Гістамінергічні лікарські засоби

Фармакологія

Гістамін виявляється практично у всіх тканинах, але найвищий його рівень у легенях, шкірі і ШКТ. Утворюється в тканинних базофілах (тучні клітини), базофілах крові і нейронах у результаті декарбоксилювання амінокислоти гістидину при участі піридоксалевого ферменту гістидиндекарбоксилази. Зберігається у везикулах в комплексі з аніонними білками і гепарином. У ЦНС виконує функцію медіатора/модулятора, регулює функції гіпоталамічних і кортикальних нейронів, бере участь у регуляції циклу "сон – неспання". У периферичних тканинах вивільняється з тучних клітин і базофілів бактеріальними токсинами, при охолодженні і травматичних ушкодженнях тканин, а також при повторному впливі антигенів на сенсибілізований організм.

Гістамін, що вивільняється в позаклітинні простори взаємодіє з трьома типами Н,, Н2 і Н3-гістамінових рецепторів. Усі типи гістамінових рецепторів – метаботропні, з

7-ма спіралізованими трансмембранними доменами. Η1-гістамінові рецептори локалізовані в ЦНС, у залозах слизової носа і бронхів, у гладеньких м'язах артеріол, шлунка, кишок, бронхів, у капілярах, у закінченнях чуттєвих нервів. Η1-гістамінові рецептори за посередництвом Gq-білка пов'язані з фосфоліпазою С, їх активація супроводжується утворенням інозитолтрифосфату (ІТФ), підвищенням внутрішньоклітинної концентрації Са2+ і посиленням секреції, підвищенням тонусу гладеньких м'язів, розширенням капілярів і підвищенням їх проникності. Активація Η1-гістамінових рецепторів у закінченнях чутливих нервів супроводжується сверблячкою чи болем. Н2-гістамінові рецептори за посередництвом Gs білка активують аденілатциклазу, сприяють накопиченню цАМФ і активують протеїнкіназу А. Локалізовані в мембранах міокардіоцитів і клітин слизової шлунка. При активації цієї популяції рецепторів зростає скоротливість і автоматизм серця і секреція соляної кислоти в шлунку. Н3-гістамінові рецептори при участі Go-білка керують провідністю мембран для Са2* і К+. У ЦНС і на периферії мають пресинаптичну локалізацію і регулюють вивільнення медіаторів.

Гістамінопозитивні засоби не знаходять широкого практичного застосування. У практичній медицині використовують засоби, що послабляють чи перешкоджають впливу гістаміну на виконавчі органи (див. протиалергійні засоби і засоби, що впливають на секреторну функцію шлунка).

Серотонінергічні лікарські засоби

Серотонін (5-гідрокситриптамін) виявляється в різних органах і тканинах, у тому числі в ЦНС, шлунково-кишковому тракті, тромбоцитах, клітинах мозкової речовини наднирників. Утворюється в нейронах, ентерохромафінних і тучних клітинах з амінокислоти L-триптофану в результаті гідроксилювання і наступного декарбоксилювання при участі ферментів триптофангідроксилази і декарбоксилази. У ЦНС виконує функцію медіатора/модулятора, у периферичних тканинах є гуморальним регулятором. Молекулярна мішень дії серотоніну – серотонінові рецептори. Серотонінові рецептори 1 типу (SHT1) мають кілька механізмів трансдукції: через Gi-білок негативно пов'язані з аденілатциклазою, а через Go-білок керують Са2* і К+ провідністю мембран. Основна їх локалізація – ЦНС. SHT2 при участі Gq-білка зв'язані з фосфоліпазою С, і їх активація супроводжується накопиченням ІТФ і підвищенням внутрішньоклітинної концентрації Са2*. SHT2 виявлені в гладеньких м'язах судин, бронхів, шлунково-кишкового тракту, у мембранах тромбоцитів. SHT3 є рецепторами канального типу, подібними до н-холінорецепторів. їх активація супроводжується підвищенням катіонної провідності і деполяризацією клітинних мембрані Локалізовані в ЦНС і периферичних тканинах; описана їх локалізація в закінченнях постгангліонарних парасимпатичних і симпатичних нервів, де вони регулюють процеси пресинаптичного вивільнення медіаторів.

Серотонін ЦНС бере участь у регуляції когнітивних і емоційних процесів, циклу "сон – неспання”, апетиту, у розвитку нудоти і блювоти. Периферична дія серотоніну виявляється підвищенням тонусу гладеньких м'язів судин, кишок, бронхів, матки. Серотонін підсилює процес агрегації тромбоцитів і укорочує час кровотечі. Накопичуються данні про інші типи (SHT4 – SHT7) серотонінових рецепторів.

Агоніст SHT1 суматриптан використовують для лікування мігрені. Основний симптом мігрені – нападоподібний головний біль, що може супроводжуватися нудотою, блювотою і світлобоязню. Біль при мігрені пов'язують з розширенням судин м'якої мозкової оболонки. Збільшення об'єму останньої приводить до стиснення і збудження тригемінальних чутливих закінчень. За механізмом аксон-рефлексу відбувається вивільнення речовини Р, АТФ і ін., що викликають вторинну вазодилатацію і розвиток локальної запальної реакції в м'якій мозковій оболонці. Суматриптан є селективним агоністом одного з підтипів SHT1. Активація цих рецепторів викликає звуження менінгеальних судин, запобігає збудженню чуттєвих нервів і вивільненню з них вазодилататорних речовин. Крім суматриптану, для лікування мігрені використовують препарат, що містить алкалоїди маткових ріжків, – дигідроерготамін, що є неселекгивним агоністом SHT1: При системному введенні суматриптану спостерігаються запаморочення, сонливість; алкалоїди маткових ріжків можуть викликати спазм судин кінцівок, психози.

Серотоніноиегативні засоби використовують як нейролептики, антидепресанти і протитривожні засоби (див. психофармакологічні засоби). Крім цього, блокатори SHT3 використовують як протиблювотні засоби.

Препарати

Назва препаратуФорма випускуСпосіб застосування
Суматриптан SumatriptanumВ таблетках по 0,1 і 0,05, дозований назальний спрей по 0,02.По 0,05-0,1 під час приступу


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гістамінергічні лікарські засоби“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби
  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)