Протисифілітичними є засоби, що застосовуються для лікування сифілісу з метою вибіркового впливу на його збудник бліду трепонему (Treponemapallidum). Належать до групи протиспірохетозних засобів, які призначають також для лікування інших спірохетозів (наприклад, поворотного тифу) і лептоспірозів.
Для лікарської терапії всіх стадій сифілісу використовують антибіотики. На пізніх стадіях сифілісу для прискорення розсмоктування гум також призначають сполуки йоду (калію йодид) або препарати вісмуту (бійохінол і бісмоверол).
Історична довідка. Першими специфічними протисифілітичними засобами були органічні сполуки миш'яку (сальварсан, новарсенол та ін.), які були винайдені основоположником хіміотерапії, відомим німецьким вченим, Нобелівським лауреатом Паулем Ерліхом у 1910 р.
П. Ерліха наштовхнула на дослідження проти- сифілітичної активності сполук миш'яку ефективність подібної сполуки при лікуванні трипаносомозу (“сонної хвороби”). Через високу токсичність та недостатню ефективність препарати миш'яку вже тривалий час не застосовують у клінічній практиці.
Пауль Ерліх
Paul Ehrlich
(1854-1915 рр.)
Класифікація протисифілітичних засобів
За походженням протисифілітичні засоби поділяють на:
• 1. Антибіотики:
– препарати бензилпеніциліну (солі бензилпеніциліну – натрієва, новокаїнова, бензатинова або біцилін-1) та інші пеніцилінові антибіотики (ампіцилін, оксацилін);
– цефалоспорини (цефазолін, цефтріаксон);
– макроліди та азаліди (еритроміцин, джозаміцин, азитроміцин);
– тетрацикліни (доксициклін).
• 2. Синтетичні сполуки:
– Препарати вісмуту (бійохінол, бісмоверол).
За ефективністю протисифілітичні антибіотики поділяють на 3 групи:
• 1. Основні засоби (І ряду).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Протисифілітичні лікарські засоби“ на сторінці 1. Приємного читання.
