Деякі похідні нафтиридину виявилися спорідненими з похідними 8-оксихінолі- ну. Значну хіміотерапевтичну активність має кислота налідиксова (неграм, неві- грамон), яка належить до резервних препаратів у випадках нечутливості збудників до більшості антибіотиків і сульфаніламідних препаратів. До спектра її протимікробної дії входять грамнегативні мікроорганізми; до грампозитивних коків і патогенних аеробів неактивна. Діє на сальмонели і шигели у травному каналі. Залежно від концентрації може виявляти бактеріостатичну або бактерицидну дію. Зв'язує іони двовалентного заліза, що обмежує його участь у ферментативних процесах мікроорганізмів. Кислота налідиксова не лише порушує синтез ДНК, а й пригнічує її відновлення.
Показання: лікування і профілактика гострих захворювань сечових шляхів, які викликані чутливими до неї мікроорганізмами, ентероколіт, холецистит, запалення середнього вуха та інші захворювання, викликані хіміорезистентними збудниками.
Побічна дія: нудота, блювання, діарея, головний біль, запаморочення, алергічні реакції, фотодерматоз – підвищення чутливості шкіри до сонячного світла.
Похідні хіноксаліну
Похідні хіноксаліну мають широкий спектр протимікробної дії, ефективні відносно Proteus vulgaris, синьогнійної палички, палички Фрідлендера, кишкової та дизентерійної палички, сальмонел, стафіло- і стрептокока, збудників газової гангрени. Ефективні при хіміорезистентних формах збудників. Застосовують при тяжких формах гнійного запалення та септичного стану, особливо за неефективності інших протимікробних засобів.
Препарати:
• діоксидин;
• хіноксидин.
Діоксидин – вводять у порожнини, застосовують місцево при ранах і внутрішньовенно тільки дорослим. Перед застосуванням проводять пробу на переносимість.
Побічна дія: головний біль, гіперемія шкіри, диспепсичні явища, судомні скорочення м'язів.
Це високотоксичні препарати – за умов експерименту виявлено тератогенну, ембріотоксичну і мутагенну дії препаратів. їх можна призначати тільки дорослим і використовувати лише в умовах стаціонару під ретельним контролем лікаря. У зв'язку з появою нових антимікробних низькотоксичних і ефективних препаратів широта використання хіноксалінів зменшилась і обмежилась використанням лише як антисептиків.
Похідні імідазолу
Нітроазоли
За хімічною структурою є похідними нітроімідазолів і нітротіазолів. Мають бактерицидний тип дії. Механізм дії: внаслідок утворення вільних нітрорадикалів порушують реплікацію ДНК, синтез білка та блокують тканинне дихання мікробної клітини.
Спектр дії – більшість анаеробів: бактероїдів, фузобактерій, клостридій, анаеробних коків (пептококи, пептострептококи), деякі види Eubacterium, клостридії та найпростіші: трихомонади, лямблії, лейшманії, амеби, балантидії. Ефективно діють на кампілобактери, зокрема Helicobacter pylori (у комбінації з амоксициліном). Вважають, що одночасне застосування нітроазолів з амоксициліном запобігає розвиткові стійкості у Helicobacter pylori.
Препарати:
• метронідазол (метрогіл, трихопол);
• тинідазол (фазижин):
• орнідазол (тиберал);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Похідні нафтиридину“ на сторінці 1. Приємного читання.
