Тіаміну хлорид
Тіамін (вітамін В,) є гетероциклічною сполукою, яка складається з піримідинового і тіазолового циклів. У медицині застосовують синтетичні препарати: тіаміну хлорид і тіаміну бромід.
Природними джерелами вітаміну В, є дріжджі, висівки, бобові, зародки та оболонки злакових культур, неполірований рис, жовток, нирки. Мікрофлора кишечнику людини синтезує цей вітамін, але це не має істотного значення для поповнення його запасів в організмі.
Фармакокінетика. Тіамін застосовується в основному шляхом парентерального введення, тому що для гідрофільного тіаміну хлориду існує бар'єр всмоктування, який обмежує його біодоступність. При введенні всередину тіамін швидко абсорбується на всьому протязі тонкої кишки. В низьких концентраціях тіамін всмоктується активно за механізмом насичення, на який при більших дозуваннях нашаровується пасивна дифузія, що менш ефективна.
В крові концентрація порівняно низька, при цьому в плазмі циркулює переважно вільний тіамін, в еритроцитах і лейкоцитах – його фосфорні ефіри. Накопичується в скелетних м'язах, печінці, серці, нирках, селезінці, нервовій тканині. До 50 % загальної кількості міститься в посмугованих м'язах і міокарді, 40 % припадає на внутрішні органи, решта – на нервову тканину.
Біотрансформацію проходить у печінці, де шляхом фосфорилювання утворюються активні фосфорні ефіри тіаміну. Найбільш активним є тіаміндифосфат (кокарбоксилаза), що має коензимну активність. Виводиться переважно з сечею, біля 8-10 % – у незміненому стані. Період напіввиведення тіаміну становить 9-18 діб.
Механізм дії. Фосфорильована форма тіаміну – тіамінпірофосфат – є коферментом ключового ферменту пентозного циклу метаболізму глюкози – транскетолази, коферментом декарбоксилаз, які каталізують окислювальне декарбоксилювання піровиноградної та α-кетоглутарової кислот. Також під впливом тіамінпірофосфату відбувається блокада холінестерази та активація холінацетилази. Тіамін бере участь у регуляції вуглеводного обміну, є синергістом інсуліну, сприяє утилізації глюкози. Він прискорює метаболізм піровиноградної, молочної кислот, кетонових тіл, сприяє ліквідації метаболічного ацидозу. Вітамін В, необхідний для синтезу ацетилхоліну, нуклеїнових кислот, білків, жирних кислот, утворення нікотинамідних коферментів, аденозину.
Фармакодинаміка. У фармакодинаміці тіаміну можна виділити три основних ефекти:
• 1. Кардіотропна дія. Тіамін розширює коронарні судини і внаслідок цього збільшує оксигенацію серцевого м'яза, поліпшує трофіку і скоротливу активність міокарда.
• 2. Нейротропна дія. Тіамін пригнічує активність холінестерази і сприяє накопиченню ацетилхоліну, впливає на активність ГАМК, серотоніну, забезпечує проведення нервовових імпульсів в ЦНС та ВНС, активізує процес збудження, знижуючи при цьому внутрішнє гальмування. Під впливом тіаміну зменшується кількість недоокислених продуктів в аксонах периферичних нервів, що сприяє усуненню больового синдрому при запальних процесах і травмах. Завдяки наявності в молекулі четвертинного атома азоту тіамін має помірні гангліоблокуючі і курареподібні властивості, водночас він послаблює ефекти деполяризуючих міорелаксантів.
• 3. Гіпоглікемічна дія. Тіамін – синергіст інсуліну, знижує рівень глюкози і молочної кислоти в крові, зменшує кетоацидоз, поліпшує утилізацію глюкози.
Показання.
• 1. Гіпо- й авітамінози.
• 2. Неврологічні захворювання (периферичний неврит, радикуліт, невралгія, парези, паралічі, енцефалопатія)
• 3. Ендокринні хвороби (цукровий діабет, тиреотоксикоз).
• 4. Кардіологічні захворювання (серцева недостатність, екстрасистолія, ішемічна хвороба серця, міокардіодистрофія).
• 5. Захворювання шлунково-кишкового тракту (гепатити, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, атонія кишечнику, спру).
• 6. При голодуванні.
• 7. При хронічному алкоголізмі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Препарати водорозчинних вітамінів“ на сторінці 1. Приємного читання.
