Протитуберкульозні лікарські засоби

Фармакологія

Протитуберкульозні засоби – хіміотерапевтичні медикаменти, які пригнічують ріст, життєдіяльність, а деякі викликають загибель мікобактерій туберкульозу. Актуальність проблеми подолання туберкульозу в європейському та інших регіонах планети зростає. Туберкульоз – хронічна рецидивуюча інфекція, при якій мікобактерії, їх токсини, продукти тканинного розпаду порушують життєдіяльність органів і систем. Виділяють легеневий і позалегеневий туберкульоз шкіри, кісток, суглобів, сечовидільної системи тощо.

Протитуберкульозні препарати призначають тривало, застосовують комбіновану терапію, у фармакотерапію включають препарати супроводження з органопротекторною й імунотропною дією (кверцетин, піридоксину гідрохлорид, тіотриазолін тощо). Відкриття першого препарату для лікування туберкульозу – стрептоміцину сульфату – пов'язано з ім'ям американського вченого З. Ваксмана. Стрептоміцин є антибіотиком, який продукує Actinomyces globisporus.

В основу класифікації протитуберкульозних засобів покладена їх ефективність та переносимість. До препаратів першої лінії належать: ізоніазид, рифамліцин, піразинамід, етамбутол та стрептоміцину сульфат (препарати більш активні, менш токсичні). До препаратів другої лінії належать: канаміцину сульфат, флориміцину сульфат, циклосерин, етіонамід, протіонамід, ПАСК, фторхінолони (за винятком пефлоксацину), аміноглікозиди (амікацин, ісепаміцин, дактиміцин, арбекацин); по- ліпептидний антибіотик капреоміцин.

Рифампіцин (макокс, рифацина) – напівсинтетичний антибіотик макроцикліч- ної структури.

Фармакокінетика. Препарат добре абсорбується у травному каналі, проникає в каверни, кісткову та інші тканини. Біодоступність при прийомі натще 95 %, але понижується в присутності їжі. Препарат добре проходить крізь гематоенцефалічний бар'єр. Терапевтична концентрація рифампіцину підтримується 8-12 годин (іноді до 24 годин), максимальна концентрація в плазмі крові спостерігається через 2-2,5 години після прийому всередину. Біля 25 % препарату метаболізується з утворенням неактивних метаболітів. Більша частина екскретується з жовчю, частково з сечею, бронхіальними та сльозовими залозами.

Фармакодинаміка. Механізм протимікробної дії рифампіцину пов'язаний із селективною інгібіцією ДНК-залежної РНК полімерази, пригніченням синтезу РНК. (рис. 18.4). Він має бактеріостатичну і в більших дозах бактерицидну дію. Препарат активний по відношенню до мікобактерій туберкульозу і лепри, грампозитивних (особливо стафілококи) і грамнегативних (менінгококи, гонококи) мікроорганізмів. Менш активний до грамнегативних бактерій. До препарату швидко розвивається стійкість, тому його призначають в комбінації з іншими протитуберкульозними засобами.

Показання: туберкульоз легенів та позалегеневої локалізації, різні форми лепри, захворювання дихальних шляхів, що викликані полірезистентними стафілококами, остеомієліт, інфекції сечовивідних і жовчовивідних шляхів, гостра гонорея, інші захворювання, що викликані чутливими до рифампіцину збудниками.

Механізм протитуберкульозної дії рифампіцину

Рис. 18.4. Механізм протитуберкульозної дії рифампіцину

Побічна дія: алергічні реакції, диспепсичні розлади, дисфункція печінки та підшлункової залози, лейкопенія. Рифампіцин, особливо на початку застосування, забарвлює сечу, мокротиння, сльозову рідину в червоно-помаранчевий колір.

Більш активним є напівсинтетичний препарат рифабутин (мікобутин, рибутин), високоактивний до кислотостійких, в тому числі атипових і полірезистентних бактерій. За туберкульозною активністю перевищує рифампіцин в 10 разів, завдяки високій внутрішньоклітинній концентрації. Препарат активніший, ніж рифампіцин, по відношенню до внутрішньоклітинних мікобактерій (при концентрації в 2,5 рази меншій). Рифапентин (рифапекс) проявляє активність, що подібна до рифампіцину та перевищує рифампіцин.

Стрептоміцину сульфат, канаміцину сульфат – аміноглікозидні антибіотики І ряду, що мають високу токсичність. їх призначають головним чином для лікування вперше зареєстрованого туберкульозу. Флориміцину сульфат – також продуцент променистих грибів, що має протитуберкульозну активність і діє на деякі грампо- зитивні і грамнегативні мікроорганізми. Препарат має високу ототоксичність, його вважають резервним.

Циклосерин – бактерицидний антибіотик широкого спектра, більше впливає на грамнегативні мікроорганізми та мікобактерії туберкульозу, менше – на грампози- тивні мікроорганізми, порушує синтез оболонки мікобактерій, пригнічує аланінсин- тетазу. Стійкість до препарату розвивається повільно.

Фармакокінетика. Після прийому всередину циклосерин швидко і майже повністю всмоктується в травному каналі (70-90 %). Час досягнення максимальної концентрації в крові – 3-4 години. Препарат не зв'язується з білками плазми крові, добре проникає в рідини, тканини організму, грудне молоко, жовч, мокротиння, лімфатичну тканину, легені, асцитичну й синовіальну рідини, плевральний випіт, проникає крізь плаценту. Метаболізується до 35 % препарату. Період напіввиведення

при нормальній функції нирок – 10 годин. Виводиться шляхом клубочкової фільтрації в активній формі, незначна кількість – з фекаліями.

Показання. Хронічні форми туберкульозу (як препарат резерву).

Побічна дія. Головний біль, запаморочення, безсоння, сонливість, неспокій, дратівливість, погіршення пам'яті, парестезія, периферичний неврит, тремор, ейфорія, депресія, нудота, печія, лихоманка, посилення кашлю.

Капреоміцин (каноцин) – поліпептидний антибіотик, який продукується Streptomyces capreolus.

Фармакокінетика. Препарат практично не всмоктується в травному каналі (менше 1 %). Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1-2 години після внутрішньом'язового введення. Препарат не проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр, проникає крізь плаценту. Капреоміцин не метаболізується, екскретується головним чином нирками шляхом клубочкової фільтрації, незначна кількість – з жовчю.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Протитуберкульозні лікарські засоби“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби
  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)