Статеві гормони виробляються статевими залозами – яєчниками, яєчками і в невеликих кількостях сітчастою зоною кори надниркових залоз. Біологічна дія статевих гормонів полягає в їх участі у формуванні первинних і вторинних статевих ознак, забезпеченні репродуктивної функції, в регуляції білкового обміну тощо. Функція статевих залоз контролюється гонадотропінами гіпофіза.
Гормональні препарати жіночих статевих залоз
В яєчниках продукуються два різновиди жіночих статевих гормонів: прогестини, або гестагени, й естрогени, а також у невеликій кількості чоловічі статеві гормони – андрогени.
Естрогенні препарати та їх антагоністи
Естрогени секретуються текальними ендокриноцитами – клітинами внутрішньої оболонки фолікула у процесі розвитку яйцеклітини. Основними естрогенами яєчника є естрон, естрадіол та естріол, причому переважно синтезуються перші два. Активність 0,1 мг естрону прийнята за 1 МО естрогенної активності (найменша кількість препарату, що викликає тічку (еструс) у кастрованих мишей). Найбільшу активність має естрадіол, потім естрон і естріол.
Фармакокінетика. Естрогени циркулюють у крові у вільному і зв'язаному з білками (біологічно неактивному) стані. З крові естрогени надходять до печінки, потім з жовчю до кишок і частково виводяться. В організмі відбувається метаболізм естрогенів, головним чином гідроксилювання. Під впливом дегідрогенази естрадіол перетворюється послідовно в естрон, естріол, нестероїдні продукти. У печінці естрогени інактивуються утворенням парних сполук із сірчаною й глюкуроновою кислотами, які виділяються через легені й потові залози. Інактивація зменшується у випадках ушкодження паренхіми печінки, дефіциту вітамінів групи В, застосування високих доз антибіотиків.
Фармакодинаміка. Естрогени чинять специфічну дію на жіночі статеві органи, стимулюють розвиток вторинних статевих ознак, викликають проліферацію ендо- метрію, покращують кровопостачання матки, сприяють розвитку вивідної системи і секреторного епітелію молочних залоз. У фізіологічних кількостях естрогени стимулюють систему мононуклеарних фагоцитів, продукцію антитіл, еритропоез, підвищуючи тим самим стійкість організму до інфекцій; затримують в організмі азот, натрій, рідину; у кістках – кальцій, фосфор; сприяють збільшенню концентрації глікогену, глюкози, загального фосфору, креатину, заліза й міді у крові та м'язах; зменшують вміст холестерину, фосфоліпідів, загального жиру в печінці й крові, розширюють вінцеві артерії, стимулюють ріст волосся.
Молекулярні механізми біологічної дії естрогенів полягають у їх проникненні у клітини тканин-мішеней, де вони зв'язуються зі специфічним позаядерним білком естрофіліном, утворюючи гормонорецептивний комплекс. Після активації він транспортується до ядра, де внаслідок зв'язування з ядерним акцептором змінюється біосинтез РНК і розвиваються зміни, властиві для гормоночутливої тканини, активується синтез білка.
Класифікація. За хімічною структурою препарати естрогенів поділяють на стероїди (природні гормони та їх синтетичні аналоги) і сполуки нестероїдної структури (синтетичні препарати).
З естрогенів стероїдної будови у практичній медицині застосовується естрон (фолікулін), який отримують із сечі вагітних жінок та вагітних тварин, естрадіо- лу бензоат і дипропіонат. Особливо широко застосовують естрадіолу дипропіонат, дія якого активніша і триваліша, ніж у естрону. Препарати вводять парентерально. Зараз існує сучасна лікарська форма з трансдермальним застосуванням естрадіолу (естрожель), який підтримує стабільну фізіологічну концентрацію гормону в крові і використовується для усунення проявів клімактеричного синдрому, постменопа- узного остеопорозу.
Статеві гормони, їх препарати, синтетичні аналоги, замінники, антагоністи
| Група | Естрогени | Лрогеетини | Андрогени |
| Природні стероїдні гормони та продукти їх перетворення | Естрадіол · Естрон · Естріол | Прогестерон · Прегнандюл | Тестостерон · Андростерон |
| Препарати статевих гормонів та їх аналоги | Естрон · (фолікулін) · Естрадіолу дипропіонат | Прогестерон · Утрожестан · Дуфастан · Оксипрогестерону капронат · Прегнін | Тестостерону про- піонат · Тестенат · Метилтестостерон |
| Синтетичні засоби нестероїдної структури з гормональною активністю | Синестрол · Диместрол | Норколут · Туринал | |
| Антагоністи статевих гормонів | Кломіфенцитрат Тамоксифену цитрат | Міфепристон | Ципротерон · Флутамід · Фінастерид |
При ентеральному введенні ефективнісч також синтетичні препарати нестероїдної структури з естрогенною активністю – похідні стильбену. Синестрол близький за активністю до естрону. Диместрол – диметиловий ефір діетилстильбестролу – характеризується тривалою дією, призначається внутрішньом'язово один раз на тиждень. Синтетичний препарат сигетин естрогенної дії не виявляє, але гальмує гонадотропну функцію гіпофіза, стимулює скорочення матки, поліпшує плацентарний кровообіг, ефективний при легких клімактеричних розладах, має гіполіпідемічний вплив.
Показання: стани після видалення яєчників, деякі форми безпліддя, аменорея, гіпогеніталізм, розлади менструального циклу, створення естрогенного фону при переношеній вагітності, стимуляція скоротливої функції матки під час пологів, підвищення зсідання крові при післяпологових кровотечах, клімактеричний синдром (найкраще діє сигетин); розлади функції сечостатевої системи у жінок після 60 років – для відновлення епітелію піхви, пригнічення секреції та виділення молока (5-10 мг синестролу на добу протягом 2-3 днів); як складова частина гормональних протизаплідних засобів; гіпертрофія й рак передміхурової залози; рак молочної залози у жінок віком понад 60 років.
У зв'язку з отриманням досконалих напівсинтетичних естрогенів нестероїдні естрогени мають обмежене застосування – переважно у випадках раку передміхурової залози. Основною метою при цьому є зменшення синтезу тестостерону, пригнічення естрогенами функції гонадотропіну через механізм негативного зворотного зв'язку.
Сигетин застосовують для профілактики та лікування внутрішньоутробної асфіксії плода і лікування новонароджених. Застосування цього препарату також показане у випадках масивних кровотеч під час пологів і передчасного відшарування плаценти.
Протипоказання: доброякісні і злоякісні пухлини статевих та інших органів у жінок віком до 60 років, ендометрит, схильність до маткових кровотеч, гіперестроген- на фаза клімаксу. Тривале застосування фолікуліну може призвести до виникнення маткових кровотеч. Введення великих доз або тривале призначення естрогенів пригнічує виділення гонадотропінів і за принципом негативного зворотного зв'язку може спричинити атрофію яєчників.
Протиестрогенні засоби – це нова група синтетичних нестероїдних засобів, зокрема кломіфенцитрат (клостильбегіт), принцип дії яких полягає у здатності зв'язуватися із специфічними рецепторами для естрогенів, завдяки чому пригнічуються ефекти естрогенів. Блокуючи естрогенні рецептори, ці засоби беруть участь у регуляції функції гіпоталамуса (вивільнення рилізинг-факторів лютропіну й фо- літропіну) і гіпофіза (вивільнення гонадотропінів). При цьому порушується негативний зворотний зв'язок, збільшується виділення гонадотропінів, що зумовлює підвищення функції яєчників.
Фармакокінетика. Кломіфенцитрат добре абсорбується з травного каналу і повільно виділяється з організму (Т'/г 5-7 днів).
Щоб стимулювати овуляцію, препарат призначають по 50 мг раз на день, починаючи з 5 дня менструального циклу, протягом 5 днів. Проводять 3-5 курсів лікування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи“ на сторінці 1. Приємного читання.
