Гормональні препарати – це речовини, які отримують із залоз внутрішньої секреції, або їх синтетичні замінники, що специфічно впливають на обмін речовин і регулюють різноманітні функції організму.
Протигормональні препарати – це хімічні речовини, які гальмують утворення чи виділення гормонів або вступають з ними у конкурентні зв'язки.
Більшість гормонів, які виділяються ендокринними залозами, надходять до певних органів або тканин-мішеней у зв'язаному з білками крові стані. При цьому білки крові відіграють переважно транспортну функцію. Зв'язані з білками гормони є біологічно неактивними, тобто не спроможні зв'язуватись та реагувати з відповідними рецепторами. Для цього гормони повинні дисоціювати із фракції, зв'язаної з білками крові.
Як правило, фракція вільного гормона складає невелику частину від тієї загальної кількості, яка циркулює у крові, але саме ця фракція забезпечує біологічний ефект. Зміна в той чи інший бік кількості білка, який зв'язує гормони, призводить до розвитку патологічних станів, зумовлених надлишком або недостатністю ефекту відповідного гормона.
Важливою умовою нормального функціонування ендокринної системи є стан тканини-мішені, чутливої до впливу певного гормону. Здатність тканини-мішені реагувати на певний гормон визначається наявністю в ній рецепторів, які здійснюють взаємодію з цим гормоном. Наприклад, кортикотропін циркулює по всьому організму, проте тільки у корковій речовині надниркових залоз є рецептори, здатні реагувати з ним. Зміни функціонального рецепторного апарату призводять до специфічних патологічних змін.
Класифікація гормональних засобів грунтується на їх хімічній будові:
• 1) речовини білкової та пептидної структури – препарати гормонів гіпоталамуса, гіпофіза, прищитоподібної та підшлункової залоз, кальцитонін;
• 2) похідні амінокислот – препарати гормонів щитоподібної залози та мозкового шару надниркових залоз;
• 3) стероїдні сполуки і похідні жирних кислот – препарати кори надниркових, статевих залоз, простагландини, активна форма кальциферолу – 1,25-діокси- холекальциферол.
Гормональні препарати білкової структури є гідрофільними речовинами, що переносяться кров'ю у вільному стані. Стеро'ідні та тиреоїдні гормональні препарати – гідрофобні (мало розчиняються у воді), більша частина їх циркулює в крові у зв'язаному з білками стані.
Гормональні препарати здійснюють свою біологічну дію, комплексуючись з рецепторами – високоспецифічними інформаційними молекулами, які трансформують гормональний сигнал на гормональну дію.
Рецептори для гормонів білкової та пептидної структури і простагландинів розміщені на зовнішній поверхні клітинної мембрани. Для гормонів стероїдної структури рецептори локалізуються в цитоплазмі та в ядрі клітини.
Більшість гормонів є видонеспецифічними, і тільки деякі мають видову специфічність, наприклад, соматотропін.
Гормональні препарати застосовують для таких видів лікування:
• 1) замісної гормонотерапії – різновиду терапії гормональними засобами або їх синтетичними замінниками у випадках недостатності ендокринної функції (наприклад, застосування інсуліну у хворих на цукровий діабет 1-го типу (ін- сулінозалежний);
• 2) стимулюючої (тропної) гормонотерапії – терапія гормонами або їх синтетичними аналогами (наприклад, кортикотропін при недостатності кори надниркових залоз), а також синтетичними препаратами (наприклад, глібенкламід знижує вміст цукру в крові, збуджуючи β-клітини панкреатичних острівців) при гіпофункції ендокринної залози;
• 3) протигормональної терапії – терапії гормональними препаратами або їх аналогами, яка базується на принципі негативного зворотного зв'язку (наприклад, со- матостатин – інгібітор секреції соматотропіну при гіперфункції аденогіпофіза).
Крім того, гормональні препарати широко застосовуються при деяких неендокринних захворюваннях (фармакодинамічна терапія). При цьому використовують такі гормональні ефекти, як вплив на обмінні, запальні, імунологічні процеси, на загальний стан (наприклад, протизапальний, протиалергічний ефект глюкокортикоїдів).
У випадках тривалого застосування гормональних препаратів може порушуватись структура й функція відповідної ендокринної залози. Якщо передчасно раптово відмінити гормональний препарат, захворювання може раптово загостритись (синдром відміни). На гормональні препарати білкової структури можуть утворюватись антитіла, що різко зменшує їх фармакологічний ефект.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи“ на сторінці 1. Приємного читання.
