Протисудомні лікарські засоби

Фармакологія

• 1) з боку центральної нервової системи (фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін, бензодіазепіни, топірамат);

• 2) гематологічні (вальпроати, карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал);

• 3) які ведуть до порушення репродуктивного здоров'я (вальпроати).

Дозозалежні побічні ефекти з боку центральної нервової системи мають найважливіше клінічне значення. Фенітоїн та карбамазепін можуть викликати порушення функції стовбура та мозочка, з атаксією, дизартрією, ністагмом, іноді диплопією. Тремор може бути дозозалежним стигматизуючим наслідком використання вальпроатів. Парадоксальне психомоторне збудження можливе у дітей, які приймають бензодіазепіни і барбітурати. Концентрація бензодіазепіну у сироватці, що перевищує 20 мкг/мл, може призвести до вираженої дисфункції стовбура мозку і ступору. Вже після початку виходу хворого із ступору можлива друга хвиля цього ускладнення, обумовлена утворенням великої кількості токсичних 10,11-епоксидних метаболітів. Когнітивні побічні ефекти можуть спостерігатися при терапії топіраматом, головним чином у періоді титрування, при швидкому підвищенні дози препарату.

Ускладнення з боку органів кровотворення при використанні протисудомних засобів клінічно можуть проявлятися лейкопенією, нейтропенією, тромбоцитопенією, а також складнішими – апластичною анемією, агранулоцитозами і мегалобластною анемією. Може спостерігатися мегалобластна анемія при тривалому використанні фенітоїну. Лікування фенітоїном, карбамазепіном може ускладнюватися агранулоцитозом. Тромбоцитопенія характерна для фенітоїну, карбамазепіну і особливо вальпроєвої кислоти, яка має пригнічуючу дію на агрегацію тромбоцитів і виснажує запаси фібриногену, що може призводити до підвищення кровоточивості. Вальпроати викликають гіперандрогенізм у дівчат, що небезпечно під час статевого дозрівання.

Деякі побічні реакції на протисудомні зісоби пов'язані з їх індукуючим впливом на ферменти печінки. Цей ефект найбільш виражений у фенобарбіталу, карбамазепіну та фенітоїну. Індуктори ферментів можуть посилювати виведення препаратів, які призначають одночасно з ними, особливо протисудомних засобів (таких як ламотриджин), кортикостероїдів, антикоагулянтів та деяких антибіотиків. Серйозні проблеми можуть виникнути у разі посилення метаболізму ендогенних речовин, наприклад, холекальциферолу (вітамін D3), що веде до розвитку рахіту у дітей; порушення метаболізму стероїдних і тиреоїдних гормонів; підвищення рівня α1-кислотного глікопротеїну, глобуліну, який зв'язує статеві гормони, γ-глутамілтрансферази та лужної фосфатази, здатності викликати загострення порфірії.

Протипоказання до призначення протиепілептичних засобів: порушення функції печінки та підшлункової залози, геморагічний діатез, гострий та хронічний гепатит; AV-блокада, мієлодепресія, перемежована порфірія в анамнезі, одночасний прийом інгібіторів МАО та препаратів літію; міастенія; гострі отруєння препаратами, які справляють пригнічуючий вплив на ЦНС, та алкоголем; медикаментозна залежність, наркотична залежність; хронічний алкоголізм; гостра легенева недостатність, пригнічення дихання. Синдром Адамса – Стокса, серцева недостатність, кахексія; захворювання системи кровотворення; вагітність, лактація.

Натрію вальпроат – натрієва сіль вальпроєвої (дипропілоцтової) кислоти.

Фармакокінетика. Після прийому перед їжею швидко і майже повністю (70- 100 %) абсорбується у шлунку і тонкій кишці. У разі попереднього розчинення біодоступність підвищується на 10-15 %. Але не слід розчиняти таблетку в мінеральній воді, оскільки може утворитись кислота вальпроєва, і розчин помутніє, хоча активність його при цьому не зменшується. Через 1-3 год досягається пік концентрації у плазмі крові, де натрію вальпроат на 90 % зв'язується з білками, а 10 % його перебуває в іонізованій формі. Накопичується переважно у структурах ЦНС, де є велика кількість ГАМК-трансамінази (мозочок та ін.). До інших рідин і тканин організму проникає погано: у цереброспінальну рідину – 12 %; слину – 0,4-4,5 %; молоко годувальниці – 5–10%.

Основна частина натрію вальпроату метаболізується в печінці до неактивних похідних, які виводяться через нирки й кишки. Т1/2 близько 10 год. Тільки близько 3 % залишає організм у вигляді кислоти пропіонової, яка може спричинити хибнопозитивні результати на кетонурію, а також на глюкозу сечі.

Фармакодинаміка. Механізм достатньо складний, до кінця не вивчений, повністю не пояснює всього різноманіття клінічних ефектів, так як цей препарат має широкий спектр дії і показаний практично при всіх видах нападів. Основним у механізмі дії вальпроатів є здатність підвищувати вміст ГАМК (рис. 3.16) у ЦНС, що зумовлено:

• а) гальмівним впливом на розпад ГАМК, за рахунок пригнічення ГАМК- трансамінази;

• б) посилення виділення ГАМК у синаптичну щілину;

• в) непрямого впливу на синтез і розпад ГАМК.

Гамма-аміномасляна трансаміназа (ГАМК-Т) забезпечує перетворення ГАМК на янтарний (сукцинатний, бурштиновий) напівальдегід у циклі ГАМК, що тісно пов'язаний з циклом Кребса. Внаслідок пригнічення цього ферменту накопичується велика кількість гальмівного медіатора ГАМК, що призводить до зниження активності надмірно збуджених нервових клітин в епілептичному вогнищі. Натрію вальпроат не знижує, а навіть підвищує пильність людини, в той час як барбітурати її значно пригнічують. У хворих, схильних до депресивних реакцій, натрію вальпроат підвищує настрій, покращує психічний стан, зменшує страхи, не викликаючи гіпногенного ефекту.

Крім цього, вальпроат проявляє помірно виражену н-холінолітичну дію, про що свідчить попередження вальпроатом тонічних судом, які викликаються нікотином.

Показання: епілепсія, особливо у дітей.

Нейромедіаторні профілі дії натрію вальпроату.

Рис. 3.16. Нейромедіаторні профілі дії натрію вальпроату.

Примітка: “+” – активація; “-” – інгібіція, Сер – серотонін, N-xp – н-холінорецептор, ДА – дофамін, НА – норадреншн, ГАМК – γ-шомасляна кислота, ГАМК-Т- ГАМК-трансамінщ ГДК – глутаматдекарбоксилаза, БД-ділянка – бензодіазепінова ділянка, Глу – глутамат

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Протисудомні лікарські засоби“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби
  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)