При гідролізі серцеві глікозиди розпадаються на цукристу частину (глікон) і нецукристу (аглікон). Глікон представлений специфічними (дигітоксоза й ін.) і неспецифічними (глюкоза й ін.) цукрами (може бути від одного до чотирьох) і визначає фармакокінетику серцевих глікозидів (розчинність у воді, ліпідах, кислотах, лугах, проходження через клітинні мембрани, швидкість всмоктування у травному каналі, спорідненість до рецептора, міцність зв'язку з білками плазми). Аглікон представлений стероїдним кільцем і лактонною 6- або 5-членною групою, що визначає хімічну назву (буфадієноліди або карденоліди) і фармакодинаміку серцевих глікозидів. Фармакодинаміка серцевих глікозидів головним чином пов'язана з їх впливом на серцево-судинну, сечовидільну і нервову системи. Головні фармакологічні ефекти серцевих глікозидів при впливі на міокард:
• Позитивна інотропна дія (збільшення сили скорочень і вкорочення систоли, внаслідок чого зростає серцевий викид), на електрокардіограмі визначається підвищенням амплітуди зубця R, звуженням комплексу QRS, згладжуванням або інверсією зубця Т.
• Негативна хронотропна дія (подовження діастоли і уповільнення частоти серцевих скорочень) на електрокардіограмі визначається подовженням інтервалу R-R. При цьому створюються сприятливі умови для відновлення енергетичних ресурсів міокарда.
• Негативна дромотропна дія (уповільнення проведення імпульсів по провідній системі серця) сповільнення швидкості проведення збудження від синусового до атріовентрикулярного вузла. При уповільненні проведення збудження через атріовентрикулярний вузол можливе виникнення атріовентрикулярних блокад. На електрокардіограмі визначається подовження інтервалу PQ.
У малих дозах серцеві глікозиди можуть викликати негативну батмотропну дію, у великих – позитивну батмотропну дію. Остання характеризується підвищенням збудливості міокардіальних і спеціалізованих клітин міокарда (автоматизм). На електрокардіограмі при цьому помічено появу екстрасистол.
Головна дія серцевих глікозидів при серцевій недостатності пов'язана з гемодинамічними ефектами:
• Посиленням і укороченням тривалості систоли.
• Збільшенням хвилинного, ударного об'єму (збільшують силу скорочень і ліквідують гіпосистолію у хворих із серцевою недостатністю), серцевого індексу, індексу ударної роботи лівого шлуночка, фракції викиду, незважаючи на ліквідацію тахікардії.
• Подовженням діастоли.
• Зменшенням частоти серцевих скорочень (серцеві глікозиди одночасно викликають брадикардію).
• Наближенням до норми розмірів серця.
• Наближенням до норми (зменшенням) венозного тиску.
• Наближенням до норми (збільшенням) артеріального тиску.
• Підвищенням кровопостачання серця (поліпшують субендокардіальний кровообіг, швидкість кровообігу, поліпшують реологічні властивості крові).
• Зменшенням об'єму циркулюючої крові, остаточного об'єму крові, її діастолічного тиску в шлуночках, потреби міокарда в кисні.
• Зниженням тиску крові в судинах малого кола кровообігу, що зменшує ризик набряку легенів, поліпшує газообмін та насичення крові киснем (щезає ціаноз, задуха, гіпоксія, метаболічний ацидоз).
• Зменшенням набряків.
• Підвищенням діурезу (підвищують кровообіг у нирках, фільтрацію первинної сечі, пригнічують секрецію альдостерону, реніну, вазопресину і реабсорбцію йонів натрію і води і зберігають в організмі йони калію).
Специфічним рецептором серцевих глікозидів вважають K+-Na+-ATФ-азу. Механізм реалізації позитивного інотропного ефекту можна представити як результат збільшення вмісту іонізованого кальцію в кардіоміоциті внаслідок:
• Блокади К+-Nа+-АТФ-ази (полегшується при взаємодії з магнієм) в результаті взаємодії з SH-групами АТФ-ази, зменшенням вмісту внутріклітинного К+, збільшенням концентрації Na+, що веде до деполяризації мембран, відкриття потенціалзалежних кальцієвих каналів стимуляції Na+- Са2+ обміну.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Серцеві глікозиди (кардіостероїди)“ на сторінці 2. Приємного читання.
