• Посилення трансмембранного потоку кальцію і звільнення кальцію із саркоплазматичного ретикулуму внаслідок комплексоутворення серцевих глікозидів з Са2+ і елементами біомембран, що усуває тропоміозинову депресію актоміозину та активує АТФ-азу міозину.
• Звільнення катехоламінів з лабільних депо і стимуляції аденілатциклази (цАМФ-залежних механізмів).
• Зміни фізико-хімічних властивостей і конформації скоротливих білків, що полегшує їх взаємодію з кальцієм, підвищення АТФ-азної активності міозину із вивільненням енергії, необхідної для скорочення.
• Звільнення ендогенного дігиталісоподібного чинника, який має подібний до серцевих глікозидів вплив на Na+-K+-АТФ-азу.
• Реалізації трофічної дії серцевих глікозидів (відновлення показників енергетичного, пластичного, ліпідного обмінів і електролітного балансу), зниження потреби міокарда в кисні і витрати енергії, стабілізації мембран лізосом.
Серцеві глікозиди мають також брадикардичний ефект. Зменшення частоти серцевих скорочень пов'язане із:
І. Негативним хронотропним (діастолічним) ефектом:
• Стимулюючим впливом сильнішої ударної хвилі крові, що викидається з серця на барорецептори гирла аорти і каротидного синуса, з яких імпульси надходять до центру блукаючого нерва. Неполярні серцеві глікозиди можуть безпосередньо проникати через ГЕБ і стимулювати ядро блукаючого нерва.
• Посиленням звільнення ацетилхоліну з нервових закінчень, гальмуванням активності холінестерази.
• Підвищенням чутливості м-холінорецепторів до ацетилхоліну.
• Усуненням рефлексу Бейнбриджа, підвищенням повернення венозної крові до серця.
II. З негативною дромотропною дією:
• Уповільненням проведення імпульсів з підвищенням впливу блукаючого нерва та прямим подовженням рефрактерного періоду.
• Зниженням частоти шлуночкових скорочень при тахісистолічній формі фібриляції передсердь, подовженням діастоли, поліпшенням внутрішньосерцевої та системної гемодинаміки.
Серцеві глікозиди підсилюють діурез внаслідок пригнічення активності Na+-K+- АТФ-ази канальцевого епітелію, зменшення реабсорбції натрію, прискорення метаболізму і зменшення синтезу альдостерону, поліпшення гемодинаміки (підвищення ниркового кровотоку і клубочкової фільтрації, зниження гідрофільності інтерстицію, збільшення резорбції міжтканинної рідини). На центральну нервову систему серцеві глікозиди діють заспокійливо, пригнічуючи активність Na+-K+-АТФ-ази нейронів. Серцеві глікозиди покращують функцію печінки, травного каналу й інших органів. Препарати наперстянки можуть підвищувати здатність крові згущуватися.
Показання до застоювання:
• Гостра (головним чином корглікон, строфантин, можливо дигоксин) і хронічна серцева недостатність, зумовлена порушенням скоротливої активності. В останні роки серцеві глікозиди головним чином призначають при застійній хронічній серцевій недостатності другого, третього або четвертого функціонального класу.
• Пароксизмальна тахікардія.
• Миготлива аритмія (тріпотіння передсердь).
Серцеві глікозиди рекомендовані як засіб першого вибору хворим із дисфункцією систоли серця, незалежно від ступеня вираженості останньої у випадку тахісисто- лічної форми фібриляції передсердь. При лікуванні хронічної серцевої недостатності серцеві глікозиди призначають в режимі повільної дигіталізації. При гострій серцевій недостатності можливе призначення в режимі швидкої дигіталізації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Серцеві глікозиди (кардіостероїди)“ на сторінці 3. Приємного читання.
