До групи подразнювальних належать лікарські засоби, що збуджують закінчення чутливих нервів. При цьому виникають рефлекси, змінюється функція різних відділів нервової системи як сегментарного апарату, так і центрів довгастого мозку (дихального, судинорухового). Можливо також, що подразнювальні лікарські засоби стимулюють біологічно активні точки шкіри і рефлекторно впливають на гіпоталамус, де починають утворюватися енкефаліни, які знижують інтенсивність больового відчуття.
Препарати мають:
• 1. Місцеву подразнювальну дію, що пов'язана з вивільненням гістаміну та інших біологічно активних речовин, розширенням судин, ексудацією, поліпшенням мікроциркуляції.
• 2. Анестезуючу дію. Знеболююча дія подразнювальних засобів, з одного боку, пояснюється тим, що в сегментах спинного мозку виникає інтерференція больових імпульсів із ураженого органа та місця нанесення подразнення, що ліквідує домінантне вогнище, яке підтримує патологічний процес, гіперальгезію, напругу м'язів. Крім того, після всмоктування біологічно активних речовин із зони подразнення шкіри, впливу на головний мозок потоку висхідних аферентних імпульсів змінюється обмін медіаторів, вивільнюються антиноцицептивні фактори (β-ендорфін, енкефаліни, анандамід-2-арахідонілгліцерол), зменшується виділення медіаторів болю (субстанція Р, соматостатин, холецистокінін), зростає секреція рилізинг-гормонів гіпоталамуса, адренокортикотропного і тиреотропного гормонів, підвищується секреція глюкокортикоїдів, пригнічується запальна реакція. Больові імпульси із зони подразнення шкіри надходять у задні роги сегментів спинного мозку, переключаються на бокові роги цих сегментів, збуджують ядра прегангліонарних волокон симпатичних нервів. Симпатична імпульсація поліпшує кровопостачання легенів, скелетних м'язів, послаблює запалення.
• 3. Стимуляцію життєво важливих центрів. Загальна рефлекторна дія спрямована на підвищення тонусу дихального і судинорухового центрів. При цьому спостерігається поглиблення дихання, зростання артеріального тиску.
• 4. Відхаркувальну дію. Деякі олії, що мають відхаркувальний вплив, виділяються залозами бронхів і сприяють видаленню мокротиння.
• 5. Противірусну та імуномоделюючу дію, тому що місцеве застосування подразнювальних засобів сприяє синтезу інтерферону.
За фармакологічними властивостями подразнювальні засоби відрізняються.
Подразнюючі властивості мають різні лікарські засоби рослинного походження. Поширеним подразнюючим засобом є гірчичники – папір, покритий знежиреним порошком насіння гірчиці. Випускають також гірчичники-пакети (гірчичники-мішечки). Гірчиця містить глікозид синегрин, який під впливом ферменту мірозину, що активується в теплій воді (40 °С), розкладається з утворенням ефірної гірчичної олії, тіоціаналілу, а також глюкози і калію дисульфату. Ефірна гірчична олія добре розчиняється в ліпідах, тому легко проникає у шкіру, подразнюючи закінчення периферичних нервів. Особливо широко використовують дію гірчичників на сегментарний апарат. Наприклад, подразнення певних ділянок шкіри грудей збуджує центри симпатичної нервової системи у спинному мозку, завдяки чому посилюється трофічний вплив на легені і поліпшується їх функція.
Призначають гірчичний папір при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, іноді прикладають на потилицю для зниження артеріального тиску, а в ділянку серця – при стенокардії.
Значна кількість ефірних олій є похідними терпену (гідроароматична сполука). Так, у терпентиновій олії (скипидар) міститься пінен, який зумовлює подразливі властивості цього препарату. Лініменти і мазі з терпентиновою олією призначають при невралгіях, міалгіях, використовують також для інгаляцій при бронхітах як відхаркувальне.
Близьким до пінену є ментол, який вибірково подразнює холодові рецептори, що викликає місцевий судинозвужуючий рефлекс і зниження збудливості больових рецепторів. Використовують місцево (при невралгії, міалгії, артралгії), а також під язик у складі валідолу, корвалдину, валокордину, корвалолу. Дія ментолу на слизову оболонку порожнини рота рефлекторно сприяє усуненню спазму вінцевих судин.
Ментол входить до складу багатьох мазей і лініментів: “Бен-Гей”, “Бом-Бенге”, “Фаст Реліф”, “Дип Риліф”.
До засобів, що впливають переважно на центри довгастого мозку, належить розчин аміаку (нашатирний спирт). Вдихання його викликає інтенсивне подразнення закінчень трійчастого нерва, наслідком чого є збудження сітчастого утвору, підвищення тонусу судин, стимуляція дихання. У розчинах препарат може застосовуватися місцево як луг для обробки рук хірурга.
Із подразнюючих лікарських засобів широко застосовують перцевий пластир при невралгії, радикуліті, міалгії.
Плоди стручкового перцю, який містить капсаїцин і подібно медіаторам канабіноїдам є агоністом ванілоїдних циторецепторів (VR, в ЦНС), що зумовлює місцевоподразнювальну дію. Настійка з перцю стручкового має анальгезуючу дію при больовому синдромі на фоні порушень опорно-рухового апарату, посилює кровообіг та гіперемію тканин, сприяє виділенню ендорфінів і енкефалінів.
Показання: міозит, невралгія, артралгія, ішіас, люмбаго, алопеція, всередину для підвищення апетиту. Стручковий перець є у складі перцево-камфорного лініменту, есполу, нікофлексу.
Олію евкаліптову призначають для інгаляцій при захворюваннях дихальних шляхів. Вона входить до складу інгаліпту, препарату для інгаляцій при бронхітах, ефкамону, який застосовують місцево при радикулітах, міозитах. Бальзам “Золота зірка”, до якого входять олія гвоздики, кориця, призначають при головному болі, укусах комах.
Препарати
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Подразнювальні лікарські засоби“ на сторінці 1. Приємного читання.
