Фтор – це життєво важливий елемент. Він необхідний не тільки для повноцінного дозрівання зубної емалі, профілактики карієсу, але й для формування (особливо в дитячому віці) та збереження кісткової тканини. Іони фтору, підсилюючи утворення гідроксиапатиту з іонів кальцію та фосфатів, сприяють запобіганню остеопорозу, а також зменшують вірогідність появи в стінках судин мінеральних відкладень, які призводять до виникнення атеросклерозу. У стоматології застосування екзогенного фтору важливе для лікування остеопорозу та пародонтитів. Сполуки фтору, які знаходяться в слині і нальоті, гальмують транспорт глюкози в клітини патогенних бактерій і порушують утворення позаклітинних полісахаридів, які формують матрицю зубного нальоту. Крім того, фториди здатні знижувати кількість ферментів, які беруть участь в утворенні органічних кислот.
Натрію фторид – основний із препаратів фтору, який застосовують для профілактики карієсу та лікування захворювань твердих тканин зубів. Таблетки натрію фториду містять 0,5,1 і 2 мг препарату. Дозу встановлюють залежно від віку та вмісту фтору в питній воді.
Крім того, фтор вводять до складу препаратів, щоб підвищити їх фармакологічну активність. Фторовмісні засоби для наркозу фторотан, ізофлуран, енфлуран, севафлуран перевищують ефір за активністю, введення в наркоз відбувається швидко.
Фторовмісні глюкокортикоїди – дексаметазон, триамцинолон – мають більшу протизапальну активність, ніж преднізолон.
Створені фторовмісні антиметаболіти піримідину – фторурацил та фторафур, який перетворюється на фторурацил. Протипухлинна дія цих препаратів зумовлена перетворенням фторурацилу в тканинах в активні метаболіти, в тому числі 5-фтор-2-дезоксиуридин-5-монофосфат та 5-фторуридину трифосфат. Дія 5-фтор-2-дезоксиуридин-5-монофосфату пов'язана з блокадою реакції метилювання дезок- сиуридинової кислоти та її перетворення в тимідинову кислоту за рахунок інгібіцїї тимідилатсинтетази, що веде до дефіциту тимідину й інгібіції синтезу ДНК. 5-фторуридину трифосфат вбудовується в ДНК замість уридину трифосфату, що порушує процес синтезу РНК і білка.
Показання: злоякісні пухлини шлунка, молочної, підшлункової залоз, прямої кишки, інших відділів товстого кишечнику, рак сечового міхура, передміхурової залози, яєчника, шийки матки, печінки, голови і шиї.
Побічна дія: запаморочення, атаксія, дизартрія, сплутання свідомості, неврит зорового нерва, фотофобія, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, аритмії, загострення хвороби, дерматит, нудота, блювання, діарея, алопеція, пульмоніт.
Препарати
| Назва препарату | Форма випуску | Спосіб застосування |
| Кальцію хлорид Calcii chloridum | Ампули по 5,10 мл 10 % розчину | в/в струминно 5 мл 10 % р-ну; вів крапельно 5–10 мл 10 % розчину в 100-200 мл ізотонічного р-ну NaCI або 5 % р-ну глюкози |
| Кальцію глюконат Calcii gluconas | Порошок; таблетки по 0,5 п ампули по 10 мл 10 % розчину | Всередину по 2-6 таб. 2-3 рази; в/в, в/м 5-10 мл 10% |
| Магнію сульфат Magnesii sulfas | Ампули 5,10,20 мл 25 % р-ну; порошок | в/м 5-20 мл 25 % р-ну; всередину 20-25 г в 200 мл води |
| Натрію хлорид Natrii chloridum | 0,9 % ампули 1,2,5 мл, флакон 100,200,250,400,500,1000 мл | вів струминно, крапельно, п/шкірно, ректально в клізмі до 100 мл, місцево для обробки ран 10 % розчин |
| Калію хлорид Kalii chloridum | Ампули 20 мл 4 % р-ну; таблетки пролонгованої дії | вів крапельно в 500 мл 5 % р-ну; всередину по 1-3 таб. в 2-3 прийоми |
| Аспаркам · Asparcam | Таблетки, ампули 5 мл, 10 мл | вів 5-10 мг по 1-2 таб. 2-3 рази |
Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Препарати фтору“ на сторінці 1. Приємного читання.
