Синтетичні протидіабетичні препарати приймають всередину для лікування хворих на ЦД типу 2. Патогенез ЦД типу 2 включає дві основних ланки: дефіцит секреції інсуліну й інсулінорезистентність. Виходячи з цього, пероральні цукрознижуючі препарати залежно від їх дії розділяють так:
• 1. Стимулятори чутливості до інсуліну (інсуліносенситайзери):
• 1.1. Бігуаніди: буформін (глібутид), метформін (глюкофаж), фенформін.
• 1.2. Тіазолідиндіони – розиглітазон (авандія), піоглітазон (піоглар).
• 2. Стимулятори інсулінової секреції (секретагоги).
• 2.1. Похідні сульфонілсечовини.
• 2.1.1. Короткої тривалості дії – гліклазид (діабетои), гліпізид (мінідіаб), гліквідон (глюренорм).
• 2.1.2. Триволої дії – глібенкламід (манініл), глімепірид (амарил).
• 2.2. Похідні бензойної кислоти – репаглінід (новонорм).
• 3. Стимулятори активності гормонів-інкретинів (інкретиноміметики).
• 3.1. Інгібітори дипептидилпептидази-4 (ДПП-4) – ситагліптин (янувія).
• 3.2. Агоністи глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1) – екзенатид (баєта).
• 4. Засоби, що сповільнюють абсорбцію глюкози в кров:
• 4.1. Інгібітори α-глюкозидази – акарбоза (глюкобай).
Протягом 50-ти останніх років основою фармакотерапії ЦД типу 2 були похідні сульфонілсечовини. Механізм гіпоглікемічної дії пов'язаний з їх здатністю блокувати АТФ-залежні К+-канали (схема 13.1). Це призводить до деполяризації мембран β-клітин та до відкриття потенціалзалежних Са2+-каналів, збільшення внутрішньоклітинного вмісту Са2+, що активує збільшення вивільнення з β-клітин інсуліну. При цьому підвищується чутливість β-клітин до глюкози й амінокислот, які стимулюють продукцію інсуліну. Крім того, похідні сульфонілсечовини сприяють збільшенню кількості інсулінчутливих рецепторів на клітинах-мішенях, підвищують чутливість клітин жирової, м'язової, печінкової та інших тканин до дії інсуліну, підсилюють транспорт глюкози у скелетних м'язах, підвищують активність деяких ферментів печінки, пригнічують розпад жиру.
Схема 13.1. Механізм дії глібенкламіду
У зв'язку з відносно низькою гіпоглікемічною активністю, наявністю побічних ефектів, можливістю розвитку звикання, похідні сульфонілсечовини застосовують рідко.
Бігуаніди. Препарати цієї групи почали застосовувати з 1970-х років. Із препаратів цієї групи в медичній практиці застосовують метформін (сіофор, глюкофаж).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Синтетичні протидіабетичні препарати“ на сторінці 1. Приємного читання.
