Комбіновані антигіпертензивні засоби мають забезпечувати зниження кількості застосовуваних хворими лікарських засобів і підвищення ефективності лікування. У клінічній практиці також застосовують адельфан-езидрекс, еналозид, капотіа- зид. Так, адельфан-езидрекс містить нейротропну речовину резерпін, периферичний судинорозширювальний засіб гідралазин (апресин), діуретик – гідрохлортіа- зид. Сумація ефектів цих засобів забезпечує триваліший антигіпертензивний ефект.
В останні роки широко застосовують такі препарати, як екватор (амлодипін та еналаприл), бі-престаріум (периндоприлу аргінін та амлодипін), ноліпрел (периндопри- лу аргінін та індапамід), ексфорж (амлодипіну бесилат та валсартан), ко-диротон (лізиноприл та гідрохлортіазид), мікардис плюс (телмісартан та гідрохлортіазид).
Доведена ефективність комбінацій: тіазидний діуретик + інгібітор АПФ, тіазид- ний діуретик + блокатор рецепторів ангіотензину-ІІ, антагоніст кальцію + інгібітор АПФ, антагоніст кальцію + блокатор рецепторів ангіотензину-ІІ, антагоніст кальцію +тіазидний діуретик, β-адреноблокатор+антагоніст кальцію (дигідропіридиновий).
Рекомендовані комбінації антигіпертензивних препаратів (Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії, 2009)
| Діуретик | + інгібітор АПФ |
| Діуретик | + блокатор рецепторів ангіотензину-ІІ |
| β-Адреноблокатор | + дигідропіридиновий антагоніст кальцію |
| Інгібітор АПФ | + антагоніст кальцію |
| Блокатор рецепторів ангіотензину-ІІ | + антагоніст кальцію |
Лікування гіпертензивного кризу
Гіпертензивний криз – це раптове значне підвищення артеріального тиску від нормального або підвищеного рівня, яке майже завжди супроводжується появою чи посиленням розладів з боку органів-мішеней або вегетативної нервової системи. Критеріями гіпертензивного кризу є: раптовий початок; значне підвищення артеріального тиску; поява або посилення симптомів з боку органів-мішеней. Залежно від наявності чи відсутності ураження органів-мішеней і необхідності термінового зниження артеріального тиску виділяють: 1) ускладнені кризи (з гострим або прогресуючим ураженням органів-мішеней, що являють пряму загрозу життю хворого, потребують негайного, протягом однієї години, зниження артеріального тиску); 2) неускладнені кризи (без гострого або прогресуючого ураження органів-мішеней, становлять потенційну загрозу життю хворого, потребують швидкого – протягом кількох годин – зниження артеріального тиску). Препарати для зняття гіпертензивного кризу, які вводять парентерально: натрію нітропрусид, нітрогліцерин, клофелін, фуросемід, еналаприлат, анаприлін, верапаміл, гідралазину гідрохлорид, діазоксид, пентамін, дибазол, магнію сульфат, німодипін, нейролептик дроперидол. Перорально і сублінгвально при гіпертензивному кризі призначають ніфедипін у таблетках, фармадипін у краплях, клофелін.
Неускладнені кризи. При розвитку неускладненого кризу, як правило, немає необхідності у внутрішньовенному введенні препаратів. Застосовують прийом всередину препаратів, що мають швидку протигіпертензивну дію, або внутрішньом'язові ін'єкції. У таких випадках ефективно застосовувати клонідин. Він не викликає тахікардію, не збільшує серцевий викид і тому його можна призначати хворим зі стенокардією, нирковою недостатністю. Клонідин не слід призначати хворим з порушенням серцевої провідності, особливо тим, хто отримує серцеві глікозиди.
Використовують також ніфедипін, який має здатність знижувати загальний периферичний опір, збільшувати серцевий викид і нирковий кровоток. Швидкий ефект спостерігається після прийому фармадипіну (ніфедипін у краплях всередину). Інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту каптоприл знижує AT завдяки швидкій абсорбції у шлунку.
Можна застосовувати також внутрішньом'язові ін'єкції клонідину або дибазолу. При вегетативних порушеннях ефективні седативні препарати, зокрема бензодіазе- пінові похідні, які можна використовувати per os або у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій, а також піроксан та дроперидол. Також застосовують празозин, лабеталол, пропранолол. Перорально або внутрішньом'язово вводять фуросемід або торасемід.
Ускладнені кризи. Будь-яка затримка при лікуванні ускладненого кризу може викликати необоротні наслідки або смерть. Лікування повинне починатися з внутрішньовенного введення одного з препаратів: нітропрусид натрію, нітрогліцерин, верапаміл, нікардипін, гідралазин, еналаприлат, німодипін, есмолол, триметафан, пентамін, фуросемід, магнію сульфат. У разі неможливості внутрішньовенного введення препаратів можливий сублінгвальний прийом нітрогліцерину, ізосорбіду динітрату, клофеліну (клонідину), β-адреноблокаторів, а також внутрішньом'язова ін'єкція клонідину, фентоламіну або дибазолу. Ніфедипін може викликати головний біль, тому його призначають хворим, які добре реагували на нього при лікуванні. Перевагу надають препаратам короткочасної дії (натрію нітропрусид, нітрогліцерин) у зв'язку з можливістю короткочасного керованого ефекту. Препарати тривалої дії можуть викликати некеровану гіпотензію. Різке зниження артеріального тиску понад 25 % може погіршити мозковий кровообіг, викликати кому, уповільнити коронарний кровообіг із загрозою стенокардії, аритмії, інфаркту міокарда.
Препарати
| Назва препарату | Форма випуску | Спосіб застосування | |||
| Метилдофа · Methyldopha | таблетки по 0,25 г | 1 т. 2-3 рази на добу 2 дні, потім дозу збільшують на 1 т. до 12 т. на добу | |||
| Празозин Prazosinum | таблетки 0,001 | По 1-2 т. 3 рази на добу | |||
| Доксазозин Doxazosinum | таблетки 0,001; 0,002,0,004 і 0,008 | По 1-2 т. 1 раз на добу | |||
| Магнію сульфат Magnesii sulfas | ампули по 5,10 мл 25 % розчину | в/в, в/м 5,10,20 мл | |||
| Верапаміл Verapamilum | таблетки 0,04; 0,08 г; ампули 0,25 % 2 мл | 1-2 т. 3-4 рази на добу, в/в 2-4 мл в 100-150 мл ізотонічного р-ну чи 5 % р-ну глюкози | |||
| Ніфедипін Niphedipinum | таблетки (драже) по 0,01 г | По 1-3 т. 3-4 рази на добу | |||
| Амлодипін Amlodipinum | таблетки 0,0025; 0,005; 0,01 г | По 1-2 т. 1 раз на добу | |||
| Каптоприл Captoprylum | таблетки 0,025; 0,05; 0,0125 | По 1 т. 3 рази на добу | |||
| Еналаприл Епаїаргуїит | таблетки 0,005; 0,01; 0,02; розчин для ін- фузій 1 мл ампула 1,25 мгеналаприлату | По 1-2 т. 1-2 рази на добу; 1 мл в 20 мл ізотонічного р-ну або 5 % р-ну глюкози | |||
| Лізиноприл Usinoprylum | таблетки 0,0025; 0,005; 0,01; 0,02 г | По 1-4 т. 1 раз на добу | |||
| Лозартан Losartanum | таблетки 0,05; 0,025 та по 0,1 | По 1-2 т. 1 раз на добу | |||
| Дибазол Dibasolum | таблетки 0,02 г, ампули 1 % 1 і 5 мл | По 1-2 т. 2-3 рази на добу; в/в, в/м 3-4 мл 1 % 3-4 рази при гіпертензивному кризі | |||
| Папаверину гідрохлорид Papaverini hydrochloridum | таблетки 0,01; ампули 2 % 2 мл; супозиторії ректальні по 0,02 | По 1 т. 2-3 рази на добу; п/ш 1-2 мл 2-4 рази; в/в в 20 мл ізотон, р-ну | |||
| Но-шпа No-Spanum | таблетки 0,04; ампули 2 % 2 мл | По 1-2 т. 3 рази на добу; в/в, в/м, п/ш 2-4 мл 2 % 1-3 рази | |||
Гіпертензивні лікарські засоби
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби“ на сторінці 1. Приємного читання.
