Петльові діуретики

Фармакологія

До групи петльових діеретиків належать такі основні препарати: фуросемід (лазикс), кислота етакринова (урегіт), торасемід (трифас).

Механізм дії. Петльові діуретики селективно пригнічують поєднаний транспорт основних електролітів: йонів Na+, К+ та хлору Сl- крізь апікальну мембрану епітеліальних клітин переважно у товстому сегменті висхідної частини петлі Генле. Петльові діуретики збільшують виведення із організму йонів Mg2+ та Са2+, але явища гіпокальціємії не виникають, позаяк йони Са2+ активно реабсорбуються у дистальному відділі звитих канальців на відміну від йонів Mg2+, котрі реабсорбуються дещо гірше, і за умов тривалого використання петльових діуретинів може виникнути гіпомагиіємія. Петльові діуретики, як і тіазиди, – ефективні за будь-яких зрушень кислотно-лужної рівноваги (тобто проявляють діуретичний ефект як за умов ацидозу, так і за умов алкалозу).

Крім зазначеного, препарати цієї групи стимулюють синтез простагландинів (І2, Е2) в ендотеліальних клітинах нирок. Простагландини зменшують тонус судинної стінки, збільшуючи нирковий кровоток та підвищуючи клубочкову фільтрацію, порушують роботу протиточно-поворотної системи петлі Генле, що також збільшує діурез.

Діуретичний ефект реалізується і через вплив петльових діуретинів на активність ферментів:

• вони блокують сульфгідрильні групи ферментів в епітеліальних клітинах висхідної частини петлі Генле, пригнічують окисне фосфорилювання та гліколіз (зменшують внутрішньоклітинне енергоутворення), що знижує активну реабсорбцію йонів натрію Na+ та хлору Сl- і, частково, йонів калію К+; гальмується активна реабсорбція йонів магнію Mg2+ (в результаті збільшується екскреція магнію з сечею, знижується його рівень у крові, що скорочує продукцію паратгормону, котрий зменшує реабсорбцію кальцію – зменшуючи тим самим і рівень кальцію в крові);

• відбувається інгібіція карбоангідрази та електронейтральної помпи (на апікальній мембрані у висхідній частині петлі Генле, котра забезпечує обмін органічних та неорганічних аніонів на йони натрію Na+, калію К+ та хлору СГ); як наслідок – посилюється сумарне виділення солей з організму.

Особливістю механізму дії петльових діуретинів є те, що вони починають діяти тільки після їх потрапляння в первинну сечу частково у проксимальних канальцях, але основна їх діуретична дія проявляється у потовщеній висхідній частині нефрона.

Фармакодинаміка: до фармакодинамічних ефектів петльових діуретинів відносять підвищення ниркового кровотоку та клубочкової фільтрації; збільшення діурезу; зниження тонусу судин (переважно вен); зменшення переднавантаження на серце.

Фармакокінетика: вводять препарати парентерально (переважно внутрішньовенно) або приймають вранці натще. Петльові діуретики добре всмоктуються із шлунково-кишкового тракту (адсорбується 60-70 % прийнятої дози). Біотрансформація відбувається в печінці за рахунок утворення парних сполук із глюкуроновою кислотою. Екскретуються петльові діуретики переважно нирками у незміненому вигляді – шляхом фільтрації та канальцевої секреції (до 75 %), решта – печінкою із жовчю. При нирковій недостатності кліренс діуретиків збільшується за рахунок активації їх екскреції слизовою кишечнику. Кратність призначення петльових діуретиків – 1-2 рази на добу.

Взаємодія: петльові діуретики для отримання більшого клінічного ефекту поєднують з іншими діуретинами (як правило, із калійзберігаючими: фуросемід із амілоридом або з триамтереном).

Побічні ефекти при використанні петльових діуретиків можуть виникати при:

• поєднанні із ото- та нефротоксичними препаратами (позаяк посилюються небажані токсичні реакції ототоксичності та нефротоксичності);

• застосування із нестероїдними протизапальними препаратами першого покоління (фармакодинамічний антагонізм);

• вживанні із засобами, котрі інтенсивно зв'язуються з білками (непрямі коагулянти) – відбувається конкурентне витіснення діуретиків із альбумінового зв'язку, що послаблює їх ефект;

• артеріальній гіпотензії (прогресивне зниження артеріального тиску);

• вираженому зневодненні (ефект додаткового “висушування” може призвести до змін гематокриту та до тромбозу;

• викликають сумарне зменшення кількості йонів, зокрема гіпонатріємію (норма в плазмі 135-150 ммоль/л); гіпокаліємію (норма в плазмі 3,3-5,5 ммоль/л); гіпомагніємію (норма в плазмі 0,75-0,95 ммоль/л); гіпокальціємію (норма 2,39-3,0 ммоль/л); гіпохлоремію (норма 95,0-110,0 ммоль/л); а також гіперу- рикемію – порушення екскреції сечової кислоти, підвищення рівня глюкози в крові (позаяк петльові діуретики дещо пригнічують секрецію інсуліну).

Фуросемід (лазикс), як і деякі інші препарати цієї групи, містить у своїй молекулі сульфонамідну групу.

Фармакодинаміка. Дія фуросеміду на клітини ниркових канальців різнобічна. Він знижує активність гексокінази, малеат- і сукцинатдегідрогенази, а також Na+-K+- АТФ-ази, внаслідок чого енергетичне забезпечення натрієвого насоса стає недостатнім. Крім того, фуросемід роз'єднує процеси утворення енергії та її надходження до насосів. Підвищується зворотна проникність базальної мембрани клітин канальців для йонів Na+. У зв'язку з цим пасивний потік натрію з позаклітинного простору всередину клітин канальців збільшується, що призводить до підвищення пулу йонів Na+ в них і зменшує активну реабсорбцію його з просвіту канальців, та й сама реабсорбція йонів Na+ за таких умов потребує більше енергії. У фармакодинаміці фуросеміду суттєве значення належить і впливові його на рівень простагландинів та кінінів (їх рівень підвищується), що зумовлює судинорозширювальну дію та поліпшення гемодинаміки нирок, посилюючи натрійуретичний ефект.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Петльові діуретики“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики
  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)