Рифаміцини

Фармакологія

До антибіотиків з групи рифаміцинів належать рифаміцин та його напівсинтетичні похідні – рифампіцин, рифабутин і рифаксимін.

В основі механізму антибактеріальної дії рифаміцинів лежить здатність вбудовуватись у спіраль ДНК, інгібувати ДНК-залежну РНК-полімеразу, що призводить до гальмування процесів реплікації та транскрипції.

Вони є токсичними не лише для бактеріальних клітин, але й для клітин еукаріо- тів. Мають широкий спектр антибактеріальної дії.

Рифампіцин (макокс) згубно діє на мікобактерії туберкульозу та лепри. Механізм дії пов'язаний з пригніченням синтезу РНК. Активний відносно більшості коків (за винятком ентерококів). За дією на стафілококи переважає активність тетрациклінів, цефалоспоринів, аміноглікозидів. Впливає на Legionella spp., Brucella spp., Chlamydia spp. (збудників трахоми, пситакозу, венеричної лімфогранульоми), Rickettsia spp., деякі спороутворюючі палички (В. anthracis, С. perfringens). Активний відносно деяких грамнегативних бактерій: E. coli, штамів Proteus, Klebsiella, Pseudomonas. До рифампіцину швидко розвивається резистентність мікроорганізмів, тому його призначення при нетуберкульозних захворюваннях здійснюють ліпне тоді, коли неефективні інші антибіотики.

Фармакокінетика. Добре всмоктується при застосуванні всередину, проникає у всі органи та тканини організму, в тому числі через ГЕБ. Максимальна концентрація в крові відзначається через 2 год. Середня терапевтична концентрація зберігається протягом 12-24 год. Виводиться з організму з жовчю (до 60 %) та сечею (до 15 % – у незміненому вигляді і 15 % – у вигляді метаболітів).

Застосовують рифампіцин переважно для лікування туберкульозу, лепри, при інфекціях, спричинених полірезистентними збудниками, що чутливі до рифампіцину.

Побічна дія. При лікуванні рифампіцином можуть виникати тяжкі реакції алергічного генезу, що проявляється ураженням печінки, грипоподібним синдромом (підвищення температури тіла, артралгії, міалгії), тромбоцито-, лейкопенією, гемолітичною анемією. Препарат викликає забарвлення виділень хворого (слини, харкотиння, сліз, сечі) в оранжево-червоний колір.

Рифампіцин спричиняє індукцію мікросомальної ферментної системи, що може прискорювати його власний метаболізм та тих препаратів, які біотрансформуються у печінці (непрямих антикоагулянтів, гормональних протизаплідних засобів тощо).

У зв'зку із зростанням резистентності мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів та частими випадками інфекційних процесів, спричинених поліасоційо- ваною флорою, у клініці нерідко доводиться вирішувати питання про доцільність комбінованого призначення антибіотиків. Воно здійснюється для потенціювання та розширення спектра антибактеріальної активності, сповільнення подальшого розвитку резистентності мікроорганізмів, особливо при хронічних інфекціях. Синергізм між антибіотиками частіше відзначають при поєднанні препаратів, які гальмують синтез мікробної стінки, з антибіотиками, що порушують функцію цитоплазматичної мембрани. При комбінуванні ж антибіотиків, які порушують синтез мікробної стінки, з препаратами бактеріостатичної дії частіше виникає антагонізм. При поєднанні двох бактеріостатичних препаратів можуть спостерігатися як явища сумації, так і антагонізму. Іноді при інфекціях, спричинених асоційованою флорою, призначають препарати, які за їх механізмом дії не є синергістами. При цьому виходять з того, що кожен з них буде діяти на “свої” мікроорганізми, результатом чого буде розширення спектра антибактеріального впливу. Разом з тим, обираючи раціональні комбінації різних антибіотиків, необхідно обов'язково враховувати існуючі відомості про зміни фармакокінетики та фармакодинаміки антибактеріальних препаратів при їх поєднаному застосуванні.

Препарати

НазваФорми випуску, середні терапевтичні дози, способи застосування
Бензилпеніциліну натрієва сіль Benzyipenidllinum• natriumФлакони по 500 000 ОД, 1000 000 ОД. Внутрішньом'язово 1000 000 2 000 000 ОД /добу, ендолюмбально – 5000-10 000 ОД. Дітям до року – 50 000-100 000 ОД на 1 кг маси тіла, після року – 50 000 ОД/кг. Внутрішньовенно струминно 1000 000-3 000 000 ОД розчинити в 10-20 мл води для ін'єкцій, вводити повільно (3-5 хв) 1 – 2 рази на добу (поряд із внутрішньом'язовим введенням); крапельно 2 000 000-5 000 000 ОД в 100-200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або глюкози (поряд із внутрішньом'язовим введенням)
Біциліи-5 · Bicillinum-5Флакони по 1 500 000 ОД (додається розчинник 5 мл). Внутрішньом'язово по 1 500 000 ОД 1 раз на місяць, дітям до 7 років – 600 000 ОД 1 раз на 3 тижні, після 8 років -1200 000 ОД 1 раз на місяць
Оксациліну натрієва сіль Oxacillinum-natriumФлакони по 0,2510,5 г; табл. 0,25 і 0,5 г; капе. 0,25 г. Усередину 0,25-0,5 г 4-6 разів на добу за гадину до їди; внутрішньом'язово 2-4 г на добу. Дітям: після народження – всередину 90-150 мг/кг, до 3 міс. – 200 мг/кг, до 2 років – 1 г, до 6 років -2 г, після 6 років – 3 г на добу; внутрішньом'язово після народження 20-40 мг/кг, до 3 міс. – 60-30 мг/кг, до 2 років -1г, після 6 років – 2-4 г на добу
Ампіциліну тригідрат Ampicillini trihydrasТаблетки 0,25 г, капсули 0,25 г. Усередину 0,5 г 4-6 разів на добу; дітям до 13 років – 0,1-0,2 г/кг на добу.
Амоксицилін · AmoxidiiinumКапсули і таблетки по 0,25; 0,5 і 1 п суспензія (у 5 мл – 250 мг препарату). Всередину по 0,25-0,5 г 3 рази на день
Цефотаксим · CefotaximumФлакони по 0,5,1,0 і 2,0 г. Внутрішньом'язово, внутрішньовенно дорослим по 1-2 г 2 рази на добу
Цефалексин · CefalexinumКапсули по 0,25; 0,5 г; порошок по 2,5 г у склянках по 150 мл для приготування суспензії. Усередину по 0,25-0,5 г 4 рази на добу; дітям по 25-50 мг/кг на добу
Цефтріаксон · CeftriaxonumФлакони по 0,5 і 1,0 г. Внутрішньом'язово по 0,5 і 1,0 г в 2-5 мл 1 % розчину лідокаїну або води для ін'єкцій. Внутрішньовенно струминно (протягом 2-4 хвилин) по 0,5 і 1,0 г у 5-10 мл води для ін'єкцій. Внутрішньовенно крапельно (протягом не менше 30 хв): 2 г у 400 мл 0,9 % розчину натрію хлориду (5 % чи 10 % розчину глюкози, води для ін'єкцій). Дорослим і дітям старше 12 років по 1,0-2,0 г 1 раз на добу або у половинній дозі 2 рази на добу; у тяжких випадках до 4,0 у 2 ін'єкції
Мероленем · MeropenemumФлакони по 0,5 і 1,0 г. Внутрішньовенно струменем повільно (0,25 г у 5 мл розчинника) або крапельно (у 100-200 мл) 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози. По 0,5-1,0 г внутрішньовенно кожні 8 годин
НазваФорми випуску, середні терапевтичні дози, способі! застосування•
Еритроміцин · ErythromycinumТаблетки по 0,25,0,5 г; капсули по 0,1,0,25 г, 1 % мазь. Усередину по 0,25-0,5 г 4-6 разів на добу за 1-1,5 год. до іди; дітям – по 50 мг/кг на добу.
Кларитроміцин · ClarithromycinumТаблетки по 0,25 та 0,5 г. Флакони з гранулами для приготування суспензії (по 0,126- 0,25 г в 5 мл). Флакони по 0,5 г для приготування розчину для інфузії. Всередину по 0,25-0,5 г 2 рази на добу. Внутрішньовенно крапельно (протягом 60 хв) по 0,5 г 2 раз на добу з інтервалом 12 годин
Азитроміцин · AzilhromycinumТаблетки, капсули по 0,25,0,5 г. Флакони по 0,5 г для приготування розчину для інфузій. Внутрішньо по 0,25,0,5 г 1 раз на добу (за 1 годину до чи через 2 години після прийому їжі). Внутрішньовенно краплинно по 0,5 г (у 250-500 мл 0,9 % розчину натрію хлориду чи 5 % розчину глюкози) 1 раз на добу
Кліндаміцин · ClindamycinumКапсули по 0,15,0,3 г. Розчин для ін'єкцій (1 мл – 0,15 г кліндаміцину). Всередину по 0,6-1,8 г на добу у 2-4 прийоми. Внутрішньом'язово по 0,6 г-1,8 г на добу у 3-4 ін'єкції; внутрішньовенно по 0,6-2,4-2,7 г на добу (залежно від тяжкості інфекції) у 3-4 ін'єкції. Для дітей старше 1 місяця (внутрішньовенно або внутрішньом'язово): 20-40 мг/кг на добу у 3-4 введення; для новонароджених та дітей віком до 1 місяця (внутрішньовенно або внутрішньом'язово) 15-20 мг/кг на добу, у 3-4 введення
Тетрациклін · TetracydinumТаблетки по 0,05,0,1,0,25 г, покриті оболонкою; очна мазь по 3,0.7,0,10,0 г (1 г – 10 000 ОД). Всередину по 0,2-0, 25 г 3-4 рази на добу, дітям після 8 років – 20-25 мг/кг на добу. Зовнішньо за нижню повіку 3-5 разів на день
Доксициклін · DoxycydinumТаблетки по 0,1 г. Розчин для ін'єкцій 5 мл (1 мл – 20 мг препарату). Всередину чи внутрішньовенно у 1-й день лікування – 200 мг 1 раз чи 2 рази – по 100 мг кожні 12 годин, у наступні дні – по 100 мг/добу
Стрептоміцину · сульфат · Streptomycin! sulfasФлакони по 0,5,1,0 г. Внутрішньом'язово або внутрішньовенно 15 мг/кг/добу (не більше 1,0 г/добу) за 1-2 введення. Інтратрахеально – по 0,5-1 г у 5-7 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 0,5 % розчину новокаїну 2-3 рази на тиждень
Амікацину сульфат Amikacini sulfasФлакони по 2 мл (0,1 або 0,5 г препарату). Внутрішньом'язово, внутрішньовенно по 15-20 мг/кг на добу в 1-2 ін'єкції
Гентаміцину сульфат Gentamycini sulfasФлакони по 0,08 г; ампули по 1 і 2 мл 4 % розчину; 0,1 % мазь по 10-15 г, очні краплі 0,3 % розчин по 1,5 мл у тюбиках-крапельницях. · Внутрішньом'язово або внутрішньовенно дорослим та дітям старше 12 років: 3-5 мг/кг/добу в 1-2 ін'єкції; дітям до 12 років (лише за життєвими показаннями!): віком від 2 тижнів до 12 років – 5 мг/кг/добу, внутрішньом'язово або внутрішньовенно 1-3 рази на добу; новонародженим дітям віком до 2 тижнів – 5 мг/кг/добу, внутрішньом'язово або внутрішньовенно 2 рази на добу
Левоміцетин · LaevomycetinumТаблетки по 0,25-0,2 г, покриті оболонкою – по 0,25 г; пролонгованої дії – по 0,65 г, капсули по 0,1,0,25,0,2 г; флакони по 0,2 та 1,0 г; очні краплі – по 10 мл 0,25 % розчину; крем 1 % по 20 і 30 г. Всередину по 0,25-0,5 г 3-4 рази на добу; внутрішньом'язово (у 2-3 мл води для ін'єкцій) або внутрішньовенно повільно (у 10 мл води для ін'єкцій або у 5 % чи 40 % розчині глюкози) по 0,5-1,0 г 2-3 рази на добу
Рифампіцин · RifampicinumКапсули по 0,05 г (для дітей) і 0,15 г. Всередину по 0,15-0,3 г 2-3 рази на добу
Фузидин-натрій · Fusidin-natriumТаблетки по 0,125 і 0,25 г у банках оранжевого скла; флакони по 0,5 г. Всередину по 0,5 г через кожні 8 год або по 1,0 г через 12 год; внутрішньовенно по 0,5 г у буферному розчині (pH 7,5) дуже повільно (протягом 2-4 год) у крупну вену
Поліміксину М сульфат · Polymyxini М sulfasТаблетки по 500 000 ОД; лінімент 30,0 г (1 г -10 000 ОД). Всередину по 500 000-1 000 000 ОД 4-6 разів на добу

Наступний розділ:

Сульфаніламіди


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рифаміцини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини
  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)