Слиз (mucilago, -inis; mucilage, -s; mucilage, -s; mucilago, -s) – це дисперсні системи, в яких найдрібніші частинки (високомолекулярних рідких речовин в'язкої тягучої консистенції) або гідрофільні біоколоїди (камеді, крохмалі) утворюють з водою стійкі комплекси. Слизи отримують обробленням водою слизуватих речовин рослинного походження: крохмалю (Mucilago Amyli), аравійської камеді (Mucilago Gummi arabici), абрикосової камеді (Mucilago Gummi Armenicae), насіння льону (Mucilago seminum Lini), кореня алтеї (Mucilago radicis Altheae), бульби салепу (Mucilago tuberis Salep).
Рослинні слизи – це безазотисті органічні речовини, що належать до класу вуглеводів (полісахаридів).
Слизи використовують найчастіше як обволікаючі речовини для пом'якшення подразнювальної дії речовин, які призначають у мікстурах або клізмах. Отже, слизи відіграють роль корегуючих речовин (Corrigens). Слизи є фармакологічно індиферентними препаратами, які тонким шаром вкривають слизову оболонку і запобігають її подразненню. Слизи використовують також як захисні засоби при ураженні слизових оболонок (опіки, запальні процеси).
У мікстурах слизи можуть становити 10-30 %, у клізмах – до 50 % їх загального об'єму.
Усі слизи є офіцинальними. При виписуванні в рецепті зазначають назву форми – Mucilaginis і назву слизу (родовий відмінок однини), його загальний об'єм і спосіб застосування. Слизи – нестійка форма, тому їх виписують на 2-3 дні, виготовляють ех tempore, зберігають у прохолодному місці.
7V5
Приклади.
1. Виписати мікстуру, що містить хлоралгідрат (Chlorali hydras) – по 0,5 г на застосування, слиз крохмалю (Muciiago Amyli). Призначити по одній столовій ложці тричі на день, всього на 6 прийомів.
Rp.: Chlorali hydratis 3,0 Mucilaginis Amyli 20 ml Aq. purificatae ad 90 ml
M. D. S. Приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день.
2. Виписати 100 мл розчину для лікувальної клізми, який містить хлоралгідрат (Chlorali hydras) – 1,5 г і слиз крохмалю (muciiago Amyli) з водою порівну.
Rp.: Chlorali hydratis 1,5 Mucilaginis Amyli Aq. purificatae ana 50 ml
M. D. S. На одну лікувальну клізму після очищувальної клізми.
Сиропи (Sirupi, -orum)
Сироп (sirupus, -і; sirup, -s; sirop, -s; jarabe, -s) – густувата прозора солодка рідина для внутрішнього застосування. Залежно від складу вона має різний смак і запах. Простий сироп готують розчиненням і кип'ятінням рафінованого цукру у воді. Вміст цукру повинен становити 64 % об'єму сиропу, тому що в менш концентрованих розчинах можливий ріст мікроорганізмів, а в більш концентрованих сиропах цукор випадає в осад.
Сиропи можуть бути смакові й лікарські. Найчастіше використовують такі смакові сиропи: простий (sirupus simplex), вишневий (sirupus Cerasi), малиновий (sirupus Rubi idaei), мандариновий (sirupus Citri unshiu).
Сироп лікарський – рідка лікарська форма, призначена для внутрішнього застосування. Це лікарська речовина в концентрованому розчині цукру. Для виготовлення сиропів, що містять лікарські речовини, і фруктових сиропів використовують простий цукровий сироп, екстракти, настойки, фруктові екстракти.
Широко застосовуються такі лікарські сиропи: алтейний (sirupus Althaeae), ревеню (sirupus Rhei), шипшини коричної (sirupus Rosae cinnamoneae), солодки (sirupus Glycyrrhizae).
Головне призначення сиропів – виправлення смаку лікарських речовин. Сиропи широко застосовують у педіатричній практиці. Вони є незамінними компонентами мікстур (corrigens). Усі сиропи є офіцинальними. Виписуючи їх, зазначають лише назву і загальну кількість. Сиропи додають до мікстур у кількості 5-20 % загального їх об'єму.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Слизи (Mucilagines, -um)“ на сторінці 1. Приємного читання.
