Для ін'єкцій можна використовувати водні та олійні розчини, суспензії, емульсії, а також стерильний порошок або таблетки, які перед застосуванням розчиняють у стерильному розчиннику.
Розчини для ін'єкцій (Solutiones pro injectionibus)
Розчин для ін'єкцій – це рідка форма для парентерального застосування (під шкіру, в м'яз, у вену тощо). Парентеральне введення лікарської речовини забезпечує швидкий ефект і вищу точність дозування. При цьому лікарська речовина оминає систему травлення, зокрема печінку, що запобігає впливу на неї ферментів, руйнуванню і зниженню активності речовини. Парентеральне введення дає змогу використовувати лікарські засоби незалежно від стану хворого (непритомність, отруєння тощо).
Розчинниками більшості лікарських речовин для парентерального застосування може бути вода для ін'єкцій (aqua pro injectionibus), ізотонічний розчин натрію хлориду (solutio Natrii chloridi isotonica), персикова олія (oleum Persicorum), маслинова олія (oleum Olivarum), мигдалева олія (oleum Amygdalarum), ізотонічний розчин глюкози (solutis Glucosi 5 %), спирт етиловий 20-30 % (spiritus aethylicus). Олійні розчини не можна вводити у вену, а спиртові – під шкіру. Після значних крововтрат лікарські засоби вводять внутрішньовенно, а перед введенням розчиняють у великих об'ємах розчинників, головним чином ізотонічного розчину натрію хлориду або глюкози.
Головними вимогами до ін'єкційних розчинів є: стерильність, чистота, стійкість, апірогенність, а в окремих випадках – ізотонічність. Залежно від стійкості лікарських речовин до температурних та інших впливів, використовують різні методи стерилізації:
• 1) кип'ятіння у воді протягом 30 хв;
• 2) стерилізація сухим жаром (120 °С) протягом 20-30 хв;
• 3) нагрівання парою (100 °С) протягом 1 год;
• 4) нагрівання у стерилізаторі (101,2-151,9 кПа, або 1-1,5 атм) водяною парою (110-120 °С) протягом 15-20 хв;
• 5) тиндалізація – нагрівання при температурі 50-65 °С протягом 1 год щодня 5 днів;
• 6) асептичне приготування;
• 7) додавання антисептичних речовин (фенолу, трикрезолу та ін.);
• 8) фільтрація в асептичних умовах.
Розчини для ін'єкцій випускають у скляних ампулах, флаконах (герметизованих гумовими корками), а також виготовляють ex tempore у склянках, пляшках тощо.
Неампульні розчини для ін'єкцій виписують, враховуючи дозу речовини, кількість введень і об'єм розчину на одну ін'єкцію. Кількість розчину може коливатись від 5 до 1000 мл. Рецепт можна виписати скороченим або розгорнутим способом. Скороченим способом виписують прості розчини. Вимога стерильності виражається вказівкою фармацевтові: Sterilisetur!
Приклад. Виписати 500 мл 5 % розчину глюкози (Glucosum). Призначити для введення внутрішньовенно краплинно.
Rp.: Sol. Glucosi 5 % 500 ml Sterilisetur!
D. S. Ввести у вену краплинно 500 мл розчину.
Розчини, де розчинниками є ізотонічні розчини глюкози, натрію хлориду та інші, виписують розгорнутим або напівскороченим способом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)“ на сторінці 1. Приємного читання.
