Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

Фармакологія

Секреція залоз шлунка регулюється блукаючим нервом, деякими гормонами шлунково-кишкового тракту та іншими ендогенними речовинами. Підвищення тонусу блукаючого нерва, вивільнення гастрину і гістаміну посилюють секреторну активність шлунка. Навпаки, усунення холінергічних впливів або дії гістаміну і гастрину знижують секрецію шлункового соку. Деякі речовини, що утворюються в організмі, пригнічують секрецію залоз шлунка, особливо хлористоводневої кислоти. Серед них секретин, холецистокінін, простагландини (Е2), вазоактивний пептид кишечнику (VIP3), пептид, який пригнічує секрецію шлунка (GIP), та ін.

Фармакологічна дія на секреторну активність залоз шлунка буває необхідною для забезпечення перетравлювальної активності шлункового соку. При недостатності залоз шлунка приймають лікарські засоби, які стимулюють їх секрецію, або засоби замісної терапії. Часто є необхідність у зниженні секреції шлунка. Так, при виразковій хворобі шлунка, гіперацидному гастриті гальмування виділення шлункового соку, зменшення його кислотності мають лікувальний ефект.

Лікарські засоби, що посилюють секрецію залоз шлунка.

З діагностичною метою раніше призначали гастрин, гістамін, екстрактні речовини (капустяний сік, м'ясний бульйон). При функціональних порушеннях секреції шлункового соку ці речовини значно збільшують виділення шлункового соку. При органічних ураженнях слизової оболонки шлунка посилення секреції не відбувається.

Природним стимулятором секреції шлункових залоз є гастрин. Він утворюється в антральній частині шлунка під час їжі, усмоктується в кров і надходить до залоз фундальної частини шлунка, посилюючи їх секрецію. Гістамін стимулює Η,-рецептори шлунка, підвищуючи в результаті кількість шлункового соку і його кислотність. Гастрин набагато активніший за гістамін, діє вибірково на залози шлунка. Має стимулюючий вплив на паракринні клітини типу тучних або ентерохрома- фінних, викликаючи вивільнення з них гістаміну.

Гастрин, як і гістамін, збільшує виділення хлористоводневої кислоти і пепсиногену. Крім того, він підвищує продукцію внутрішнього чинника Касла, стимулює секрецію підшлункової залози і жовчоутворення. У медичній практиці частіше використовують пентагастрин – синтетичний фрагмент гастрину, який не викликає значних негативних ефектів.

До лікувальних засобів, що підвищують секрецію шлункового соку, належать вуглекислі мінеральні води.

При недостатності секреторної функції залоз шлунка, у зв'язку з їх органічним ураженням, застосовують засоби замісної терапії – натуральний шлунковий сік або препарати, що містять основні його компоненти – хлористоводневу кислоту розведену і пепсин.

Кислота хлористоводнева створює потрібне кисле середовище для максимальної протеолітичної дії пепсину. У шлунку кислота частково нейтралізується слиною, слизом шлункового соку і вмістом дванадцятипалої кишки, який може потрапляти в шлунок при деяких патологічних процесах (ахілії). Лише незв'язана частина кислоти хлористоводневої створює кисле середовище шлунка (pH близько 1,5-2).

У медичній практиці застосовується кислота хлористоводнева розведена. Вона містить 1 частину кислоти хлористоводневої і 2 частини води.

Механізм дії кислоти хлористоводневої розведеної, яка вводиться в шлунок до їди, полягає в стимуляції секреції шлункового соку, перетворенні неактивного пеп- синогену (виділяється основними клітинами слизової оболонки) на активний пепсин. При вживанні під час їжі механізм дії для кислоти хлористоводневої розведеної виявляється в розчиненні сполучної тканини м'ясних продуктів, створенні оптимального pH для активування пепсину, підвищенні тонусу і моторно-евакуаторної функції шлунка (кислотний рефлекс), гальмуванні переходу недостатньо перетравленої їжі у дванадцятипалу кишку, зменшенні процесів бродіння в шлунку, а отже, у зменшенні або зникненні печії, відрижки, болю в епігастральній ділянці. Препарат стимулює синтез гормонів шлунково-кишкового тракту – гастрину, секретину і хо- лецистокініну і таким чином стимулює зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози і виділення жовчі у дванадцятипалу кишку. Сприяє всмоктуванню заліза.

Показання (часто в поєднанні з пепсином): ахілія, гіпоацидні стани, гострий гастрит.

Побічна дія: гіперацидоз у випадках тривалого застосування у великих дозах, ушкодження емалі зубів.

Пепсин – протеолітичний фермент шлункового соку. Препарат отримують зі слизової оболонки шлунка свиней, порошок добре розчиняється у воді.

Дія пепсину полягає в розщеплюванні білків до пептидів і навіть до амінокислот. Оптимальна дія виявляється при pH 1,4-2,5. При підвищенні pH протеолітична активність зменшується, припиняючись при pH вищому за 4. У дванадцятипалій кишці пепсин руйнується ферментами підшлункової залози.

Препарат призначають всередину у комбінації з кислотою хлористоводневою розведеною. Існують комбінації пепсину з бетаїном, з якого вивільнюється кислота хлористоводнева, наприклад, ацидин-пепсин у таблетках.

Сік шлунковий натуральний – кращий засіб замісної терапії при недостатності залоз шлунка. Отримують від тварин – собак, коней – методом уявного харчування, розробленого І. П. Павловим. Діючими речовинами препарату є кислота хлористоводнева, пепсин та інші ферменти слизової оболонки шлунка.

Сік шлунковий натуральний призначають всередину під час їжі. Як і кислоту хлористоводневу розведену, таблетовані препарати (ацидин-пепсин) призначають тільки після припинення гострих явищ запалення слизової оболонки шлунка.

Протипоказання: загострення гастриту, ерозії на слизовій оболонці шлунка.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка
  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)