Серцеві глікозиди – складні безазотисті лікарські засоби рослинного походження, які володіють вибірковим кардіотонічним ефектом.
Лікувальні властивості рослин, що містять серцеві глікозиди, відомі здавна. За 1600 років до н.е. морську цибулю застосовували як блювотний, проносний, протизапальний засіб. Призначення серцевих глікозидів у науковій медицині почалося в кінці XVIII сторіччя. У 1785 році вийшла монографія англійського лікаря Уільяма Уайтеринга (повідомлення про наперстянку та деякі лікувальні сторони її дії: примітки з практики при лікуванні набряків та деяких інших захворювань). Уайтеринг встановив, що наперстянка посилює серцеві скорочення, а її сечогінний ефект при набряках є вторинним. Уайтеринг також заклав основи дигіталізації, тобто призначення наперстянки до виникнення нудоти, блювання. У 1875 році
Освальд Шмідеберг виділив глікозид наперстянки дигітоксин. В Росії вивчення наперстянки як серцевого засобу почалося в XIX сторіччі хірургом С. А. Рейхом і терапевтом С. П. Боткіним, який розробив схему дозування наперстянки, організував лабораторію в клініці, де фізіолог І. П. Павлов встановив дію наперстянки на ЦНС, Н. А. Бубнов вивчив фармакодинаміку горицвіту весняного. В XIX сторіччі Д. Лівінгстон і Д. Кірк описали брадикардитичну дію африканської стрільної отрути з насіння строфанту. Професор Петербурзької медико-хірургічної академії токсиколог Е. В. Пелікан встановив специфічну дію строфанту на серце жаби. В Україні академік М. Д. Стражеско (Київ) обгрунтував принцип внутрішньовенного введення строфантину, академік О. І. Черкес у 1949 році встановив сприятливий вплив серцевих глікозидів на трофіку міокарда при серцевій недостатності.
Відомі напівсинтетичні препарати глікозидів: метилазид, адедоксин, строфантидину ацетат, які застосовують обмежено в деяких країнах. Існує дві класифікації серцевих глікозидів – за походженням та за фармакокінетичними властивостями.
Класифікація серцевих глікозидів за походженням:
I. Препарати групи наперстянки (Digitalis):
Пурпурової (purpurea) – дигітоксин (в останні роки не застосовують);
Шерстистої (lanata) – дигоксин, ланатозид (целанід).
II. Препарати групи строфанту (Strophanthus):
Strophantinus Kombe – строфантин-К;
Strophantinus gratus – етрофантин-G.
ІII. Препарати конвалії травневої (Convallaria majalis) – корглікон, настоянка конвалії.
IV. Препарати горицвіту весняного (Adonis vernalis) – настій трави горицвіту.
За фармакокінетичними властивостями їх також поділяють на:
Неполярні (дигітоксин), який повністю всмоктується у травному каналі (95-97 %), міцно зв'язується з білками плазми, біотрансформується в печінці, підлягає ентерогепатичній циркуляції, потім екскретується з сечею, фекаліями, кумулює. Ефект наступає через 1,5-2 год, повністю елімінується через 14-21 день.
Помірно полярні (дигоксин, целанід, настій трави горицвіту). Біодоступність дигоксину 70-80 %, з білками плазми зв'язується 20-30 %. Біодоступність целаніду 40-60 %. Препарати частково перетворюються в печінці, переважно екскретуються із сечею, менше ніж дигітоксин кумулюють. Початок дії через 30-120 хв. при пероральному введенні, 5-30 хвилин – при внутрішньовенному. Повна елімінація спостерігається через 5-7 днів.
Полярні (строфантин, корглікон) вводять головним чином внутрішньовенно (існують таблетки, вкриті оболонкою, що всмоктуються в кишечнику (для обмежених категорій хворих), при прийомі всередину практично не всмоктуються, незначно зв'язуються з білками, не біотрансформуються в печінці, не кумулюють, екскретуються з сечею. Початок дії 5-10 хвилин, повна елімінація – 1-3 дні.
Визначення біологічної активності серцевих глікозидів (стандартизацію) проводять на жабах, кішках, голубах, встановлюючи кількість препарату, яка викликає зупинку серця в систолі у жаб і в діастолі у кішок і голубів певної маси.
У рослинах містяться первинні (генуїнні) глікозиди, в процесі сушки і зберігання утворюються вторинні серцеві глікозиди.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Серцеві глікозиди (кардіостероїди)“ на сторінці 1. Приємного читання.
