Спирт етиловий, або етанол (С,Н5ОН), – речовина, що має загальний пригнічувальний вплив на центральну нервову систему (нагадує ефект засобів для наркозу).
Спирт етиловий має широкий спектр місцевої, рефлекторної і резорбтивної дії. При місцевому застосуванні йому властиві бактерицидний, в'яжучий, подразнюючий, дубильний, припікаючий, анестезуючий та анальгезуючий ефекти. Механізм виникнення цих ефектів малоспецифічний і в основному зумовлений згортанням білків і дегідратацією тканин. Бактерицидна дія розвивається досить швидко: відбувається денатурація білків цитоплазми мікроорганізмів. Звикання до спирту етилового у мікробів не виникає. Протимікробна дія збільшується при підвищенні його концентрації від 10 до 70 %. Тому у концентраціях до 70 % застосовується як антисептик для обробки рук, операційного поля, лікування гнійних уражень шкіри. У концентраціях 70-96 % спирт етиловий використовується тільки для дезінфекції інструментів, шовного матеріалу, тому що у концентраціях понад 70 % на поверхні шкіри утворюється плівка (дубильна дія), його всмоктування припиняється, протимікробна дія зменшується. Проявами в'яжучої, дубильної дії є зниження чутливості шкіри, больового відчуття, свербіння, потовиділення, що використовується при лікуванні опіків, для профілактики пролежнів.
Місцевоподразнювальна дія спирту реалізується як за рахунок подразнення чутливих нервових закінчень шкіри, так і через механізм сегментарних трофічних рефлексів, що замикаються в симпатичних центрах спинного мозку. Внаслідок подразливої дії етанолу змінюється регіонарна гемодинаміка, відзначається рефлекторний анальгезуючий ефект. Це дозволяє використовувати його 20-40 % водні розчини у вигляді “зігріваючих" компресів, розтирань тощо. Внаслідок здатності знижувати поверхневий натяг рідин етиловий спирт також використовується як піногасник при набряку легенів (парами 30-40 % розчину).
Резорбтивна дія спирту етилового реалізується при пероральному і внутрішньовенному введенні. У невеликих кількостях per os він підвищує апетит і використовується з даною метою у вигляді 8-12 % розчинів. Внаслідок його високої калорійності (100 г – 700 ккал) може застосовуватися для парентерального годування при кахексії (50-70 г на добу) Однак ці калорії не мають поживної цінності, і тому він не служить пластичним матеріалом для формування тканин. Спирт етиловий є антидотом при отруєнні метиловим спиртом, етиленгліколем (30 % розчин 50-100 мл всередину, кожні 2 год по 50 мл і 5 % розчин внутрішньовенно краплинно 100-400 мл до 1 мл/кг/добу).
У фармації спирт етиловий як екстрагент, розчинник і консервант застосовують для приготування настоянок, екстрактів тощо.
Спирт етиловий сьогодні в медицині має обмежене застосування. Однак нерідко лікареві будь-якого профілю доводитися боротися з алкогольними отруєннями різного ступеня, тому необхідно знати особливості його фармакокінетики, токсичної дії на організм людини, принципи надання невідкладної допомоги.
Фармакокінетика. При застосуванні всередину спирт етиловий швидко абсорбується вже слизовою оболонкою порожнини рота. Близько 20 % абсорбується у шлунку, 80 % у тонкій кишці. Через 5 хв після застосування всередину спирт етиловий можна виявити у плазмі крові. У концентрації 10-20 % абсорбується краще, ніж 30-40 % (внаслідок дубильної дії та місцевого звуження судин). Теплі розчини і розчини, що містять СO2, також абсорбуються краще. Знижують абсорбцію спирту високі концентрації алкоголю, цукру, дубильні речовини, жир, вуглеводи. При пероральному прийомі рівних доз концентрація спирту в крові жінок істотно вища, ніж у чоловіків, оскільки у чоловіків є шлункова фракція алкогольдегідрогенази і деяка частина спирту метаболізується вже у шлунку.
Концентрацію етанолу в крові (у %о) можна розрахувати шляхом множення кількості (в мл) випитого спиртного (40 %) на коефіцієнт 0,0064. Навпаки, знаючи концентрацію етанолу в крові (у ‰), можна визначити кількість випитого спиртного (в мл) при множенні на коефіцієнт 156.
Розподіл спирту етилового відбувається прямо пропорційно гідратації тканин і обернено пропорційно вмісту ліпідів, за часом триває протягом 1-1,5 год. Спирту етиловому властива органотропність, наприклад, у тканинах мозку (кора, лімбічна система, мозочок) його міститься більше, ніж у крові, він також концентрується у серці, легенях, печінці, секреті передміхурової залози, яєчках, сім'яній рідині, добре проникає крізь плаценту.
Біотрансформація спирту етилового здійснюється шляхом окислення (90%), 10 % виводиться у незміненому вигляді через легені, нирки, потові залози, 70-80% окислюється в печінці.
Перший етап біотрансформації складає окислення спирту етилового до ацетальдегіду. Цей процес здійснюється трьома шляхами.
1. В гепатоцитах за допомогою алкогольдегідрогенази – до ацетальдегіду (3/4 об'єму). Це основний шлях у здорових людей.
Активність різних ізоформ алкогольдегідрогенази генетично детермінована і має чітко виражені відмінності у представників різних рас.
2. За допомогою мікросомальної етанолокислюючої системи (МЕОС) печінки, яка представлена неспецифічними оксидазами зі змішаною функцією, за участю ци- тохрому Р-450. При цьому замість НАД як кофактор використовується НАДФ Н. Ця система значно активізована у осіб, які зловживають алкогольними напоями.
3. За допомогою каталази, оксидаз і пероксидаз. Цим шляхом метаболізується 10-15 % спирту етилового, у хворих на алкоголізм – значно більше.
Звикання до алкоголю зумовлене підвищенням активності детоксикації. При тривалому вживанні спирту етилового відбувається індукція ферментів печінки, що викликає зростання інактивації алкоголю. Суперактивація ферментів нестійка, толерантність змінюється підвищеною чутливістю організму до спирту етилового.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спирт етиловий“ на сторінці 1. Приємного читання.
