Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

Фармакологія

Ангіотензин-І під впливом ангіотензинперетворюючого ферменту метаболізується на октапептид – ангіотензин-II, який є однією з найактивніших ендогенних судинозвужувальних речовин. Ангіотензин-ІІ стимулює виділення альдостерону наднирковими залозами, затримує завдяки цьому Na+ і воду в організмі, підвищує секрецію К+ (рис. 4.4).

Механізм дії інгібіторів АПФ

Рис. 4.4. Механізм дії інгібіторів АПФ

Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) поділяють на засоби, що містять:

• 1) сульфгідрильну групу (каптоприл);

• 2) карбонільну групу (еналаприл, лізиноприл (диротон), раміприл, спіроприл, периндоприл, трандалоприл, беназеприл, квінаприл, моексиприл);

• 3) фосфорильну групу (фозиноприл).

Із препаратів 2-3-ї груп, крім лізиноприлу, всі інші є пролікарськими засобами, тобто в організмі перетворюються на активні сполуки, які є інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту. Каптоприл належить до короткодіючих засобів, інші – до тривалодіючих. Водорозчинним препаратом, який в організмі не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, є лізиноприл. Він має тривалу дію (до 36 год). Фозиноприл, спіроприл, раміприл, на відміну від інших, можуть біотрансформуватися в печінці й виводитися нирками, що дає змогу розширити спектр показань до застосування.

Каптоприл – перший інгібітор, який конкурентно пригнічує ангіотензинперетворюючий фермент, що уповільнює перетворення неактивного ангіотензину-І на активний ангіотензин-ІІ; має короткочасну дію, біотрансформується в неактивні метаболіти.

Фармакокінетика. Препарат швидко всмоктується при прийомі всередину, біодоступність – близько 75 %, їжа зменшує абсорбцію до 30-55 %. Мінімальна концентрація досягається через 30-50 хвилин після прийому, початок дії – через 15-60 хвилин, максимальний гіпотензивний ефект – через 60-90 хвилин, тривалість дії 6-12 годин. Зв'язок препарату з білками крові низький (25-30 %), переважно з альбуміном, метаболізується в печінці. Період напіввиведення менше 3 годин, підвищується при нирковій недостатності. Більше 95 % препарату екскретується з сечею, з них 45-50 % в незміненому вигляді, інша частина – у вигляді метаболітів.

Фармакодинаміка. Під впливом каптоприлу внаслідок зменшення активної концентрації у крові ангіотензину-ІІ знижується периферичний опір судин та артеріальний тиск, зменшується перед- і післянавантаження на міокард. Хвилинний об'єм крові або не змінюється, або зростає. Зниженню артеріального тиску сприяє те, що на фоні пригнічення ангіотензинперетворюючого ферменту відбувається накопичення в крові брадикініну. Зниження секреції альдостерону зумовлює підвищене виведення з організму води й натрію, при цьому може зростати рівень калію в крові. Каптоприл також знижує рівень інших судинозвужувальних речовин (ендотелін-І, норадреналін) і підвищує – судинорозширювальних (брадикінін, азоту оксид, простациклін). Завдяки наявності у хімічній структурі SH-rpyn препарат не тільки швидко зв'язується з атомом цинку в молекулі ангіотензинперетворюючого ферменту, а й забезпечує кардіопротекторну дію. Препарат зменшує гіпертрофію серця. На нирки має нефропротекторну дію, нормалізує внутрішньоклубочкову гемодина- міку, при гломерулонефриті знижує протеїнурію.

Показання: артеріальна гіпертензія, у тому числі злоякісна, з підвищеним рівнем реніну, реноваскулярна та резистентна форми, гіпертензія новонароджених, хронічна серцева недостатність, інфаркт міокарда з порушенням функції лівого шлуночка (фракція викиду < 40 %), діабетична нефропатія.

Побічна дія: гіпотензія, кашель, спазм бронхів, шкірний висип, свербіння, порушення смакової чутливості, гарячка, протеїнурія, нефротичний синдром, агранулоцитоз, гіперкаліємія.

Препарат може знижувати тканинну резистентність до інсуліну, попереджувати діабетичні нефро- та ангіопатії. Препарат має антиатеросклеротичну дію шляхом пониження проникності ендотелію артерій та їх інфільтрації ліпопротеїнами. Каптоприл володіє урикозуричним впливом, підвищує фібринолітичну активність крові.

Еналаприл (ренітек) – похідна сполука кислоти еналаприлової, погано абсорбується з травного каналу (еналаприлат вводять парентерально), тому застосовується її моноетиловий ефір. Еналаприл відрізняється від каптоприлу більшою активністю і тривалішою дією, тому що в організмі повільно перетворюється на активну сполуку еналаприлат (призначається 2 рази на добу).

Фармакокінетика. Препарат добре всмоктується при прийомі всередину, їжа не впливає на швидкість всмоктування. Абсорбується біля 60 % препарту. Терапевтичний ефект розвивається через 1 год, виражений терапевтичний ефект – через 4-6 год. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1 год. Ступінь зв'язку еналаприлату з білками 50-60 %, період напіввиведення 11 год. Тривалість ефекту еналаприлу при прийомі всередину біля 24 год, для еналаприлу при внутрішньовенному введенні – біля 6 год. Біля 60 % еналаприлу екскретується з сечею (20 % в незміненому вигляді і 40 % у вигляді еналаприлату). При внутрішньовенному введенні еналаприлат повністю екскретується з сечею в незміненому вигляді.

У еналаприлу менше побічних ефектів у зв'язку з відсутністю сульфгідрильних груп. Подібну дію мають фозиноприл, раміприл, периндоприл та інші.

Лізиноприл (ліприл) є активним гідрофільним метаболітом еналаприлу.

Фармакокінетика. Після прийому всередину всмоктується біля 25 % препарату незалежно від прийому їжі, біодоступність 25 %. Максимальна концентрація в крові досягається через 7 годин, складає 90 мг/мл, препарат зв'язується з білками плазми слабко (6-10%). Незначно проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр, не метаболізується, екскретується нирками, може кумулювати при нирковій недостатності. Препарат виявляється у плаценті, в грудному молоці. Період напіввиведення 12 годин. Гіпотензивний ефект спостерігається через 1-2 години після прийому, максимальний – через 6-9 годин, триває до 36 годин. Стабілізація ефекту спостерігається через 3-4 тижні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту
  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)