Мембраностабілізатори

Фармакологія

Лікарським засобам підгрупи 1А (хінідин, новокаїнамід та ін.) властиве зменшення проникності крізь мембрану Na+ та Са++ при деполяризації і К+ при реполяризації, уповільнення деполяризації та реполяризації. Пригнічується автоматизм синусово-передсердного вузла й ектопічного водія ритму; знижується збудливість міокарда і реактивність мембран (мембранодепресивний ефект); збільшується тривалість потенціалу дії та ефективного рефрактерного періоду, пригнічуються швидкості проведення збудження. Речовини підгрупи 1а здатні знижувати артеріальний тиск і хвилинний об'єм крові (серцевий викид) – кардіодепресивна дія.

Хінідин – алкалоїд, що міститься у корі хінного дерева, правообертальний ізомер хініну. У медичній практиці застосовують хінідину сульфат.

Фармакокінетика. Хінідину сульфат швидко всмоктується з травного каналу, біодоступність складає 70-80 %, максимальна концентрація препарату в крові досягається через 2-3 години, зв'язок з білками плазми 60-80 %. Хінідин метаболізується в печінці, екскретується з сечею (біля 20 % в незміненому вигляді). Період напіввиведення 6-7 годин. Препарат починає діяти через 1-3 години, максимальна дія через 3-4 години, тривалість дії 6-8 годин.

Фармакодинаміка. Хінідин знижує збудливість, зменшує швидкість проведення імпульсу і скоротливість міокарда, пригнічує ектопічну імпульсацію й автоматизм (більше атріовентрикулярного, менше синусового вузла), збільшує ефективний рефрактерний період більшою мірою у передсердях, ніж у шлуночках. Хінідин має м-холіноблокуючу (ваголітичну) дію, пригнічує передачу збудження з блукаючого нерва на серце. Впливаючи безпосередньо на гладенькі м'язи, хінідин зменшує тонус периферичних судин. Препарат також має місцевоподразнювальну дію. Резорбтивна дія хінідину – пригнічення функції центральної нервової системи (анальгезуючий і жарознижуючий ефекти), підвищення тонусу міометрію, посилення його скоротливості.

Показання: шлуночкові і надшлуночкові порушення ритму, передсердні порушення ритму (фібриляція передсердь); екстрасистолія, профілактика нападів пароксизмальної тахікардії.

Побічна дія: диспепсичні явища, запаморочення, порушення зору, слуху, артеріальна гіпотензія, серцева недостатність, атріовентрикулярний блок, тромбоцитопенічна пурпура, можлива ідіосинкразія до хінідину.

Прокаїнамід (новокаїнамід) – синтетичний препарат, який є похідним новокаїну.

Фармакокінетика. При прийомі всередину новокаїнамід всмоктується швидше хінідину, біодоступність 75-95 %. Препарат незначно зв'язується з білками крові (15-20 %), метаболізується в печінці з утворенням метаболіту – N-ацетилновокаїнаміду. За швидкістю метаболізму розрізняють швидкі і повільні ацетилятори, тому тривалість дії препарату у пацієнтів різна. Новокаїнамід екскретується нирками в незміненому вигляді, у вигляді метаболітів. Активний метаболіт екскретується швидше, ніж препарат, при порушенні функції нирок може кумулювати в організмі. Максимальна концентрація в крові досягається через одну годину після введення, період напіввиведення 3,5-4 години.

Фармакодинаміка. Новокаїнамід, як і хінідин, знижує автоматизм і збудливість міокарда, подовжує ефективний рефрактерний період передсердь і шлуночків, уповільнює провідність на рівні передсердь, передсердно-шлуночкового вузла і шлуночків. Кальцієві канали блокуються новокаїнамідом меншою мірою, ніж хінідином. Тому препарат менше пригнічує скоротливість міокарда. Має судинорозширювальну (знижує артеріальний тиск) та меншу, ніж хінідин, антихолінергічну дію, в тому числі гангліоблокуючу. Є конкурентним антагоністом сульфаніламідів.

Показання: пароксизмальна шлуночкова тахікардія, пароксизми фібриляції передсердь, шлуночкова екстрасистолія.

Побічна дія: алергічні реакції, нудота, блювання, безсоння, збудження, головний біль, артеріальна гіпотензія, судоми, порушення провідності серця, тріпотіння шлуночків.

Препарати підгрупи 1В (лідокаїну гідрохлорид, тримекаїн, дифенін, мексилетин) менше блокують натрієві канали, зменшують проникність мембран кардіоміоцитів для Na+. Підвищують проникність мембран для входу і знижують для виходу К+, скорочують потенціал дії. Не змінюють автоматизм і збудливість волокон провідної системи. Пригнічують ектопічні вогнища провідності.

Лідокаїну гідрохлорид (екокаїн, версатіс) – змінює електродинамічні та електрофізіологічні властивості шлуночків серця, має місцевоанестезуючу дію. Викликає виражену, але короткочасну антиаритмічну, а також незначну коронаророзширюючу та калійзберігаючу дії, не зменшує скорочення міокарда. Застосовується при екстрасистолії шлуночків, тахікардії, профілактиці фібриляції шлуночків, особливо в гострій фазі інфаркту міокарда, а також при імплантації штучного водія ритму, глікозидній інтоксикації, наркозі.

Тримекаїн має подібну дію. Дифенін часто призначають при аритмії, що виникає при передозуванні серцевих глікозидів. Мексилетин на відміну від лідокаїну є стійкою сполукою, ефективною при пероральному застосуванні, добре абсорбується. Застосовують при шлуночковій екстрасистолії. Препарат може викликати нудоту, блювання, гикавку, діарею, атаксію, тремор, ністагм, порушення акомодації, проаритмогенний вплив.

Засоби підгрупи 1C (етацизин, пропафенон та ін.) більше, ніж інші мембраностабілізатори, блокують Na+, оскільки мають низьку кінетику зв'язування. Знижують збудження в низьких концентраціях. Менше впливають на реполяризацію і потенціал дії.

Етацизин за хімічною будовою є похідною сполукою фенотіазину.

Фармакокінетика. При прийомі всередину етацизин швидко всмоктується, визначається в крові через 30-60 хвилин. Максимальна концентрація етацизину в плазмі крові досягається через 2,5-3 години, період напіввиведення складає в середньому 2,5 години. Етацизин інтенсивно метаболізується при первинному проходженні крізь печінку. Деякі метаболіти мають антиаритмічну активність. Препарат екскретується з сечею переважно у вигляді метаболітів.

Фармакодинаміка. За силою дії і тривалістю значно перевищує етмозин. Препарат блокує швидкі натрієві і повільні кальцієві канали, має помірну ваголітичну дію. Пригнічує вогнища ектопічного автоматизму в міокарді передсердь і шлуночків та уповільнює проведення збудження. Є високоефективним протиаритмічним засобом при порушеннях ритму шлуночків серця.

Показання: шлуночкова та надшлуночкова екстрасистолія і тахікардія, пароксизми миготливої аритмії, синдром передчасного збудження шлуночків.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мембраностабілізатори“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори
  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)