Роль імунітету у функціонуванні організму та патогенезі багатьох захворювань незаперечна. На надходження в організм будь-якого антигену (АГ) послідовно включаються дві системи його захисту: природжений (неспецифічний, природний) і набутий (специфічний, адаптивний) імунітет.
До природженого неспецифічного імунітету відносяться:
• механічні бар'єри (шкіра, слизові оболонки, секрети) і фізіологічні чинники (чхання, блювання тощо);
• хімічні і біохімічні реакції, які пригнічують розвиток інфекції в організмі (лізоцим, лактопероксидаза, кислотність секретів тощо);
• клітинний компонент: мононуклеарні фагоцити (моноцити, тканинні макрофаги), гранулоцити (нейтрофіли, еозинофіли, базофіли), кілерні клітини – природні (натуральні, NK-клітини), просто кілерні (К-клітини), лімфокін-ак- тивовані кілерні (ЛАК-клітини);
• гуморальний компонент: природні антитіла (AT), система комплементу (група сироваткових білків для видалення позаклітинних форм патогену, яка опосередковує реакції гуморального імунітету і фагоцитозу), білки (пропердин, β-лізин, лактоферин, інтерферони та ін.).
Специфічний набутий імунітет включає:
• клітинний компонент (Т-система): Т-лімфоцити;
• гуморальний компонент (В-система): В-лімфоцити, плазматичні клітини (плазмоцити) і продуковані ними специфічні AT (імуноглобуліни).
Специфічна імунна відповідь складається з:
• клітинного (Т-системою), який відбувається у вигляді цитотоксичного (кі- лерного) руйнування генетично відмінних клітин і тканин (чужорідних трансплантатів, ракових, вірустрансформованих клітин тощо):
– Т-система включає тимус (місце диференціації кістково-мозкових попередників Т-клітин), субпопуляцій власне Т-клітин (Т-хелпери/індуктори (CD4), Т-кілери/супресори (CD8), групу цитокінів, продукованих ними;
– основні функції: цитотоксична реакція (цитотоксичними Т-лімфоцитами (ЦТЛ; CD8 Т-клітинами); реакція гіперчутливості уповільненого типу (CD4 Т-клітинами запалення – Ти1); реакція “трансплантат проти хазяїна” (CD8, CD4); реакція відторгнення трансплантата; а також імунологічна пам'ять, су- пресія або стимуляція В-клітин.
• гуморального компонента у вигляді продукції AT (імуноглобулінів) В-системою – захист проти бактерій та їх токсинів. В-лімфоцити (генерація в кістковому мозку) трансформуються у плазмоцити (активні продуценти AT), що виконують функції: нейтралізація АГ, опсонізація (приєднання до АГ лігандів, що полегшують його фагоцитоз) бактерій, активізація системи комплементу. Специфічні ефектори імунної відповіді, зокрема Т-, В-лімфоцити, плазматичні клітини, а також імуноглобуліни-АТ, що секретуються, мають генетичні і функціональні особливості, специфічні рецептори до різних АГ.
При взаємодії з АГ ефекторні клітини продукують біологічно активні пептидні сполуки (цитокіни), які регулюють і посилюють імунну відповідь. Біологічна роль основних груп цитокінів наведена у таблиці 15.1.
Таблиця 15.1
Загальні властивості деяких цитокінінів
| Цитокіни | Властивості |
| Інтерферони а (лейкоцитарний) і b (фібробластний) | Антивірусні та антипроліферативні (протипухлинні) |
| Інтерферон-g · (лімфоцитарний) | Імуномодулюючі (активують макрофаги, всі види цитотоксичності; клітинний і аутоімунітет, пригнічують гуморальний); синергіст ФНП; слабке противірусне |
| Інтерлейкін-1 | Стимулює ріст кісткового мозку; підвищує продукцію медіаторів запалення, ІЛ-2, активність макрофагів, NK-клітин; ендогенний піроген |
| Інтерлейкін-2 | Фактор росту Т- і В-лімфоцитів, стимулює проліферацію Т-клітин та їх активацію в "кіперні клітини”, підвищує продукцію інтерферон-g, інших цитокінів |
| Інтерлейкін-3 | Активує ранніх попередників у кістковому мозку; колонієстимулюючі фактори |
| Інтерлейкін-4 | Стимулює проліферацію АГ-активованих В- і Т-клітин |
| Інтерлейкін-5 | Стимулює проліферацію еозинофілів |
| Інтерлейкін-6 | Активує плазмоцити і ранніх попередників кісткового мозку |
| Інтерлейкін-7 | Стимулює диференціацію ранніх клітинних попередників |
| Інтерлейкін-8 | Фактор хемотаксису нейтрофілів |
| Інтерлейкін-9 | Фактор зростання тучних клітин |
| Інтерлейкін-10 | Пригнічення імунної відповіді |
| Цитокіни | Властивості |
| Фактори некрозу пухлини (ФНП, TNF) а і b | Стимулятор цитотоксичності, ІЛ, гранулоцитів, ендогенних окислювачів, апоптозу пухлинних та інших клітин; ендогенні пірогени; синергіст адгезинів, колагенази, про- коагулянтів, фактора активації тромбоцитів, фіброгенезу; активатори гранулема- тозу, ангіогенезу; контрінсулярна активність; гіперкатаболізм; кахексія; а-медіатор преімунної відповіді і септичного шоку; β-медіатор цитотоксичних лімфоцитів і гранулоцитів |
| Колоніестимулюючий фактор гранулоцитів- макрофагів (GM-CSF) | Стимулює проліферацію, диференціацію гранулоцитів, нейтрофільних моноци- тів-макрофагів, еозинофілів |
| Колоніестимулюючий фактор гранулоцитів (G-CSF) | Стимулює проліферацію і диференціацію гранулоцитів |
| Колоніестимулюючий фактор макрофагів (M-CSF) | Стимулює проліферацію і диференціацію моноцитів-макрофагів |
Імуномодулюючі лікарські засоби
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи“ на сторінці 1. Приємного читання.
