Сенсибілізація – це імунологічно опосередковане підвищення чутливості організму до антигенів (алергенів) екзогенного чи ендогенного походження. Сенсибілізація і вторинна імунна відповідь – продукція імуноглобулінів (Ig) і (або) ефекторних Т-клітин, які здатні вступати у специфічну реакцію з антигеном, часто призводить до патології. Сама сенсибілізація не викликає алергії – лише повторний контакт із таким самим антигеном може зумовити реакцію "АГ – AT" або "АГ – ефекторні Т-клітини". Визначають три етапи розвитку алергічної реакції:
• 1. Імунологічна – відповідає процесу сенсибілізації організму з моменту первинного контакту з алергеном.
• 2. Патохімічна – результат повторного контакту імунної системи з алергеном і характеризується вивільненням біологічно активних речовин.
• 3. Патофізіологічна – відповідає розладам функцій організму, властивим алергічній реакції з її патоморфологічними і клінічними проявами.
Таким чином, алергія – це прояв підвищеної чутливості імунної системи організму до алергену (антигену) в разі повторного з ним контакту і має певний клінічний перебіг. Умовно виділяють такі типи алергій'.
• реакції гіперчутливості негайного типу (ШТ), які проявляються через 20- 25 хв або кілька годин (відстрочені) після дії специфічного антигену: анафілактичний шок, набряк Квінке, кропивниця, деякі види бронхіальної астми, сироваткова хвороба, полінози (сінна лихоманка) та ін.;
• реакції гіперчутливості уповільненого типу (ГУТ), які проявляються через 24-72 год: алергічні реакції при інфекційних захворюваннях (туберкульоз, бруцельоз, токсоплазмоз); трансплантація органів і тканин (переливання крові); контактна дія на шкіру і слизові хімічних речовин (контактні алергічні дерматити); харчова і медикаментозна алергія, укуси комах.
ШТ зумовлена взаємодією АГ з AT, які продукують плазмоцити. Цитофільні AT фіксуються на високоафінних рецепторах ряду клітин (тучні клітини, базофіли та ін.). При взаємодії АГ з AT відбувається “активація” клітин, що призводить до порушення їх метаболізму зі збільшенням виділення медіаторів алергії, яких на сьогодні нараховують близько 20. У розвитку більшості ШТ велику роль відіграють такі біологічно активні речовини, як гістамін, серотонін, брадикінін, гепарин, простагландини, повільнореагуюча субстанція анафілаксії (ПРС-А) та ін., які виконують різні фізіологічні функції. Таким чином, збільшується проникність судин, гістогематичних бар'єрів, виникає запальний набряк тощо. Пошкодження тканин може бути різного ступеня: від оборотних функціональних змін до лізису і некрозу.
У розвитку ГУТ головну роль відіграє клітинний імунітет і присутність сенсибілізованих Т-лімфоцитів, які мають на своїй поверхні специфічні рецептори. Т-лімфоцити розпізнають АГ, локалізовані на антигенпродукуючих клітинах (макрофаги, моноцити та ін.), і взаємодіють з ними. Медіаторами алергії є ряд цитокінів (ІЛ-2, фактор, який пригнічує міграцію макрофагів, лімфотоксин тощо).
Відповідно до цього застосовують комплекс методів лікування, до складу якого входять протиалергічні ЛЗ.
Протиалергічні, або десенсибілізуючі лікарські засоби запобігають виникненню або зменшують ступінь алергічної реакції організму, зумовлюють його гіпосен- сибілізацію.
Фармакотерапія алергії різних типів має загальні принципи, що передусім спрямовані на запобігання контакту організму з алергеном, застосування неспецифічної (імуносупресивної) і специфічної (малі дози алергену) гіпосенсибілізації, зменшення проявів алергії за допомогою, наприклад, протизапальних лікарських засобів.
В лікуванні кожного типу є і свої особливості, у зв'язку з чим їх класифікують на:
І. ЛЗ, що пригнічують алергічні реакції негайного типу:
• 1. Препарати глюкокортикоїдів (гідрокортизон, преднізолон, тріамцинолон, бе- таметазон).
• 2. Η1-гістаміноблокатори (димедрол, діазолін, супрастин, дипразин, лоратадин, цетиризин та ін.).
• 3. Стабілізатори тучних клітин (ЛЗ, що гальмують вивільнення і активацію гістаміну та інших медіаторів алергії) – кетотифен, кромолін-натрій).
• 4. Антилейкотрієнові препарати: блокатори лейкотрієнових рецепторів (зафір- лукаст, монтелукаст), інгібітори 5-ліпоксигенази (зилеутон).
• 5. ЛЗ, які зменшують пошкодження тканин (стероїдні і нестероїдні протизапальні ЛЗ).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Протиалергічні лікарські засоби“ на сторінці 1. Приємного читання.
