Похідні фторхінолону

Фармакологія

У лікувальній практиці фторхінолони використовують з початку 1980-х років.

Структурна формула фторхінолонів

Структурна формула фторхінолонів

Вони добре проникають у мікробну клітину, де діють аналогічно іншим хіноло- нам – блокують життєво важливі ферменти бактерій – ДНК-гірази (топоізомерази II і IV типу), що порушує функціонування ДНК мікробної клітини. Незважаючи на близькість хімічної будови з нефторованими хінолонами (хінолонами І покоління), фторхінолони суттєво відрізняються за своїми властивостями (табл. 18.4).

Таблиця 18.4

Порівняльна характеристика фторованих і нефторованих хінолонів

ФторхінолониНефторовані хінолони
Широкий антимікробний спектр: грампозитивні і грамнегативні аеробні та анаеробні бактерії, мікобактерії, мікоплазми, хламідії, рикетсії, бореніїОбмежений антимікробний спектр: переважна активність щодо Enterobacteriaceae
Виражений постантибіотичний ефектПостантибіотичний ефект виражений слабко або відсутній
Висока біодоступність при прийманні всерединуНизька біодоступність при прийманні всередину
Швидке всмоктування з травного тракту, тривале перебування в організмі, хороше проникнення в органи, тканини і клітини, елімінація нирковим і позанирковим шляхомНизькі концентрації у сироватці крові, погане проникнення в органи, тканини і клітини; високі концентрації у сечі та фекаліях
Застосування всередину і парентеральноЗастосування тільки всередину
Широкі показання до призначення: бактеріальні інфекції різної локалізації, хламідіози, мікобактеріози, рикетсіози, бореліоз. Системна дія при генералізо- ваних інфекціяхОбмежені показання до призначення: інфекції сечовивідних шляхів, деякі кишкові інфекції (дизентерія, ентероколіт). Відсутність системної дії при генералізованих інфекціях
Відносно низька токсичністьВідносно низька токсичність
ФторхінолониНефторовані хінолони
Добра переносимістьДобра переносимість
ХондротоксичністьХондротоксичність
Застосування у дорослих хворих; обмеження до призначення в педіатрії (у період росту і формування кістково-суглобової системи)Застосування у дорослих хворих і в педіатрії (після 10–15 років)

Спектр дії. Фторхінолони мають широкий спектр дії – впливають на грампози- тивні і грамнегативні бактерії, зокрема на стафілококи (у тому числі метицилінрезис- тентні), менінгококи, гонококи, більшість грамнегативних бактерій (ентеробактерії), у тому числі синьогнійну паличку (80 % штамів, які стійкі до аміноглікозидів, пеніцилінів, цефалоспоринів), кампілобактери та інші мікроорганізми, що викликають кишкову патологію – сальмонели, шигели, ієрсинії; легіонели, мікобактерії, облігат- ні анаероби, більшість полірезистентних внутрішньолікарняних штамів. Крім того, фторхінолони, як правило, активні щодо бактерій, які стійкі до хінолонів І покоління. За антибактеріальною активністю фторхінолони подібні до деяких АБ (наприклад, цефалоспоринів) третього покоління, які застосовують парентерально. До фторхіно- лонів І покоління помірно чутливі – хламідії і мікоплазми. Резистентність до фтор- хінолонів І покоління проявляють більшість споро- і неспороутворюючих анаеробів, пневмококи, стрептококи групи А, що стійкі до цефалоспоринів І покоління.

Із середини 1990-х років з'явились фторхінолони II–III покоління, які проявляють більшу (у 2-3 рази) антибактеріальну активність стосовно грампозитивних мікроорганізмів (стафілококів, пневмококів), потужніше впливають на внутрішньоклітинні збудники (хламідії, мікоплазми) та мікроорганізми, що викликають респіраторні інфекції, зокрема на Streptococcus pneumoniae, інші збудники інфекцій верхніх і нижніх дихальних шляхів, тому вони названі “респіраторними фторхіно- лонами”. Нові покоління фторхінолонів проявляють дію щодо бактерій, які стійкі до фторхінолонів І покоління. Препарати III покоління фторхінолонів ширше впливають на анаеробні бактерії, у тому числі Clostridium difficile.

Фармакокінетика. Фторхінолони швидко всмоктуються з ШКТ, добре проникають у більшість тканин і рідин організму, створюють ефективні концентрації в епітелії бронхів, легенях, печінці, серці, кістках, простаті, секретах слинних та сльозових залоз, слизовій оболонці носа та інших тканинах, що пов'язано з невисоким ступенем іонізації їх молекул. Накопичуються у значних концентраціях всередині клітин, підвищуючи фагоцитарну і бактеріолітичну активність нейтрофілів. Офлок- сацин виводиться переважно з сечею, пефлоксацин – із жовчю, норфлоксацин, ци- профлоксацин, флероксацин і ломефлоксацин – з сечею і жовчю. Препарати І покоління застосовують 2 рази на добу, II–III покоління – 1 раз на добу.

Фторхінолони призначають перорально, деякі можна застосовувати внутрішньовенно (ципрофлоксацин, пефлоксацин, офлоксацин), вони добре переносяться пацієнтами, до них повільно розвивається стійкість мікроорганізмів.

Показання до застосування. Інфекції сечовивідних шляхів, венеричні захворювання, за винятком сифілісу, ентерити, бронхіти, інфекції кісток і суглобів, шкіри і м'яких тканин, пневмококові інфекції, у тому числі викликані пеніцилінрезистент- ними штамами, гострий синусит, загострення хронічного бронхіту, позалікарняні і нозокоміальні (внутрішньолікарняні) пневмонії.

Найбільшою протимікробною активністю та найкращою переносимістю володіє ципрофлоксацин, тому його вважають еталонним хіміотерапевтичним препаратом (Кукес В. Г., 2006). Офлоксацин має менший антибактеріальний спектр; норфлок- сацин переважно концентрується в сечі, системної антибактеріальної активності не має, викликає більше побічних ефектів; ломефлоксацин проявляє помірну протитуберкульозну активність.

Побічні ефекти. Крім порушення розвитку хрящової тканини внаслідок пошкодження хондроцитів епіфізів і хрящової тканини (заборонені дітям до 18 років та вагітним; у дорослих хворих, які отримували ці препарати протягом тривалого часу, не помічено появи артралгій або пошкодження суглобів) фторхінолони іноді викликають;

• 1) диспепсичні явища – нудота, блювання, анорексія, відчуття дискомфорту (у 3-6 % хворих);

• 2) енцефалопатії – головний біль, запаморочення, головокружіння, розлади сну, зміни настрою (збудження, тривога, депресія), іноді судоми, оскільки хіноло- ни є антагоністами ГАМ К (у 1-4 % хворих);

• 3) алергічні реакції – шкірний висип (особливо геміфлоксацин), свербіж (у 2 % хворих). При застосуванні всіх хінолонів в умовах надмірної інсоляції може спостерігатись фотодерматит;

• 4) кристалурія;

• 5) підвищення ризику розриву ахіллового сухожилка (фторхінолони І покоління – ципрофлоксацин, норфлоксацин, офлоксацин), особливо у літніх пацієнтів або тих, що приймають глюкокортикоїди;

• 6) аритмія типу “пірует” – викликає моксифлоксацин, збільшуючи інтервал QT.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Похідні фторхінолону“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону
  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)