Фармакокінетика

Фармакологія

Фармакокінетика (від грец. pharmakon – ліки, отрута, зілля, kinetikos – те, що стосується руху) – розділ фармакології, який вивчає надходження (шляхи введення), всмоктування (адсорбцію), розділ, перетворення (біотрансформацію) лікарських засобів в організмі, виведення (екскрецію, елімінацію) їх з організму, а також ефективність і переносимость препаратів залежно від цих процесів.

Для визначення фармакокінетичних параметрів реєструють кількість медикаменту в крові, приймаючи до уваги, що в більшості випадків існує залежність між концентрацією речовини в крові та її кількістю в ділянці рецептора. На основі одержаних даних будують графік – фармакокінетичну криву, де на осі ординат відзначають концентрацію речовини в плазмі крові, а на осі абсцис – термін дослідження.

Основні поняття і терміни фармакокінетики

Камера – умовне поняття в фармакокінетиці, під яким розуміють простір, що має певний об'єм і концентрацію ліків у цьому просторі. Поняття “камера" не відображає якийсь анатомічний простір. Це одиниця формалізованої фармакокінетичної системи, що прийнята у світі для математичного моделювання процесів, які відбуваються в організмі при взаємодії ліків з організмом.

Вирізняють центральну камеру, за яку приймають кров і органи, що мають сильне кровопостачання: серце, нирки, легені, ендокринні органи, печінка, кишечник. До периферичної камери відносять органи, які мають менш інтенсивне кровопостачання: шкіра, підшкірна клітковина, м'язи, жирова тканина тощо.

Умовно найпростіша модель взаємодії лікарської речовини з організмом розглядається як однокамерна або багатокамерна модель і характеризується концентрацією ліків (Сд) та об'ємом розподілу (Vd).

Концентрація ліків (Сk) – кількість препарату в певному об'ємі крові в конкретний момент після введення ліків в організм. Концентрацію ліків в організмі визначають спектрофотометричним, хроматографічним, ферментним, радіоімунним та іншими методами і виражають в мг/л, мкг/мл, мм/л або в %.

Динаміка концентрації ліків в організмі залежить від шляху введення, дози, фізико-хімічних, квантово-хімічних властивостей, тривалості дії препарату та ін. Найпростіша фармакокінетична модель – однокамерна модель, де організм представляється у вигляді гомогенної єдиної камери. Однокамерну модель застосовують для визначення концентрації ліків у крові, плазмі та сироватці, а також у сечі.

Фармакокінетичні процеси в найбільшій мірі відповідають процесам в організмі у випадках дво- та трикамерної моделі.

Об'єм розподілу (Vd) (уявний гіпотетичний об'єм розподілу препарату) – умовний об'єм рідини, необхідний для рівномірного розподілу (розчину) введеної дози ліків до концентрації, що визначається в крові в момент дослідження (літрів на кілограм маси тіла – л/кг).

Об'єм розподілу ліків у певній мірі характеризує ступінь проникнення ліків із плазми крові і позаклітинної рідини в тканини і створення депо лікарського препарату в органах. Наприклад, для антибіотиків групи аміноглікозидів, які мало розчинні в ліпідах, об'єм розподілу близький до об'єму позаклітинної рідини, а для добре розчинних в ліпідах тетрациклінів – значно вищий. Якщо препарат активно проникає в органи і тканини, це свідчить про високе значення об'єму розподілу. Об'єм розподілу залежить від шляхів введення, дози, фізико-хімічних властивостей ліків (розчинність в ліпідах і воді, ступінь іонізації і полярності, молекулярна маса), а також віку, статі, кількості рідини в організмі, патологічного стану організму (захворювань печінки, нирок, серцево-судинної системи, кишечнику).

Однокамерна модель може бути використана для визначення концентрації лікарських засобів у таких середовищах організму, як цільна кров (або сироватка, плазма) і сеча. Слід зазначити, що сеча може бути застосована для дослідження речовин, здатних швидко розподілятися між різними середовищами (рідинами і тканинами) організму. Суть даної моделі в тому, що вона передбачає однотипну динаміку змін концентрації речовин у плазмі і тканинах, а також швидше встановлення рівноваги між процесами надходження і виведення їх з організму.

Насправді, для більшості препаратів характерним є повільне всмоктування і виведення з тканин. До того ж, згідно з прийнятою концепцією щодо однокамерної моделі, швидкість елімінації лікарських засобів постійна. Але швидкість елімінації багатьох речовин прямо залежить від їх концентрації в крові. Через те одержані відомості при дослідженнях із застосуванням однокамерної моделі для більшості речовин є некоректними.

Площа під кінетичною кривою "концентрація – час" (area under curve, AUC). AUC при лінійній кінетичній кривій (лінійній залежності) пропорційна кількості ліків, що знаходяться в системному кровотоку.

Біодоступність (F) визначається відносною кількістю ліків, що виділяється з лікарської форми, інактивується в печінці при першому проходженні, надходить у загальне коло кровообігу і взаємодіє з тканинними рецепторами. Біодоступність виражають у %.

Біодоступність залежить від хімічної будови речовини, технології виготовлення лікарської форми та від ступеня абсорбції ліків у кров із системи травлення при ен- теральному введенні, біотрансформацїї при першому пасажі крізь печінку, швидкості розсмоктування при парентеральному введенні препарату. Біодоступність ліків при введенні безпосередньо в кров приймають за 100 % і при інших шляхах введення – виражають в %.

Біоеквівалентність (порівняльна біодоступність) – співвідношення кількості ліків, що надходить у кров при застосуванні в тій чи іншій лікарській формі або в лікарських препаратах, які випускають різні фірми. Вивчення біоеквівалентності дозволяє порівнювати препарати в клінічній практиці, що дуже важливо для визначення ефективності медикаментів різних виробників.

Біофаза – ділянка безпосередньої взаємодії ліків з рецептором або тканинною структурою, включаючи клітинну оболонку і зовнішню, мітохондріальну, ендоплазматичну, лізосомальну, рибосомальну мембрани.

Загальний кліренс – умовний об'єм плазми чи крові, що звільняється (“очищається”) від лікарського засобу за одиницю часу; виражають в об'ємних одиницях (л/хв., мл/хв.). Нирковий кліренс (С12) відображає елімінацію препарату з організму.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фармакокінетика“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика
  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)