Фармакокінетика (від грец. pharmakon – ліки, отрута, зілля, kinetikos – те, що стосується руху) – розділ фармакології, який вивчає надходження (шляхи введення), всмоктування (адсорбцію), розділ, перетворення (біотрансформацію) лікарських засобів в організмі, виведення (екскрецію, елімінацію) їх з організму, а також ефективність і переносимость препаратів залежно від цих процесів.
Для визначення фармакокінетичних параметрів реєструють кількість медикаменту в крові, приймаючи до уваги, що в більшості випадків існує залежність між концентрацією речовини в крові та її кількістю в ділянці рецептора. На основі одержаних даних будують графік – фармакокінетичну криву, де на осі ординат відзначають концентрацію речовини в плазмі крові, а на осі абсцис – термін дослідження.
Основні поняття і терміни фармакокінетики
Камера – умовне поняття в фармакокінетиці, під яким розуміють простір, що має певний об'єм і концентрацію ліків у цьому просторі. Поняття “камера" не відображає якийсь анатомічний простір. Це одиниця формалізованої фармакокінетичної системи, що прийнята у світі для математичного моделювання процесів, які відбуваються в організмі при взаємодії ліків з організмом.
Вирізняють центральну камеру, за яку приймають кров і органи, що мають сильне кровопостачання: серце, нирки, легені, ендокринні органи, печінка, кишечник. До периферичної камери відносять органи, які мають менш інтенсивне кровопостачання: шкіра, підшкірна клітковина, м'язи, жирова тканина тощо.
Умовно найпростіша модель взаємодії лікарської речовини з організмом розглядається як однокамерна або багатокамерна модель і характеризується концентрацією ліків (Сд) та об'ємом розподілу (Vd).
Концентрація ліків (Сk) – кількість препарату в певному об'ємі крові в конкретний момент після введення ліків в організм. Концентрацію ліків в організмі визначають спектрофотометричним, хроматографічним, ферментним, радіоімунним та іншими методами і виражають в мг/л, мкг/мл, мм/л або в %.
Динаміка концентрації ліків в організмі залежить від шляху введення, дози, фізико-хімічних, квантово-хімічних властивостей, тривалості дії препарату та ін. Найпростіша фармакокінетична модель – однокамерна модель, де організм представляється у вигляді гомогенної єдиної камери. Однокамерну модель застосовують для визначення концентрації ліків у крові, плазмі та сироватці, а також у сечі.
Фармакокінетичні процеси в найбільшій мірі відповідають процесам в організмі у випадках дво- та трикамерної моделі.
Об'єм розподілу (Vd) (уявний гіпотетичний об'єм розподілу препарату) – умовний об'єм рідини, необхідний для рівномірного розподілу (розчину) введеної дози ліків до концентрації, що визначається в крові в момент дослідження (літрів на кілограм маси тіла – л/кг).
Об'єм розподілу ліків у певній мірі характеризує ступінь проникнення ліків із плазми крові і позаклітинної рідини в тканини і створення депо лікарського препарату в органах. Наприклад, для антибіотиків групи аміноглікозидів, які мало розчинні в ліпідах, об'єм розподілу близький до об'єму позаклітинної рідини, а для добре розчинних в ліпідах тетрациклінів – значно вищий. Якщо препарат активно проникає в органи і тканини, це свідчить про високе значення об'єму розподілу. Об'єм розподілу залежить від шляхів введення, дози, фізико-хімічних властивостей ліків (розчинність в ліпідах і воді, ступінь іонізації і полярності, молекулярна маса), а також віку, статі, кількості рідини в організмі, патологічного стану організму (захворювань печінки, нирок, серцево-судинної системи, кишечнику).
Однокамерна модель може бути використана для визначення концентрації лікарських засобів у таких середовищах організму, як цільна кров (або сироватка, плазма) і сеча. Слід зазначити, що сеча може бути застосована для дослідження речовин, здатних швидко розподілятися між різними середовищами (рідинами і тканинами) організму. Суть даної моделі в тому, що вона передбачає однотипну динаміку змін концентрації речовин у плазмі і тканинах, а також швидше встановлення рівноваги між процесами надходження і виведення їх з організму.
Насправді, для більшості препаратів характерним є повільне всмоктування і виведення з тканин. До того ж, згідно з прийнятою концепцією щодо однокамерної моделі, швидкість елімінації лікарських засобів постійна. Але швидкість елімінації багатьох речовин прямо залежить від їх концентрації в крові. Через те одержані відомості при дослідженнях із застосуванням однокамерної моделі для більшості речовин є некоректними.
Площа під кінетичною кривою "концентрація – час" (area under curve, AUC). AUC при лінійній кінетичній кривій (лінійній залежності) пропорційна кількості ліків, що знаходяться в системному кровотоку.
Біодоступність (F) визначається відносною кількістю ліків, що виділяється з лікарської форми, інактивується в печінці при першому проходженні, надходить у загальне коло кровообігу і взаємодіє з тканинними рецепторами. Біодоступність виражають у %.
Біодоступність залежить від хімічної будови речовини, технології виготовлення лікарської форми та від ступеня абсорбції ліків у кров із системи травлення при ен- теральному введенні, біотрансформацїї при першому пасажі крізь печінку, швидкості розсмоктування при парентеральному введенні препарату. Біодоступність ліків при введенні безпосередньо в кров приймають за 100 % і при інших шляхах введення – виражають в %.
Біоеквівалентність (порівняльна біодоступність) – співвідношення кількості ліків, що надходить у кров при застосуванні в тій чи іншій лікарській формі або в лікарських препаратах, які випускають різні фірми. Вивчення біоеквівалентності дозволяє порівнювати препарати в клінічній практиці, що дуже важливо для визначення ефективності медикаментів різних виробників.
Біофаза – ділянка безпосередньої взаємодії ліків з рецептором або тканинною структурою, включаючи клітинну оболонку і зовнішню, мітохондріальну, ендоплазматичну, лізосомальну, рибосомальну мембрани.
Загальний кліренс – умовний об'єм плазми чи крові, що звільняється (“очищається”) від лікарського засобу за одиницю часу; виражають в об'ємних одиницях (л/хв., мл/хв.). Нирковий кліренс (С12) відображає елімінацію препарату з організму.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фармакокінетика“ на сторінці 1. Приємного читання.
