Показання: артеріальна гіпертензія, вазоспастична стенокардія, пароксизмальна тахікардія, профілактика нападів стенокардії напруги.
Побічна дія: гіпотензія, брадикардія, атріовентрикулярна блокада, нудота, блювання, запаморочення, втомлюваність, периферичні набряки, алергічні реакції, атонічний запор.
Ніфедипін (фармадипін, коринфар, фенігідин) – перший препарат дигідропіридинів.
Фармакокінетика. Після прийому всередину ніфедипін швидко і майже повністю всмоктується (90-100 %). При сублінгвальному прийомі ефект спостерігається через 5-15 хвилин, при прийомі всередину – через 10 хвилин, максимальний ефект проявляється через 30-90 хвилин після прийому всередину, зберігається протягом 4-6 годин. Біодоступність складає 50-70 % (високий ефект першого проходження крізь печінку). Зв'язок з білками плазми біля 95 %, у печінці ніфедипін майже повністю метаболізується внаслідок окислювальних та гідролітичних процесів, метаболіти неактивні. У вигляді метаболітів екскретується переважно нирками (60-80 %), інші метаболіти – з фекаліями. Період напіввиведення 5–11 годин.
Фармакодинаміка. За судинорозширювальною здатністю перевищує верапаміл, однак не має значної кардіодепресивної дії і не проявляє антиаритмічного впливу. У відповідь на зниження артеріального тиску, загального периферичного опору збуджуються барорецептори, що супроводжується рефлекторним збудженням симпатикоадреналової системи і β1-адренорецепторів серця, рефлекторним підвищенням частоти скорочень серця, скоротливості міофібрил, розвитком гіпоксії міокарда.
Показання: препарати короткочасної дії призначають у таблетках під язик і в розчині у краплях під назвою фармадипін. Для зняття гіпертензивного кризу, іноді в комплексній фармакотерапії для лікування, для профілактики і зняття нападу вазоспастичної стенокардії; препарати подовженої дії – при артеріальній гіпертензії, для профілактики стабільної стенокардії.
Побічна дія: артеріальна гіпотензія, блювання, запор, набряки нижніх кінцівок, тахікардія, головний біль, гіперемія обличчя, при тривалому прийомі може виникати так званий ніфедипіновий медикаментозний гінгівіт.
Амлодипін (норваск, тенокс) є препаратом подовженої дії.
Фармакокінетика. Амлодипін добре всмоктується у травному каналі, максимальна концентрація спостерігається через 6–12 годин. Біодоступність складає 64-84 %, період напіввиведення – приблизно 35-50 годин, що дозволяє призначати препарат один раз на добу. Амлодипін метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів, 10 % незміненого препарату і 60 % метаболітів екскретується з сечею.
Фармакодинаміка. .Ефект амлодипіну розвивається поступово, препарат практично не викликає тахікардії, має антиангінальні, антигіпертензивні властивості. Викликає вазодилатацію, зниження загального периферичного судинного опору, перед- та післянавантаження на серце, потреби в кисні, гіпертрофії, чому сприяє утворенню оксиду азоту.
Показання. Препарат може бути застосований для лікування стенокардії, недостатності серця, артеріальної гіпертензії.
Побічна дія. Головний біль, периферичні набряки, втома, сонливість, нудота, біль в животі, приливи, серцебиття, запаморочення, рідко – закреп, артралгія, міалгія, диспепсія, підвищення частоти сечовиділення, сухість в ротовій порожнині, тромбоцитопенія.
Блокатори кальцієвих каналів (амлодипін, лацидипін, фелодипін, лерканідипін) мають також протиатеросклеротичний вплив: знижують надходження холестерину в макрофаги, гальмують проліферацію гладеньких м'язів та їх міграцію в субендотеліальну тканину. Інгібують перекисне окислення ліпідів у судинній стінці, стимулюють синтез ліпопротеїнів високих щільностей, гальмують зростання атеросклеротичних бляшок, підвищують їх стабільність, але не сприяють розсмоктуванню. Антиагрегантна дія проявляється у значних дозах.
Дилтіазем є похідною речовиною бензотіазепіну. За активністю близький до ніфедипіну, хоча менше впливає на гладенькі м'язи судин, проте він порушує проведення збудження по провідній системі серця (протиаритмічна дія). Дилтіазем знижує тонус і загальний периферичний опір судин при есенціальній артеріальній гіпертензії. Препарат розширює вінцеві артерії, знижує венозне повернення крові, потребу в кисні, поліпшує кровопостачання міокарда
Показання: артеріальна гіпертензія, профілактика нападів стенокардії, надшлуночкова аритмія тощо.
Препарати різних хімічних груп
Аміодарон (кордарон), крім антиангінальної, має протиаритмічну дію (див. протиаритмічні засоби).
Молсидомін (сиднофарм) – антиангінальний препарат групи сиднонімінів.
Фармакокінетика. Після прийому всередину молсидомін практично повністю абсорбується з травного каналу. Біодоступність складає 60-70 %. Дія препарату починається через 20 хвилин після прийому. Максимальний ефект досягається через 30-60 хвилин, тривалість дії складає 4-6 годин. Біля 30-40 % молсидоміну метаболізується в печінці, перетворюється в фармакологічно активну сполуку SIN-1, з якої неферментативним шляхом утворюється нестійка речовина SIN-1 А, що безпосередньо виділяє оксид азоту та перетворюється в крові і тканинах до фармакологічно неактивного SIN-1 С. При цьому утворюється ряд інших метаболітів. Мінімально діюча концентрація молсидоміну в плазмі крові 3-5 нг/мл. Діюча речовина не зв'язується з білками плазми крові. Молсидомін у вигляді метаболітів екскретується з сечею (90 %) та фекаліями (9 %), остання кількість виводиться в незміненому вигляді. Період напіввиведення молсидоміну 0,85-2,35 години.
Фармакодинаміка. Молсидомін виявляє антиангінальний ефект, механізм реалізації якого подібний до механізму дії нітрогліцерину, але до молсидоміну не розвивається толерантність, оскільки для реалізації антиангінального ефекту не потрібна взаємодія з SH-групами білків. В організмі він поступово перетворюється на NO, що і зумовлює антиангінальний ефект. Зменшує навантаження на серце внаслідок зниження периферичного венозного та артеріального опору судин, діастолічного тиску у лівому шлуночку, навантаження на стінки міокарда. Внаслідок цього знижується потреба в кисні. Паралельно молсидомін підвищує вінцевий колатеральний кровообіг, чинить антиангінальний вплив, зменшує агрегацію тромбоцитів і підвищує толерантність до фізичних навантажень.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)“ на сторінці 4. Приємного читання.
