Імуномодулюючі лікарські засоби

Фармакологія

Імунофармакологія – медико-біологічна дисципліна, предметом якої є вивчення взаємодії лікарських засобів з імунною системою організму людини і тварини.

Як новий науковий напрямок у фармакології та імунології, імунофармакологія створилася завдяки прогресу в цих галузях медицини. У 60-ті роки XX ст. набула розвитку трансплантологія, яка потребувала негайного розв'язання проблеми подолання тканинної несумісності. Термін “імунофармакологія” було введено у 1968 році на III Міжнародному конгресі фармакологів. Однак перші повідомлення про застосування іприту і великих доз саліцилатів для пригнічення імунітету в експерименті з'явилися ще 1949 року. Втім, ера сучасної імунофармакології почалася з імуносупресанту 6-меркаптопурину, який був раніше добре відомий як проти- лейкозний засіб. Це перший імуносупресант, застосований у клініці для затримки відторгнення шкірного трансплантата, лікування аутоімунної гемолітичної анемії і системного червоного вовчака. У 1962 році був одержаний його аналог – азатіо- прин.

Кількість препаратів, дія яких спрямована на пригнічення імунологічної реактивності, неухильно зростає. Завдяки використанню активних імуносупресантів вдалося досягти помітних результатів при трансплантації нирок, інших органів, в тому числі гомологічного кісткового мозку. Одним із найефективніших препаратів цієї групи є циклоспорин А, який має вибіркову дію проти Т-лімфоцитів, внаслідок чого гальмуються переважно реакції відторгнення. На жаль, більшість імуносупресантів спричиняють тотальну супресію імунної системи, через це в кілька десятків разів зростає імовірність інфекційних ускладнень та онкологічних захворювань.

У 70-ті роки різко збільшився інтерес до речовин, які стимулюють імунітет. Пов'язано це з тим, що імуностимулятори виявились ефективними при лікуванні пухлин, хронічних інфекційних та аутоімунних процесів.

В процесі клінічного застосування імунотропних препаратів виникло ряд проблем. По-перше, виявились їх побічні ефекти, що призвело до зняття деяких з виробництва (наприклад, спленін) або обмеження показань до використання (наприклад, левамізол). По-друге, при вивченні та застосуванні імунотропних препаратів був виявлений феномен “маятника” – протилежний вплив на імунітет одного й того самого лікарського засобу. Виявилось, що кінцевий результат залежить від дози препарату, часу і схеми введення, початкового імунного статусу, генетичних особливостей організму, а також біологічного виду, до якого належить досліджуваний об'єкт (людина або експериментальна тварина). Тому сьогодні щодо засобів, які впливають на імунітет, частіше застосовується термін “імуномодулятори". Терміни “імуносупресанти” та “імуностимулятори” застосовуються лише у разі класифікації цих речовин для того, щоб увиразнити їх головний, переважний вплив на функцію імунокомпетентних клітин.

До імуномодуляторів, або імунокоригуючих засобів, належать препарати хімічної або біологічної природи, здатні модулювати (стимулювати або пригнічувати) реакції імунітету внаслідок впливу на імунокомпетентні клітини, процеси їх міграції або на взаємодію таких клітин чи їх продуктів (лімфокіни, AT) з відповідними мішенями.

Можливі три варіанти імунокорещії: замінна, стимулююча та пригнічуюча. Характер корекції визначається конкретною метою. Наприклад, для профілактики інфекційних захворювань призначають вакцини або засоби замісної терапії (сироватки, імуноглобуліни тощо). При лікуванні інфекційних захворювань разом із хіміотерапевтичними засобами (особливо з тими, які самі мають імуносупресивну дію – пеніциліни, стрептоміцин, тетрацикліни, протигрибкові антибіотики, протитуберкульозні засоби, бісептол тощо) призначаються препарати, які стимулюють імунітет. Пригнічуюча імунокорекція застосовується під час пересадки органів і тканин. При аутоімунних процесах, а також при деяких онкозахворюваннях, підвищення ефективності основних лікувальних заходів досягається за рахунок комбінованої імунокорекції, тобто поєднаного або альтернуючого призначення імуносупре- сантів та імуностимуляторів.

Імунотерапія може бути медикаментозною, немедикаментозною, інкорпораль- ною та екстракорпоральною. До імунотерапевтичних методів впливу, крім медикаментозних, належать також рентгенівське опромінення, видалення або трансплантація лімфоїдної тканини, вилучення імунних комплексів шляхом гемосорбції або плазмаферезу тощо.

Таким чином, імунокорекція, або імунотерапія, – це комплекс етіотропних і патогенетичних заходів, які передбачають активну дію на імунологічну реактивність організму (табл. 15.2).

Таблиця 15.2

Основні напрямки імунокорекцїї

ХарактерСпрямованість діїЗасоби корекціїЗахворювання
СпецифічнаСтимулюючаВакциниІнфекції, пухлини
СпецифічнаГальмуючаАлергени, сироваткиАлергічні захворювання, інфекції
ЗаміснаІмуноглобуліниІмунодефіцити
НеспецифічнаСтимулюючаАд'юванти, тимоміметикиПухлини, імунодефіцити
ГальмуючаІмунізація медіаторамиАлергічні захворювання
ЗаміснаЛейкоцити, інтерферониІмунодефіцити, пухлини

Імунокорекція, за своєю суттю, є першим етапом імунофармакології, основною метою якої є пошук і вивчення механізму дії лікарських засобів для лікування патології імунної системи. Окрім цього, імунофармакологія розв'язує деякі інші актуальні для практичної медицини проблеми, а саме:

• досліджує вплив на імунітет сучасних лікарських засобів з метою можливого використання їх як імуномодуляторів, а також для запобігання можливих медикаментозних імунологічних ускладнень:

• розробляє засоби захисту імунної системи людини від несприятливих факторів зовнішнього середовища, стресових, професійних та інших впливів;

• за допомогою фармакологічних засобів, які використовуються як аналізатори функцій, вивчає механізми імунологічних реакцій.

Найважливішим досягненням імунофармакології в галузі імунної біотехнології стало одержання клітинних гібридів, здатних синтезувати необмеженою кількістю моноклональні антитіла. Застосування моноклональних AT у медицині відкриває унікальні перспективи для створення прицільних високоспецифічних і високоефективних імунотропних препаратів, що нагадує фантастичну ідею Пауля Ерліха про ліки як “магічну кулю”.

На початку 1980-х років виникло поняття “імунореабілітація" як новий напрям клінічної імунології, що орієнтується на використання безпечних, доступних, співвіднесених з адаптаційними можливостями пацієнта як медикаментозних імунотропних засобів, так і немедикаментозних засобів імуномодуляції для відновлення функцій імунної системи.

Існує декілька класифікацій імунотропних препаратів. Труднощі у класифікації пояснюються тим, що препарати є гетерогенними за хімічною структурою, механізмами дії, фармакологічною приналежністю тощо. Крім цього, сьогодні існує багато лікарських засобів, які, поряд з основними фармакологічними ефектами, за якими вони використовуються, мають імуномодулюючу дію. Тому доцільно розглядати імуно- тропні препарати як переважно супресивної дії, так і переважно імуностимулюючої.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Імуномодулюючі лікарські засоби“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби
  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)