До м-холіноміметичних засобів відносяться сполуки третинного азоту пілокарпіну гідрохлорид, ацеклідин.
Фармакодинаміка. Механізм дії препаратів даної групи зумовлений вибірковим збудженням м-холінорецепторів нейронів і клітин ефекторних органів і тканин (серця, ока, непосмугованої м'язової тканини бронхів, кишок, екскреторних залоз, у тому числі потових). м-Холіноміметики імітують парасимпатичну імпульсацію, стимулюють функцію потових залоз (симпатична іннервація).
м-Холіноміметичні препарати виявляють місцеву і резорбтивну дії.
Вплив на око зумовлений дією препаратів на м-холінорецептори колового та війкового м'язів. Збудження рецепторів колового м'яза ока призводить до його скорочення, і зіниця звужується (міоз). Звуження зіниці і сплощення райдужної оболонки сприяють розкриттю кутів передньої камери ока і поліпшенню відтоку внутрішньоочної рідини (через фонтанові простори і шлеммів канал, які беруть початок у кутах передньої камери), внаслідок чого знижується внутрішньоочний тиск. м-Холіноміметики змінюють кривизну кришталика, зумовлюючи спазм акомодації: збудження м-холінорецепторів війкового м'яза призводить до його скорочення, а отже, і розслаблення циннової зв'язки – кришталик набуває більш опуклої форми, око встановлюється на близьке бачення (короткозорість).
Вплив на серце. м-Холіноміметики сповільнюють (аналогічно ефекту збудження кардіальних гілок блукаючого нерва) ритм серця (брадикардія), тобто пригнічують проведення імпульсів провідною системою серця.
Вплив на залози зовнішньої секреції. Посилюються секреція слинних залоз, залоз травного каналу, слизу в бронхах, сльозотеча, потовиділення.
Вплив на непосмуговану (гладком'язову) тканину. м-Холіноміметики стимулюють скорочення циркулярної непосмугованої м'язової тканини бронхів (тонус підвищується до бронхоспазму), травного каналу (посилюється перистальтика), жовчного і сечового міхурів, матки, колового м'яза зіниці, а тонус сфінктерів травного каналу та сечового міхура, навпаки, у цьому разі знижується.
Периферичні ефекти м-холіноміметиків
| Орган, система | Дія | Ефект |
| Серце | Пригнічення збудливості й провідності; зменшення амплітуди скорочень | Брадикардія після початкової (рефлекторної) тахікардії, передсердношлуночкова блокада, зменшення систолічного (ударного) і хвилинного об'єму крові, можлива зупинка серця |
| Гладенькі м'язи | ||
| судин | Зниження тонусу | Зменшення периферичного опору судин, зниження артеріального тиску |
| ока | Скорочення війкового м'яза і м'язазвужувача | Спазм акомодації, короткозорість (міопія), звуження зіниць (міоз), зниження внутрішньоочного тиску |
| бронхів | Звуження | Задишка (дислное) |
| шлунка | Підвищення моторики й тонусу, розслаблення сфінктерів | Спазм, прискорення евакуації вмісту |
| кишок | Зростання тонусу поздовжніх м'язів, збільшення частоти й амплітуди перистальтичних хвиль, розслаблення сфінктерів | Колькоподібний біль, прискорення проходження вмісту, пронос |
Піридостигміну бромід (калімін) – антихолінестеразний засіб оборотної дії, за хімічною будовою близький до попереднього препарату. За дією на нервово-м'язову передачу, моторику травного каналу, тонус сечового міхура та бронхів поступається прозерину, але діє довше. Викликає брадикардію.
Більшість антихолінестеразних засобів необоротної дії є фосфорорганічними сполуками (ФОС). Речовини здатні стійко фосфорувати естеразні ділянки активних каталітичних центрів ацетилхолінестерази і викликають їх необоротну неконформаційну трансформацію. ФОС добре розчиняються в ліпідах, швидко проникають крізь неушкоджену шкіру та слизові оболонки і дуже легко – у центральну нервову систему.
До лікарських препаратів, що є ФОС, відносяться армій та фосфакол. В якості лікарських засобів ФОС застосовують тільки місцево при глаукомі, тому що вони є токсичними для організму сполуками. У побуті і на виробництві досить часто зустрічаються випадки отруєння ФОС (інсектициди, пестициди).
У разі передозування антихолінестеразних засобів (отруєння ФОС) розвиваються міоз, гіпотензія, блювання, бронхоспазм, гіперсекреція залоз, брадикардія, діарея, можуть виникнути клонічні судоми, які змінюються періодами тремору, коматозний стан. При передозуванні антихолінестеразних засобів призначають функціональні антагоністи – м-холіноблокатори (атропін вводять у вену по 2-4 мл 0,1 % розчину). У випадку отруєння ФОС, крім м-холіноблокаторів, призначають реактиватори холінестерази (оксими). Практично цінними реактиваторами холінестерази оксимної групи є алоксим і ізонітрозин (добре проникають крізь гематоенцефалічний бар'єр), які схожі за механізмом реактивування холінестерази, активністю, способом застосування і ефективністю. Механізм їх дії пов'язаний з фізичними та хімічними властивостями реактиваторів, що сприяє оптимальній орієнтації їх молекул на молекулах ацетилхолінестерази і зв'язуванню з аніонними ділянками активних каталітичних центрів цього ферменту. У подальшому нуклеофільні центри оксимів атакують фосфоровані ФОС-естеразні центри, внаслідок чого відбувається фосфорування оксиму, відщеплення утвореного таким чином комплексу від холінестерази і відновлення її ферментативної активності. Препарати мають слабку м-холіноблокуючу дію, відновлюють енергетичні ресурси.
Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)“ на сторінці 1. Приємного читання.
