Урикозуричні препарати

Фармакологія

До урикозуричних засобів, котрі зменшують вміст сечової кислоти та сприяють її виділенню, належать алопуринол, етамід, уродан та ін.

Патологічні стани з порушенням обміну пуринів та підвищеним рівнем концентрації сечової кислоти в крові у клінічній практиці зустрічаються досить часто. Сечова кислота, за умови недостатнього видалення її нирками, здатна відкладатися у сухожилках суглобів у вигляді уратів (погано розчинних солей). Така деформація суглобів відома як подагра (οδαγρα – нога в пастці). Подагра супроводжується локальним навколосуглобовим запаленням та вираженим больовим синдромом. Крім того, у сечових шляхах в кислому середовищі (при збільшенні концентрації водневих йонів, тобто при зменшенні pH сечі) урати схильні до кристалізації, що часто призводить до утворення сечових конкрементів та розвитку нирковокам'яної хвороби. Лужне середовище гальмує утворення кристалів та сприяє розчиненню конкрементів. Зазначені патологічні стани є показаннями для призначення урикозуричних засобів (таких, що сприяють виведенню сечової кислоти із організму). Дія таких препаратів зумовлена зміщенням pH сечі в бік лужної реакції (головним чином під впливом цитратних йонів). Ефективними є також фармакологічні речовини, котрі пригнічують синтез сечової кислоти.

Пригнічення зворотного всмоктування сечової кислоти в ниркових канальцях не викликає суттєвих змін в екскреції Н+, Na+, К+, та Сl- – тобто не змінює сумарний діурез. Разом із тим тривале використання урикозуричних засобів може значно зменшити гіперурикемію, що зменшує кількість та інтенсивність нападів подагри і призводить до певного розсмоктування відкладень сечової кислоти.

Використовують кілька шляхів впливу на рівень сечової кислоти в організмі:

• 1. Урикодепресивні засоби – препарати, які пригнічують утворення сечової кислоти (алопуринол).

• 2. Урикодинамічні засоби – препарати, які прискорюють виведення уратів з організму шляхом:

• 2.1) пригнічення реабсорбції сечової кислоти у проксимальних ниркових канальцях (етамід);

• 2.2) покращення розчинності уратів та утворення легкорозчинних сполук із сечовою кислотою (уродан);

• 2.3) “розпушення” конкрементів, котрі містять сечову кислоту, та їх виведення з організму (уролесан).

Алопуринол є аналогом гіпоксантину. В організмі перетворюється в алоксантин, котрий запобігає утворенню сечової кислоти. Призначають хворим із гіперурикемією та явищами подагри, позаяк він інгібує ксантиноксидазу і затримує окислення гіпоксантину і ксантину, що пригнічує утворення сечової кислоти, зменшуючи її концентрацію в сироватці крові та відповідно в сечі. Алопуринол зменшує частоту подагричних кризів (хоча початок лікування здатен провокувати незначне загострення перебігу подагри, що, однак, не є приводом до припинення фармакотерапії алопуринолом). Препарат зменшує розміри подагричних вузлів, втамовує запальні та інші прояви захворювання. Ефективний за наявності сечокислих конкрементів у сечових шляхах, при недостатності нирок та у випадках, коли лікування іншими урикозуричними засобами малоефективне. Алопуринол малотоксичний, при тривалому застосуванні добре переноситься хворими.

Бензобромурон (нормурат, хіпурик) інгібує ферменти, що беруть участь у синтезі сечової кислоти, а також гальмує всмоктування сечової кислоти у проксимальних канальцях нирок, сприяє виведенню сечової кислоти через кишечник.

Аломарон – комбінований препарат. Таблетки аломарону містять: алопуринолу (0,1 г) та бензобромурону (0,02 г).

Етамід пригнічує реабсорбцію сечової кислоти в ниркових канальцях та сприяє виведенню її з сечею. Проте етамід гальмує виділення нирками пеніциліну та деяких інших речовин. Призначають хворим на подагру, нирковокам'яну хворобу із схильністю до кристалізації уратів; використовують і при інших захворюваннях, які супроводжуються гіперурикемією.

Уродан – легкорозчинні у воді гранули (при розчиненні утворюють вуглекислий газ) – суміш: натрію гідрокарбонату (37,5 частин), динатрію фосфату (10 частин), гексаметилентетраміну (8 частин), піперазину фосфату (2,5 частини), натрію бензоату (2,5 частини), літію бензоату (2 частини), цукру (1,9 частин) – солі піперазину і літію утворюють із сечовою кислотою легкорозчинні комплекси і легкорозчинні сполуки, сприяючи виведенню з організму. Певне значення у клінічному ефекті має і зрушення кислотно-лужної рівноваги. Уродан призначають хворим на сечокам'яну хворобу, хронічний поліартрит тощо.

Уролесан – містить екстракт шишок хмелю – 33,0, екстракт трави душиці (материнки) – 23,0, екстракт насіння моркви дикої – 23,0, олії касторової -11,0, олії піхтової – 8,0, м'яти перцевої – 2,0) – сприяє розчиненню конкрементів, що містять сечову кислоту.

Блемарен гранули, котрі містять: лимонної кислоти (39,9 частин), калію гідрокарбонату (32,25 частин), натрію цитрату (27,85 частин) – сприяють створенню лужного середовища, яке є несприятливим для утворення конкрементів із сечової кислоти.

Ефективним при подагрі (та гіперурикозурії) є фітопрепарати (екстракт марени красильної, оліметин, леспенефрил, авісан, уролесан, трава споришу, фітолізин), котрі завдяки м'якій спазмолітичній та діуретичній дії також сприяють виведенню конкрементів із сечоводів; крім того, їм притаманний помірний протизапальний ефект. До фармакологічних лікарських засобів, які використовують при клінічних проявах подагри, відносять також і симптоматичні препарати – зокрема знеболюючі (ненаркотичні анальгетики – бутадіон, індометацин тощо), а при гострих нападах можуть бути використані навіть стероїдні гормони.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Урикозуричні препарати“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати
  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)