Калійзберігаючі діуретичні засоби

Фармакологія

До основних препаратів цієї групи відносяться препарати: триамтерен, амілорид, спіронолактон, канреонат калію.

Фармакодинаміка. Калійзберігаючі препарати прямо чи опосередковано пригнічують пасивний транспорт йонів Na+ до клітин епітелію нефрона β-білками- переносниками, пареважно у дистальних канальцях нирок, внаслідок чого збільшується сумарний діурез. Враховуючи факт блокади саме пасивного транспорту йонів Na+, кількість йонів К+ в крові, а отже, і в організмі, залишається незмінною, чим препарати цієї групи вигідно відрізняються від інших сечогінних препаратів.

Фармакокінетика: призначають перорально після прийому їжі, добре засвоюються з травного каналу; в крові до 80 % зв'язуються з білками плазми; активно біотрансформуються в печінці, але екскретуються і нирками у незміненому вигляді; тривале використання препаратів цієї групи може сприяти розвитку гіперкаліємії; загальним протипоказанням для використання препаратів цієї групи є гіперкаліє- мія. Кратність призначення 1-2 рази на добу.

Побічні ефекти: одним із побічних клінічних ефектів, котрі можуть виникнути у пацієнтів, що тривало використовують калійзберігаючі препарати, можуть бути гіперкаліємія (виявляється лабораторно та електрокардіографічно), а також метаболічний ацидоз, особливо у хворих із нирковою недостатністю (при клубочковій фільтрації нижче за 50 мл/хв (норма 100-130 мл/хв); для усунення явищ ацидозу внутрішньовенно вводять гідрокарбонат натрію, введення повторюють до позитивних змін на ЕКГ; побічним ефектом використання калійзберігаючих препаратів може бути гіперглікемія, гіперурикемія і артеріальна гіпотензія, яку усувають тимчасовою відміною діуретинів цієї групи або переводом пацієнта на діуретини інших груп.

Триамтерен

Фармакодинаміка: Триамтерен зменшує надходження йонів Na+ з просвіту канальця всередину клітини, що зумовлено просторовою подібністю молекули препарату до йону Na+, внаслідок чого він взаємодіє з β-білком-переносником. Завдяки такій конкуренції порушується транспорт йонів Na+ всередину клітини. Зменшення внутрішньоклітинного пулу Na+ зменшує його активний транспорт крізь базальну мембрану.

Особливістю дії триамтерену є те, що він не впливає на діуретичну екскрецію йонів К+. Внаслідок цього концентрація йонів К+ в сироватці крові не зменшується, що дає змогу застосовувати триамтерен разом із серцевими глікозидами. Триамтерен суттєво не впливає на кислотно-лужну рівновагу, але дещо збільшується pH сечі, внаслідок зменшення екскреції йонів водню Н+ і збільшення секреції аніонів НСO3-. При його застосуванні певною мірою посилюється виділення сечової кислоти, порушується обмін фолієвої кислоти. Через подібність хімічної будови триамтерену до фолієвої кислоти препарат здатний пригнічувати редуктазу, яка перетворює фолієву кислоту на фолінієву. Останнє слід враховувати, призначаючи препарат вагітним і дітям раннього віку.

Фармакокінетика. 50-70 % препарату абсорбується при пероральному застосуванні; максимальна концентрація в крові визначається через 1,5–2 год; діуретичний ефект настає в середьому через 15-20 хв і триває до 6-8 год. Метаболізується у печінці (біотрансформується в печінці 90 %, а отже, слід проявляти обережність при патології печінки), виводиться з жовчю і нирками: інтенсивно секретується у проксимальному відділі нефрона. Період напіввиведення (Т1/2) складає від 45 хв до 2,5 год – залежно від функціонального стану печінки та інтенсивності діуретичного ефекту; кратність призначення 1-2 рази на добу.

Амілорид – за дією і клінічним застосуванням близький до триамтерену.

Фармакодинаміка: як калійзберігаючий препарат подібний до триамтерену, використовують як самостійно, так і в комбінації з іншими засобами (зокрема із тіа- зидами та петльовими діуретинами).

Фармакокінетика: перорально після прийому їжі, добре засвоюється: до 90 % прийнятого препарату попадає до крові пацієнта; амілорид екскретується нирками у незміненому вигляді (слід проявляти обережність при визначенні дози у разі ниркової недостатності); період напіввиведення (Т, ) складає 2-4 год; призначається 1-2 рази на добу.

Протипоказання: гіперкаліємія, метаболічний ацидоз, функціональна недостатність нирок, азотемія, патологія печінки, перший триместр вагітності.

Спіронолактон (верошпірон) – за хімічною будовою подібний до мінералокорти- коїда альдостерону.

Фармакодинаміка: Спіронолактон викликає калійзберігаючий діуретичний ефект через пригнічення Na+, К+-АТФ-ази базальної мембрани дистального відділу нефрона. Це зменшує рівень йонів К+ в клітині, а отже, скорочує виведення калію із сечею. Крім того, спіронолактон є конкурентним антагоністом альдостерону. Він частково блокує і альдостеронсинтетазу, зменшуючи синтез альдостерону в клітині. Зв'язуючись із ядерним хроматином клітин канальців, спіронолактон гальмує синтез транспортного β-білка-переносника, котрий транспортує йони Na+ через апікальну мембрану всередину клітини, що гальмує його реабсорбцію із первинної сечі, збільшуючи діурез. Однак цей механізм дії починає проявляти себе не одразу, а лише на 2-5-й день. Спіронолактон вельми ефективний у випадках гіперальдостеронізму (синдром Кона).

Спіронолактон також інгібує синтез ферменту пермеази. Пермеаза сприяє реабсорбції натрію в дистальних канальцях, але залишки ферменту, синтезовані до введення препарату, деякий час ще продовжують діяти, а отже, прояв дії препарату розвивається поступово, досягаючи максимуму дії протягом кількох діб.

Спіронолактон також блокує проникнення натрію і в судинну стінку, чим знижує її чутливість до судинорозширюючих препаратів.

Фармакокінетика. Спіронолактон добре всмоктується (до 90 % прийнятої дози), однак в результаті значного метаболізування при першому проходженні через печінку біодоступність складає лише 30-70 %. Препарат зв'язується з білками крові (альбумінами) 98 %. У печінці із спіронолактону утворюється кілька (всього чотири) метаболіти. Основний метаболіт – канреон забезпечує 70 % активності. Спіронолактон, як і його метаболіти, екскретується нирками (50 %) та жовчю (50 %), канреон – нирками (75 %). Період напіввиведення (Т1/2) складає 10-35 годин.

Взаємодія: спіронолактон проявляє добрий клінічний ефект при комбінуванні з іншими сечогінними та серцевими глікозидами.

Побічні ефекти:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Калійзберігаючі діуретичні засоби“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби
  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)