміноблокатори мають седативний і снодійний ефекти. З центральною холінолітичною активністю пов'язують їх протиблювотну й антипаркінсонічну дії. Блокуючи периферичні м-холінорецептори, деякі препарати (в основному похідні етаноламі- ну і етилендіаміну) викликають сухість слизових оболонок, обстипацію, порушення сечовипускання, зору тощо. їх атропіноподібна дія в основному розглядається як небажана, однак при деяких хворобах це знаходить застосування (див. показання до призначення).

Деяким препаратам (димедрол, дипразин) властивий протикашльовий ефект, який реалізується за рахунок безпосередньої дії на кашльовий центр у довгастому мозку.

Антисеротонінова і антидофамінова активність похідних піперидину (ципрогеп- тадин) обумовлює їх дію проти свербежу, ефективність при мігрені. Однак це сприяє і виникненню депресивних станів при їх застосуванні.

Гістаміноблокаторам фенотіазинового ряду властивий α-адреноблокуючий ефект, і який проявляється периферичною вазодилатацією і призводить у чутливих осіб до транзиторного зниження артеріального тиску.

Місцевоанестезуюча (кокаїноподібна) дія характерна для більшості гістаміно- блокаторів і виникає внаслідок блокади натрієвих каналів. Причому, димедрол і дипразин є сильнішими місцевими анестетиками, ніж новокаїн.

За рахунок блокади гістамінергічних і серотонінергічних ланцюгів ноцицеп- тивних рефлексів деякі гістаміноблокатори (димедрол, дипразин) мають власний анальгетичний ефект і потенціюють дію інших анальгетиків.

Гістаміноблокатори II і III поколінь мають певні переваги перед “класичними” препаратами як за механізмом протиалергічної дії, так і за спектром додаткової j фармакодинамічної активності. Вони відрізняються високою вибірковістю дії на Н,-гістамінорецептори. Для них характерний неконкурентиий і стійкий зв'язок з Н, -рецепторами, що зумовлює збільшення тривалості терапевтичної дії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антигістамінні лікарські засоби“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби
  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)