При лікуванні ШТ, особливо анафілактичного типу, широко використовують симптоматичні антагоністи функціонального характеру (адреноміметичні, спазмолітичні, м-холіноблокуючі засоби). Вони мають інші точки прикладання, однак за своїми фармакодинамічними властивостями впливають на різні ланцюги патологічного процесу, і спрямованість їх дії протилежна медіаторам алергії (див. рис. 3).
Адреноміметичні засоби (адреналіну гідрохлорид, мезатон) активують аде- иілатциклазу і тим самим підвищують рівень цАМФ у тучних клітинах; кальцієві канали не розкриваються, пригнічується підвищення внутрішньоклітинної концентрації Са2+ і розвиток подальших реакцій алергії. Таким чином, ці лікарські засоби пригнічують прояви ГНТ (зменшується бронхоспазм, підсилюється тонус судин, діяльність серця тощо). Показаннями до призначення цих препаратів є анафілактичний шок (адреналін), купірування і профілактика приступів бронхіальної астми (ефедрин, b-адреноміметики).
Спазмолітичні засоби міотропної дії з групи ксантинів: теофілін, його водорозчинний препарат амінофілін (еуфілін) використовують для профілактики і купірування астматичного статусу, нападів бронхіальної астми; пролонговані форми теофіліну (баміфілін, теофілін-ретард, теотард та ін.) – для профілактики нічних нападів бронхіальної астми. Ці препарати, як міотропні спазмолітики, зменшують системні прояви ГНТ, а також перешкоджають вихід гістаміну та інших медіаторів алергії з тучних клітин; при тривалому прийомі сприяють утворенню Т-супресорів, що пригнічуть синтез IgE.
м-Холіноблокатори призначають при спастичних реакціях шлунково-кишкового тракту, таких як алергічні ентерити, коліти (атропін, платифілін), для профілактики і лікування нападів бронхіальної астми (іпратропію бромід).
Таким чином, вибір функціональних антагоністів зумовлений характером алергічної реакції. Необхідно зазначити, що ці препарати здійснюють тільки тимчасовий ефект.
Найтяжчою реакцією ГНТ, яка представляє загрозу життю людини, є анафілактичний шок. Летальність при цьому стані залежно від умов його виникнення і тяжкості процесу складає від 20 до 60 %. Лікар будь-якої спеціальності може зіткнутися з анафілактичним шоком, причому час до початку його терапії обчислюється хвилинами.
Анафілактичний шок – це системна генералізована алергічна реакція негайного типу на повторне введення алергену в результаті швидкого масивного IgE- опосередкованого виділення медіаторів із тканинних базофілів (тучних клітин) і базофілів периферичної крові. Причинами розвитку анафілактичного шоку можуть бути різні антигени. Особливу роль в його етіології відіграють ліки. З лікарських засобів анафілактичний шок можуть викликати;
• часто – вакцини, сироватки, пеніциліни (біциліни – 10 %, бензилпеніцилін – 7 %), цефалоспорини, стрептоміцин (6 %), органопрепарати, місцевоанестезу- ючі засоби (новокаїн – 6 %), тіамін (3 %), контрикал, неогемодез, реополіглю- кін, поліглюкін, протаміну сульфат, рентгенконтрастні речовини;
• рідше – сульфаніламіди, тетрациклін, полівітаміни, кокарбоксилаза, фолієва кислота, ціанокобаламін, кальцію хлорид, димедрол, гепарин, ПАСК, омно- пон, промедол та ін.
Анафілактичний шок може перебігати за такими типами:
• гемодинамічний (критичне падіння артеріального тиску);
• асфіксичний (бронхоспазм, емфізема легенів, набряк легенів);
• абдомінальний (больовий синдром типу гострого живота, колапс);
• церебральний (крововилив у головний мозок);
• тромбоемболічний (тромбози серця, головного мозку).
У будь-якому випадку можлива раптова зупинка серця.
Лікування анафілактичного шоку в основному симптоматичне, спрямоване на ліквідацію серцево-судинного колапсу, розладів дихання, внутрішнього дефіциту ОЦК, судом:
• адреналіну гідрохлорид 0,3-0,5 мл 0,18 % розчину підшкірно в місце введення алергену з інтервалом в 5-15 хв під контролем артеріального тиску (сумарна доза – 2 мл);
• глюкокортикоїди у великих дозах! по можливості внутрішньовенно струмене- во, потім краплинно преднізолон до 100 мг, дексаметазон 40-80 мг, гідрокортизон 1000 мг на 300-500 мл 5 % розчину глюкози або фізіологічного розчину сумісно з адреналіном (0,1% розчину 0,5-1 мл) або мезатону (1 % розчину 1 мл);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Функціональні антагоністи алергії“ на сторінці 1. Приємного читання.
