Імуносупресивні лікарські засоби (імуносупресанти[1]) – це препарати різних фармакологічних і хімічних груп, які пригнічують імунологічні реакції організму. Призначають для лікування тяжких аутоімунних захворювань і пригнічення реакції відторгнення трансплантата, а також для ослаблення запальних процесів неясної етіології. Деякі імуносупресанти входять в арсенал протипухлинних лікарських засобів.
Класифікація імуносупресивних лікарських засобів:
• 1. Антиметаболіти: меркаптопурин, азатіоприн, метотрексат, бреквінар, мікофе- нолат мофетил, алопуринол та ін.;
• 2. Алкілуючі сполуки: циклофосфан, хлорбутин та ін.
• 3. Антибіотики: циклоспорин А, такролімус (FK 506), хлорамфенікол, протипухлинні (актиноміцини: дактиноміцин) та ін.;
• 4. Алкалоїди: вінкристин, вінбластин;
• 5. Глюкокортикоїди: гідрокортизон, преднізолон, дексаметазон та ін.;
• 6. Антитіла: антилімфоцитарний глобулін (АЛГ), антитимоцитарний глобулін (АТГ), моноклональні антитіла (ОКТ-3, симулект, зенапакс) та ін.;
• 7. Похідні різних груп: НПЗЗ (кислота ацетилсаліцилова, парацетамол, диклофенак натрію, напроксен, кислота мефенамінова та ін.), ферментні препарати (аспарагіназа), похідні 4-амінохіноліну (делагіл), гепарин, кислота амінокапронова, препарати золота, пеніциламін та ін.[2]
Серед сучасних методів пригнічення імунітету (призначення специфічних антигенів та антитіл, антилімфоцитарної та антимоноцитарної сироваток, рентгенівське опромінювання, видалення лімфоїдної тканини) перевагу надають призначенню імуносупресантів як у вигляді мототерапії, так і в поєднанні з іншими ЛЗ.
Фармакодинаміка. Дія імуносупресантів на клітини імунокомпетентної системи є неспецифічною. Вплив їх спрямований на фундаментальні механізми клітинного поділу і ключові етапи біосинтезу білка у різних клітинах, у тому числі імунокомпе- тентних. Незважаючи на універсальні цитостатичні властивості, імуносупресанти розрізняються за спрямованістю дії на певні етапи імуногенезу, що важливо враховувати при виборі препарату, адекватного кожній конкретній ситуації (рис. 15.1). Фармакологія окремих груп наведена у розд. “Протипухлинні засоби”.
Усі відомі нині імуносупресанти виявляють різну активність. М'яку імуносупре- сивну дію мають НПЗЗ, гепарин, препарати золота, пеніциламін, хлорохін та деякі інші, у зв'язку з чим їх нерідко називають “малими” імуносупресантами. Помірний імуносупресивний ефект проявляють середні дози глюкокортикостероїдів. Найпотужнішими є цитостатики (препарати, що застосовуються як протипухлинні), зокрема, антиметаболіти та алкілуючі сполуки, антитіла, антибіотики та ін., які вважають справжніми імуносупресорами, або “великими” імуносупресантами.
Рис. 15.1. Точки прикладання імуносупресантів
Показання. Для вибору імуносупресанту загальним орієнтиром може бути класифікація, в якій вирізняються 3 основні групи:
I група об'єднує сполуки, які проявляють найбільш виражений імуносупресивний ефект при введенні перед антигенною стимуляцією або одночасно з нею. Можливими точками їх впливу є механізми розпізнавання, переробки АГ і передачі інформації. До цієї групи належать деякі алкілуючі сполуки, глюкокортикостероїди тощо.
II група препаратів здійснює імуносупресивний ефект при введенні через 1-2 доби після антигенної стимуляції, бо в цей час відбувається гальмування проліфера- тивної фази імунної відповіді. При їх введенні в організм до АГ або більше ніж через тиждень після нього, імуносупресивний ефект не розвивається. В цю групу входять антиметаболіти, алкалоїди, актиноміцини і більшість алкілуючих сполук.
III група містить сполуки, які є ефективними як до, так і після антигенного впливу. Вони мають, як правило, декілька точок прикладання в ланцюзі імунної відповіді. До цієї групи належать, наприклад, АЛГ, АТГ, циклофосфамід, аспарагіназа.
Дотримуючись цієї класифікації, препарати І групи слід призначати при трансплантації органів, коли необхідне досягнення імунотолерантності з метою запобігання розвитку реакції “трансплантат проти хазяїна”. При аутоімунних захворюваннях, коли необхідно загальмувати проліферативні процеси, у разі тривалої сенсибілізації антигеном за типом “ланцюгової реакції”, доцільно застосовувати препарати II або ІН груп.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікарські засоби імуносупресивної дії“ на сторінці 1. Приємного читання.
