Противірусними називають засоби різної хімічної будови, які перешкоджають проникненню вірусів у клітини, синтезу вірусних нуклеїнових кислот і білків, реплікації вірусів.
Останніми роками зросла частота захворювань, які спричиняють віруси. Відомо близько 500 патогенних для людини видів вірусів. Доведено, що зараження вірусами активує в організмі хазяїна ряд біохімічних процесів. Дія противірусних засобів спрямована на блокування цих процесів.
Для противірусних засобів характерні такі механізми дії:
• 1. Порушення адсорбції вірусу і його проникнення у клітину хазяїна (γ-глобуліи).
• 2. Порушення виходу вірусного геному (мідантан, ремантадин).
• 3. Порушення синтезу нуклеїнових кислот (зидовудин, ацикловір, відарабін).
• 4. Порушення синтезу вірусних білків:
– побудови віріонів (“збирання” віріонів) (метисазон);
– “пізніх” вірусних білків (саквінавір).
• 5. Препарати широкого спектра дії (інтерферони: лаферон, реаферон, бетафе- рон та ін.).
Зараз медицина застосовує близько 30 противірусних препаратів. Усі вони, за винятком інтерферонів, – синтетичні препарати.
Практичне значення мають такі групи противірусних засобів:
• 1) протигрипозні засоби;
• 2) протигерпетичні і протицитомегаловірусні засоби;
• 3) засоби, що впливають на вірус імунодефіциту людини;
• 4) засоби, які діють на ретровіруси і пікорнавіруси;
• 5) засоби, які діють на вірус натуральної віспи;
• 6) засоби широкого спектра дії (в тому числі при гепатитах В і С).
Протигрипозні лікарські засоби
Класифікація:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Противірусні лікарські засоби“ на сторінці 1. Приємного читання.
