Головні неглікозидні кардіотоніки, які є резервними засобами і застосовуються в країнах СНД, представлені у класифікації.
Симпатоміметичні лікарські засоби (агоністи β,-адренорецепторів) – добутамін, дофамін, адреналіну гідрохлорид, норадреналіну тартрат.
Інгібітори фосфодіестерази – мілринон, амринон.
Препарати, що підвищують чутливість скоротливих білків до йонів кальцію (сенсибілізатори кальцію) – левосимендан.
Добутамін – синтетичний β,-адреноміметик, що має два ізомери і переважно стимулює β-адренорецептори за рахунок (+) ізомера. Вплив на α-адренорецептори, що пов'язаний з (-) ізомером, не проявляється, тому що (+) ізомер блокує ці рецептори.
Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення ефект добутаміну спостерігається через одну-дві хвилини, максимальна дія – через десять хвилин. Препарат швидко метаболізується катехол-О-метилтрансферазою та глюкуронізується. Період напіввиведення препарату – біля двох хвилин. Екскретується добутамін головним чином із сечею у вигляді метаболітів.
Препарат підвищує серцевий викид внаслідок посилення скоротливості міокарда, має незначну позитивну хронотропну дію, в середніх терапевтичних дозах не підвищує артеріальний тиск, знижує опір судин малого кола кровообігу. Призначають препарат при гострій та важкій хронічній серцевій недостатності, в тому числі гострій фазі інфаркту міокарда, хірургічному втручанні, передозуванні β-адреноблокаторів. Гострий фармакологічний тест із добутаміном призначають при діагностиці ішемічної хвороби серця. Побічні ефекти – тахікардія, екстрасистолія, підвищення артеріального тиску, диспепсичні розлади.
Галогенвмісні лікарські засоби для інгаляційного наркозу підвищують ризик розвитку шлуночкових аритмій при введенні добутаміну й інших симпатоміметиків, а блокатори β-адренорецепторів послабляють позитивну інотропну дію добутаміну. Симпатоміметики, що входять до складу місцевих анестетиків, можуть призвести до виникнення гіпертонічного кризу.
Дофамін – стимулює залежно від дози дофамінові D1- та D2-рецептори, β1β2 та α1- адренорецептори. Препарат проявляє позитивну інотропну дію, при тривалому введенні веде до підвищення частоти серцевих скорочень, загального периферичного судинного опору. Завдяки стимуляції дофамінових рецепторів підвищує нирковий, мезентеріальний, мозковий кровообіг, при цьому можливе зниження загального периферичного судинного опору. Показаний при артеріальній гіпотензії, кардіогенному шоку, серцевій недостатності, гострій нирковій недостатності. Побічні ефекти – тахікардія, підвищення артеріального тиску, нудота, блювання, головний біль, тремор. Не слід призначати дофамін з галогенвмісними засобами для наркозу у зв'язку з загрозою аритмій, а також місцевими анестетиками, що містять адреналін, норадреналін, мезатон, через загрозу гіпертонічного кризу.
Мілринон – блокує фосфодіестеразу III, що активує транспорт кальцію у філаменті саркоплазматичного ретикулуму. У великих дозах препарат знижує активність цитоплазматичних ізоферментів фосфодіестерази та посилює транспорт кальцію через сарколему. Головні ефекти – позитивний інотропний та вазодилатуючий, зменшення перед- і післянавантаження. Препарат стимулює ліполіз, гальмує агрегацію тромбоцитів. У значних дозах підвищує частоту серцевих скорочень, потребу в кисні, проявляє аритмогенну дію. Вводять препарат усередину і в вену. Показання – терапія важкої гострої та декомпенсованої хронічної рефрактерної до серцевих глікозидів серцевої недостатності. Побічні ефекти: гіпотензія, аритмія, біль в ділянці серця, гіпокаліємія.
Левосимендан має позитивну інотропну дію, тому що зв'язується з тропоніном С у присутності кальцію, стабілізує структуру тропоніну, підвищуючи спорідненість тропоніну до йонів кальцію. Це полегшує взаємодію актину з міозином. Крім того, препарат посилює вивільнення кальцію із саркоплазматичного ретикулуму і видалення його в це депо. Він також пригнічує фосфодіестеразу, сприяє відкриттю АТФ-залежних калієвих каналів периферичних судин, що веде до їх розширення.
Показання: декомпенсація хронічної серцевої недостатності та серцева недостатність при інфаркті міокарда.
Побічні ефекти: гіпотензія, головний біль, екстрасистолія, фібриляція, тахікардія передсердь.
Згідно з рекомендаціями Української асоціації кардіологів для лікування хронічної серцевої недостатності рекомендують прямі та непрямі кардіотоніки.
Препарати
| Назва препарату | Форма випуску | Спосіб застосування |
| Дигоксин · Digoxinum | таблетки 0,00025; ампули 0,025 % 1 мл | Всередину: добова доза 0,000125-0,000375 г. У вену по 1-2мл в 10-20мл 0,9 % розчину натрію хлориду |
| Строфантин · Strophanthinum | ампули 0,025 % 1 мл; | У вену 0,5 мл в 10-20 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. |
| Корглікон · Согдіусопит | ампули 0,06 % 1 мл; таблетки по 0,0006 | У вену по 1-2 мл в 10-20 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. |
| Настій трави горицвіту весняного Infusum herbae Adonidis vernalis | ех 6,0-180 мл | По одній столовій ложці 3-5 разів на день |
| Дофамін · Dophaminum | ампули 0,5 %5мл; 4 % 5 мл. | Приготувати розчин в 125 або 400 мл 5 % розчину глюкози або 0,9 % розчину натрію хлориду вводять у вену крапельно з певною швидкістю |
| Добутамін · Dobutaminum | Ампули, флакони по 0,5; 0,25 сухої речовини | Приготувати розчин в 500 або 1000 мл 5 % розчину глюкози або 0,9 % розчину натрію хлориду вводять у вену крапельно з певною швидкістю |
| Левосимендан · Levosimendanum | концентрат для інфузій 0,0025 г/мл у флаконах на 5 мл | Приготувати розчин в 500 мл 5 % розчину глюкози або 0,9 % розчину натрію хлориду вводять у вену крапельно з певною швидкістю |
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності“ на сторінці 1. Приємного читання.
