Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

Фармакологія

н-Холіноблокатори включають дві групи; 1) гангліоблокатори – засоби, які блокують н-холінорецептори симпатичних та парасимпатичних гангліїв; 2) курареподібні засоби, або міорелаксанти периферичної дії, які блокують н-холінорецептори нервово-м'язових синапсів.

Міорелаксанти периферичної дії (курареподібні засоби)

Міорелаксантами (курареподібними засобами) називають речовини, які призводять до тимчасового оборотного розслаблення або паралічу скелетних м'язів.

Кураре – екстракт із соку південноамериканської рослини, виду Strychnos, який використовували як отруту для стріл, що паралізує тварин. Параліч при дії кураре зумовлений припиненням передачі збудження з рухових нервів на скелетні м'язи. Основна діюча речовина кураре – алкалоїд d-тубокурарин. Нині відомо багато інших курареподібних препаратів. Механізм дії цих засобів полягає в утворенні комплексу з н-холінорецепторною ділянкою мембрани м'язового волокна (постсинаптична мембрана). Залежно від функціональних властивостей утвореного комплексу міорелаксанти діляться на 2 групи: 1) засоби антидеполяризуючої (недеполяризуючої) дії; 2) засоби деполяризуючої дії.

Антидеполяризуючі (недеполяризуючі) засоби – піпекуронію бромід (ардуан), векуронію бромід (норкурон), рокуронію бромід (есмерон). Ці препарати (біс- четвертинні амонієві сполуки) при внутрішньовенному введенні зумовлюють швидке розслаблення скелетних м'язів, яке триває 30-60 хв. Спочатку розслабляються м'язи голови та шиї, а потім кінцівок, голосових зв'язок, тулуба і в останню чергу (при великих дозах) дихальні (міжреберні і м'язи діафрагми), що призводить до зупинки дихання. На ЦНС четвертинні амонієві сполуки не впливають, оскільки вони погано проникають через гематоенцефалічний бар'єр. Із антидеполяризуючих міорелаксантів третинної будови раніше використовували меліктин, який застосовували при підвищеному тонусі скелетних м'язів. Антидеполяризуючі міорелаксанти, зв'язуючись із н-холінорецептором, “прикривають” (екранують) його від дії синаптичного ацетилхоліну. Внаслідок цього нервовий імпульс не спричиняє деполяризації мембрани м'язового волокна (тому препарати називаються антидеполяризуючими). Ці сполуки конкурують (конкурентні міорелаксанти) з ацетилхоліном за н-холінорецептори постсинаптичної мембрани: у разі збільшення кількості ацетилхоліну в синапсі (наприклад, при введенні антихолінестеразних засобів) медіатор витісняє міорелаксант із зв'язку з мембраною і сам утворює комплекс з рецептором, зумовлюючи деполяризацію.

Антидеполяризуючі препарати можуть спричинити зниження артеріального тиску, блокуючи н-холінорецептори гангліїв та сприяючи вивільненню гістаміну. Гіпотензивний ефект більше виражений у тубокурарину хлориду, ніж у піпекуронію броміду та ін. Міорелаксантний ефект посилюється деякими засобами для наркозу (фторотан та ін.). Антагоністами антидеполяризуючих (конкурентних) міорелаксантів є антихолінестеразні засоби (прозерин), які інгібують синаптичну холінестеразу (фермент, який руйнує ацетилхолін) і сприяють накопиченню ацетилхоліну. Антидеполяризуючі міорелаксанти застосовують під час об'ємних оперативних втручань для тривалого розслаблення м'язів. Крім того, їх використовують для усунення судом у хворих на правець.

Деполяризуючий міорелаксант суксаметонію йодид (дитилін), який широко застосовують у медичній практиці, є дихоліновим ефіром бурштинової кислоти (сукцинілхолін) і завдяки великій структурній подібності до ацетилхоліну не лише зв'язує н-холінорецептор скелетних м'язів (за аналогією з тубокурарином), але й збуджує його, зумовлюючи деполяризацію постсинаптичної мембрани (подібно до ацетилхоліну). На відміну від ацетилхоліну, який негайно руйнується холінестеразою, дитилін дає стійку деполяризацію і, після короткочасного (10-15 с) скорочення, м'язове волокно розслаблюється, а його н-холінорецептори втрачають чутливість до медіатора. Закінчується дія дитиліну через 3-10 хв, і протягом цього часу він вимивається з синапса й гідролізується псевдохолінестеразою. Природно, що антихолінестеразні засоби, сприяючи накопиченню ацетилхоліну, подовжують і посилюють дію деполяризуючих міорелаксантів. Застосовують дитилін для короткочасної міорелаксації при інтубації трахеї, вправленні вивихів, репозиції кісток при переломах, проведенні бронхоскопії тощо.

Можливі такі ускладнення: 1) післяопераційний біль у м'язах (на початку деполяризації з'являються фібриляторні скорочення м'язів, посмикування, які стають причиною післяопераційного болю в м'язах); 2) підвищення внутрішньоочного тиску;

3) порушення серцевої діяльності. У випадку передозування дитиліну застосовують штучне дихання, переливають свіжу кров з високою активністю псевдохолінестерази і коригують електролітні порушення. Міорелаксанти застосовують у стоматологійної анастезії.

Гангліоблокатори

Гангліоблокатори – це лікарські препарати, які блокують гангліонарні н-холінорецептори периферичної нервової системи, що призводить до зупинки проведення імпульсів крізь вегетативні ганглії.

Фармакокінетика. Гангліоблокатори є похідними четвертинного (бензогексоній, пентамін, гігроній) або третинного (пірилен) аміну. Усі четвертинні аміни погано всмоктуються у травному каналі, не проникають у ЦНС, а третинні – легко резервуються в кишечнику і проникають через гематоенцефалічний бар'єр.

За тривалістю дії гангліоблокатори поділяють на препарати короткої, середньої та тривалої дії.

Класифікація за тривалістю дії

• 1. Препарати середньої тривалості дії (1-4 год): бензогексоній, пентамін.

• 2. Препарати короткочасної дії (15-20 хв): гігроній (нині застосовують рідко).

Фармакодинаміка. Гангліоблокатори за хімічною структурою нагадують ацетилхолін. В результаті конкурентного антагонізму із ним за н-холінорецептори ганглі-онарних нейронів дані препарати блокують ці рецептори і переривають проведення нервового імпульсу крізь ганглії, хоча ацетилхолін продовжує виділятися на прегангліонарних ділянках парасимпатичних і симпатичних нервів. Блокуюча дія гангліоблокаторів розповсюджується і на н-холінорецептори каротидних клубочків, наднирників, ЦНС, але у значно меншому ступені, ніж на ганглії.

В результаті блокади гангліїв судинозвужуючих симпатичних нервів виникає розширення судин і пониження артеріального тиску. Падінню артеріального тиску сприяє і те, що препарати блокують і н-холінорецептори мозкового шару наднирників, в результаті зменшується вихід адреналіну, і вміст його в крові падає. Гангліоблокатори розширюють периферичні судини, поліпшують кровопостачання і мікроциркуляцію судин кінцівок і тому застосовуються при спазмах периферичних судин.

Гангліоблокуючі засоби попереджують проведення збудження і крізь парасимпатичні ганглії, тому викликають в организмі фармакологічні ефекти, аналогічні ефектам холіноблокаторів. Блокуючи ганглії блукаючого нерва, препарати зменшують секрецію шлункового соку, послаблюють моторику і тонус органів шлунково-кишкового тракту, здійснюють бронхорозширюючу і спазмолітичну дію, нормалізують порушену трофіку тканин. З тієї самої причини прискорюються скорочення серця, розвивається параліч акомодації.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)
  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)