Поліпептидні антибіотики

Фармакологія

До поліпептидних антибіотиків належать поліміксин В (М), граміцидин.

Механізм дії поліпептидних антибіотиків пов'язаний головним чином з дезорганізацією цитоплазматичної мембрани грамнегативних збудників.

Ефективні відносно грамнегативних бактерій, особливо синьогнійної палички.

Показання до застосування. Поліміксин В сульфат застосовують при тяжких госпітальних інфекціях – сепсисі, менінгіті, пневмонії, інфекціях сечових шляхів та ін., викликаних Р. aeruginosa або іншими грамнегативними мікроорганізмами (кишкова паличка, Enterobacter тощо). Препарат призначають лише у випадку стійкості збудника до менш токсичних препаратів. Іноді його застосовують при інфекціях шлунково-кишкового тракту, викликаних чутливими мікроорганізмами (сальмонели, шигели та ін.).

Поліміксину В сульфат вводять у м'язи з розрахунку 0,5-0,7 мг/кг маси 3-4 рази надень, але не більше 0,2 г на добу. Внутрішньовенне краплинне введення препарату здійснюють двічі на день (по 1 мг/кг маси), але не більше 150 мг на добу. Всередину призначають по 100 мг кожних 6 год.

Побічна дія. Характерна нефротоксична дія, яка проявляється альбумінурією, ци- ліндрурією, азотемією, протеїнурією, канальцевим некрозом нирок. При тривалому призначенні препарату необхідно кожних 2 дні контролювати їх функцію. З боку центральної нервової системи можливі запаморочення, сонливість, порушення свідомості, парестезії, нервово-м'язовий блок, в тому числі параліч дихальних м'язів з апное. Поліміксин В може викликати порушення зору, диспепсичні розлади (нудота, анорексія), алергічні реакції (шкірні висипки, свербіж, еозинофілія). При його внутрішньовенному введенні можливі флебіти, тромбофлебіти, біль по ходу вени, при інтратекальному введенні – менінгеальні симптоми. При поєднанні препарату з аміноглікозидами різко зростає ризик ото- і нефротоксичної дії та блокади нервово- м'язової провідності.

Поліміксин В протипоказаний при хронічній нирковій недостатності, міастенії, вагітності і лактації.

Поліміксину М сульфат використовують зовнішньо та всередину. Місцеве призначення препарату (у вигляді розчину або лініменту) проводять при гнійних ранах, інфікованих опіках, виразках, пролежнях, запальних процесах очей та вух, абсцесах тощо, спричинених Р. aeruginosa та іншою грамнегативною мікрофлорою. Таблетки поліміксину М сульфату призначають при колітах, ентероколітах, гастроентеритах, викликаних чутливою мікрофлорою, при підготовці хворого до операції на шлунково-кишковому тракті. Парентерально препарат ніколи не використовують.

Навіть при місцевому і внутрішньому призначенні препаратів поліміксину необхідно стежити за функцією нирок.

Граміцидин активний відносно стрептококів, стафілококів, пневмококів, збудників анаеробної інфекції та інших мікроорганізмів. Використовують лише місцево (!) для промивання, зрошення гнійних ран, пролежнів, виразок, при остеомієліті, пораненнях суглобів, емпіємі плеври, ускладненому апендициті, флегмонах, карбункулах, фурункулах та ін. Для лікування ран, опіків, а також як місцевий контрацептивний засіб іноді використовують граміцидинову пасту.

Стероїдні антибіотики

Фузидин (натрієва сіль фузидієвої кислоти) впроваджений у клініку у 1962 р. В останнє десятиліття його значення зросло у зв'язку з наявністю активності відносно більшості полірезистентних штамів стафілокока та ентерокока. Антибактеріальний ефект фузидину зв'язаний з інгібуванням синтезу білків бактеріальних клітин за рахунок його взаємодії з фактором елонгації G (EF-G).

Спектр дії. Фузидієва кислота має бактеріостатичну активність відносно грам- позитивних бактерій (5. aureus і S. epidermidis, у тому числі метицилінорезистент- них штамів), коринебактерій, менінгококів і нейсерій, грампозитивних анаеробів, в тому числі клостридій, зокрема С. difficile, пептококів, пептострептококів. У великих дозах проявляє слабку дію щодо бактероїдів і фузобактерій, ряду найпростіших (G. lamblia і Р. falciparum), адено- і риновірусів.

Фармакокінетика. Фузидин добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту (біодоступність становить 90 %), проникає у всі тканини і рідини, за винятком цереброспінальної рідини. Висока концентрація препарату створюється у кістках, хрящовій тканині, шкірі та підшкірній клітковині, міокарді (концентрація досягає 50 % від рівня у крові), на опікових поверхнях (у 2-6 раз перевищує сироваткову). До 2 % препарату проникає через непошкоджену шкіру. При механічних травмах і захворюваннях шкіри цей показник значно зростає. Проникає через плаценту, виділяється з грудним молоком. Максимальну концентрацію у крові після прийому препарату всередину відзначають через 2-3 год. На 90 % зв'язується з білками крові. Середня терапевтична концентрація препарату у тканинах зберігається 24 год., мае здатність до кумуляції. Виділяється з організму з жовчю, де знаходиться у високій концентрації.

Фузидин використовують винятково для лікування хворих із тяжкими стафілококовими інфекціями, особливо викликаними стійкими до пеніциліну мікроорганізмами та при неможливості призначити ванкоміцин. Він показаний при інфекціях шкіри і м'яких тканин (гнійничкових ураженнях, акне, абсцесах, рановій та опіковій інфекціях), кісток і суглобів (гострому та хронічному остеомієліті, септичних артритах, вторинному інфікуванні протезів та засобів остеосинтезу), очей, при ендокардиті, стафілококовому сепсисі та ін.

Використовують фузидин всередину по 500 мг через кожні 8 год або по 1 г через 12 год. Існує форма препарату для внутрішньовенного введення, яке здійснюють у буферному розчині (pH 7,5) дуже повільно (протягом 2-4 год) у крупну вену. Такий спосіб введення препарату необхідний для профілактики спазму венозних судин, тромбофлебіту, гемолізу. Внутрішньом'язові і підшкірні ін'єкції протипоказані (небезпека некрозів). Можна призначати місцево у вигляді мазі (фузидерм), очних крапель.

Побічна дія. При призначенні фузидину можливі диспепсичні розлади (блювання, пронос), порушення функції печінки. У новонароджених існує загроза розвитку ядерної жовтяниці (фузидин конкурує з білірубіном за систему клюкуронокон'югації). Тому в третьому триместрі вагітності, під час лактації, недоношеним дітям, дітям першого місяця життя препарати фузидієвої кислоти не призначають. При облітеруючих захворюваннях судин протипоказане внутрішньовенне введення препаратів.

Препарати фузидієвої кислоти проявляють синергізм при комбінуванні з аміно- глікозидами, еритроміцином. Глікопептиди, фторхінолони є її антагоністами.

Наступний розділ:

Рифаміцини


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поліпептидні антибіотики“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики
  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)