До урикозуричних засобів, котрі зменшують вміст сечової кислоти та сприяють її виділенню, належать алопуринол, етамід, уродан та ін.
Патологічні стани з порушенням обміну пуринів та підвищеним рівнем концентрації сечової кислоти в крові у клінічній практиці зустрічаються досить часто. Сечова кислота, за умови недостатнього видалення її нирками, здатна відкладатися у сухожилках суглобів у вигляді уратів (погано розчинних солей). Така деформація суглобів відома як подагра (οδαγρα – нога в пастці). Подагра супроводжується локальним навколосуглобовим запаленням та вираженим больовим синдромом. Крім того, у сечових шляхах в кислому середовищі (при збільшенні концентрації водневих йонів, тобто при зменшенні pH сечі) урати схильні до кристалізації, що часто призводить до утворення сечових конкрементів та розвитку нирковокам'яної хвороби. Лужне середовище гальмує утворення кристалів та сприяє розчиненню конкрементів. Зазначені патологічні стани є показаннями для призначення урикозуричних засобів (таких, що сприяють виведенню сечової кислоти із організму). Дія таких препаратів зумовлена зміщенням pH сечі в бік лужної реакції (головним чином під впливом цитратних йонів). Ефективними є також фармакологічні речовини, котрі пригнічують синтез сечової кислоти.
Пригнічення зворотного всмоктування сечової кислоти в ниркових канальцях не викликає суттєвих змін в екскреції Н+, Na+, К+, та Сl- – тобто не змінює сумарний діурез. Разом із тим тривале використання урикозуричних засобів може значно зменшити гіперурикемію, що зменшує кількість та інтенсивність нападів подагри і призводить до певного розсмоктування відкладень сечової кислоти.
Використовують кілька шляхів впливу на рівень сечової кислоти в організмі:
• 1. Урикодепресивні засоби – препарати, які пригнічують утворення сечової кислоти (алопуринол).
• 2. Урикодинамічні засоби – препарати, які прискорюють виведення уратів з організму шляхом:
• 2.1) пригнічення реабсорбції сечової кислоти у проксимальних ниркових канальцях (етамід);
• 2.2) покращення розчинності уратів та утворення легкорозчинних сполук із сечовою кислотою (уродан);
• 2.3) “розпушення” конкрементів, котрі містять сечову кислоту, та їх виведення з організму (уролесан).
Алопуринол є аналогом гіпоксантину. В організмі перетворюється в алоксантин, котрий запобігає утворенню сечової кислоти. Призначають хворим із гіперурикемією та явищами подагри, позаяк він інгібує ксантиноксидазу і затримує окислення гіпоксантину і ксантину, що пригнічує утворення сечової кислоти, зменшуючи її концентрацію в сироватці крові та відповідно в сечі. Алопуринол зменшує частоту подагричних кризів (хоча початок лікування здатен провокувати незначне загострення перебігу подагри, що, однак, не є приводом до припинення фармакотерапії алопуринолом). Препарат зменшує розміри подагричних вузлів, втамовує запальні та інші прояви захворювання. Ефективний за наявності сечокислих конкрементів у сечових шляхах, при недостатності нирок та у випадках, коли лікування іншими урикозуричними засобами малоефективне. Алопуринол малотоксичний, при тривалому застосуванні добре переноситься хворими.
Бензобромурон (нормурат, хіпурик) інгібує ферменти, що беруть участь у синтезі сечової кислоти, а також гальмує всмоктування сечової кислоти у проксимальних канальцях нирок, сприяє виведенню сечової кислоти через кишечник.
Аломарон – комбінований препарат. Таблетки аломарону містять: алопуринолу (0,1 г) та бензобромурону (0,02 г).
Етамід пригнічує реабсорбцію сечової кислоти в ниркових канальцях та сприяє виведенню її з сечею. Проте етамід гальмує виділення нирками пеніциліну та деяких інших речовин. Призначають хворим на подагру, нирковокам'яну хворобу із схильністю до кристалізації уратів; використовують і при інших захворюваннях, які супроводжуються гіперурикемією.
Уродан – легкорозчинні у воді гранули (при розчиненні утворюють вуглекислий газ) – суміш: натрію гідрокарбонату (37,5 частин), динатрію фосфату (10 частин), гексаметилентетраміну (8 частин), піперазину фосфату (2,5 частини), натрію бензоату (2,5 частини), літію бензоату (2 частини), цукру (1,9 частин) – солі піперазину і літію утворюють із сечовою кислотою легкорозчинні комплекси і легкорозчинні сполуки, сприяючи виведенню з організму. Певне значення у клінічному ефекті має і зрушення кислотно-лужної рівноваги. Уродан призначають хворим на сечокам'яну хворобу, хронічний поліартрит тощо.
Уролесан – містить екстракт шишок хмелю – 33,0, екстракт трави душиці (материнки) – 23,0, екстракт насіння моркви дикої – 23,0, олії касторової -11,0, олії піхтової – 8,0, м'яти перцевої – 2,0) – сприяє розчиненню конкрементів, що містять сечову кислоту.
Блемарен гранули, котрі містять: лимонної кислоти (39,9 частин), калію гідрокарбонату (32,25 частин), натрію цитрату (27,85 частин) – сприяють створенню лужного середовища, яке є несприятливим для утворення конкрементів із сечової кислоти.
Ефективним при подагрі (та гіперурикозурії) є фітопрепарати (екстракт марени красильної, оліметин, леспенефрил, авісан, уролесан, трава споришу, фітолізин), котрі завдяки м'якій спазмолітичній та діуретичній дії також сприяють виведенню конкрементів із сечоводів; крім того, їм притаманний помірний протизапальний ефект. До фармакологічних лікарських засобів, які використовують при клінічних проявах подагри, відносять також і симптоматичні препарати – зокрема знеболюючі (ненаркотичні анальгетики – бутадіон, індометацин тощо), а при гострих нападах можуть бути використані навіть стероїдні гормони.
Лікарські засоби, які впливають на міометрій
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Урикозуричні препарати“ на сторінці 1. Приємного читання.
