Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

Фармакологія

Седативний і снодійний ефект транквілізаторів бензодіазепінового ряду пов'язують з потенціюванням ГАМК-ергічного гальмування у таламусі і ретикулярній формації. В результаті бензодіазепіни з вираженою седативно-гіпнотичною активністю швидко і надійно пригнічують симптоматику неврозу (іпохондрію, фобії), створюють душевний комфорт при тяжких неврозах. Однак при їх прийомі відзначається млявість, сонливість, зниження уваги, психічної та фізичної активності. Може спостерігатися антероградний амнестичний ефект. Він виявляється переважно при парентеральному застосуванні (діазепам, мідазолам та ін.). Механізм цього ефекту поки що не ясний.

Депримуюча дія на ЦНС бензодіазепінів сприяє взаємному потенціюванню ефектів інших речовин, що пригнічують ЦНС (засоби для наркозу, барбітурати, нейролептики, алкоголь тощо).

Міорелаксантна дія бензодіазепінів зумовлена пригніченням полісинаптичних спінальних рефлексів і усуненням активуючого впливу ретикулярної формації на спинний мозок (центральний міорелаксуючий ефект). В результаті зменшуються тонус і сила скелетних м'язів, об'єм активних рухів. Даний ефект прямо пропорціональний дозі.

Протисудомна дія бензодіазепінових транквілізаторів є результатом посилення процесів гальмування у лімбічній системі і спинному мозку. Препарати з вираженою протисудомною активністю ефективні при судомах різного генезу (при епілепсії, гіпоксії, нейроінфекціях, отруєнні отрутами та ін.). Позитивним є те, що їх протисудомний ефект виявляється без значного пригнічення ЦНС, тобто зберігається розумова і фізична діяльність. Тому дані препарати використовуються не тільки для купірування, але й для профілактики судомних станів.

Різна вираженість і співвідношення ефектів у різних бензодіазепінів обумовлює особливості клінічного застосування окремих препаратів. За особливостями клінічної дії похідні бензодіазепінів можна розділити на такі групи:

• з вираженою анксіолітичною дією. Найсильніший ефект відзначається у феназепаму. Виражену дію мають діазепам, лоразепам та ін.; помірну – хлордіазепоксид, гідазепам, оксазепам та ін. До “денних” бензодіазепінів відносяться медазепам, гідазепам та ін.

• з вираженим седативно-снодійним впливом – нітразепам, флуразепам, феназепам, діазепам, лоразепам, хлордіазепоксид, оксазепам, мідазолам та ін.;

• з вираженою протисудомною дією – клоназепам, діазепам, феназепам, лоразепам, нітразепам;

• з вираженою міорелаксантпою дією – діазепам, хлордіазепоксид, лоразепам та ін.

Ефекти бензодіазепінів дозозалежні. Послідовність появи центральних ефектів така: протисудомний ефект, анксіолітичний, легка седація, зменшення концентрації уваги, інтелектуальне гальмування, амнезія, глибока седація, релаксація, сон. Передбачається, що зв'язування бензодіазепінового рецептора препаратом на 20 % забезпечує протитривожний ефект, захват 30-50 % рецептора супроводжується седацією, а для виключення свідомості потрібен захват > 60 % рецептора.

На вираженість ефектів транквілізаторів суттєво впливає фармакогенетичний фактор (генетично зумовлений тип відповіді організму на емоційно-стресову дію). Встановлено, що у астенічних пацієнтів з неврозами спостерігається транквіло-ак-

тивуюча, а у стенічних (тобто людей з високою працездатністю, стійкістю до різних перешкод, здатністю до тривалої безперервної діяльності) – транквіло-седативна дія бензодіазепінів. У здорових людей з високою результативністю операторської діяльності в емоційно-стресовій обстановці бензодіазепіни викликають седацію, а у разі негативного впливу стресу – підвищення показників діяльності, тобто спостерігається бівалентна дія.

Показання. Основними показаннями до призначення похідних бензодіазепіну є усі види тривожних розладів. Вони застосовуються як при лікуванні неврозів, психопатій, неврозоподібних і психопатоподібних станів, що супроводжуються тривогою, страхом, підвищеною дратівливістю, емоційною напругою, так і для короткочасного усунення симптомів тривоги. Для купірування тривожно-фобічних розладів (панічні атаки та ін.) ефективні препарати з максимально вираженим анксіолітичним і антифобічним ефектом – феназепам, лоразепам. Деякі анксіолітики бензодіазепінової структури мають додаткову антидепресивну активність і сумісно з антидепресантами ефективні при лікуванні тривоги на фоні депресивних станів різного генезу (лоразепам, оксазепам). Ряд бензодіазепінів (діазепам, феназепам та ін.) застосовують у комплексній терапії синдрому неспокою при ендогенних психічних захворюваннях, зокрема при шизофренії. “Денні” бензодіазепіни (медазепам, гідазепам) призначають при неврозах з проявами тривоги, апатії і зниженої активності, за показаннями – при стресі.

При гострих станах (психомоторне збудження) ефективне внутрішньовенне введення діазепаму та ін. Бензодіазепінові транквілізатори застосовують у складі комплексної терапії алкогольної абстиненції для полегшення її симптомів, а також для профілактики розвитку делірію (діазепам, оксазепам, феназепам та ін.).

Транквілізатори ефективні при комплексному лікуванні терапевтичних захворювань (стенокардія, інфаркт міокарда, гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, холецистити, бронхіальна астма та ін.), у патогенезі яких провідним є нейрогенний фактор, а психоемоційний компонент є вторинним. Транквілізатори призначаються поряд з основною терапією.

Бензодіазепіни з вираженою протисудомною дією ефективні при лікуванні епілепсії, епілептичного статусу, судомах різного генезу, правці (клоназепам, діазепам та ін.). Міорелаксантні властивості бензодіазепінів знайшли застосування при лікуванні неврологічних порушень, які супроводжуються м'язовим гіпертонусом.

Транквілізатори використовують для премедикації перед оперативними втручаннями та ендоскопічними процедурами, для ввідного наркозу, при атаральгезії в поєднанні з анальгетиками і в постопераційний період (мідазолам, діазепам та ін.).

В акушерстві й гінекології використовується не тільки транквілізуючий ефект (зменшення страху, неспокою, напруження), а й здатність прискорювати розкриття шийки матки під час пологів або абортів. Вони сприяють зняттю тяжких переживань під час клімаксу, особливо ускладненого, зменшують дратівливість, внутрішнє напруження, вегетодистонічні розлади, порушення сну.

Застосування деяких анксіолітиків у здорових людей може бути виправдане при гострих реактивних стресових станах в екстремальних ситуаціях. Тривога або напруження, пов'язані з повсякденним стресом, не є підставою до призначення бензодіазепінів.

Протипоказання: індивідуальна гіперчутливість, гострі і хронічні захворювання печінки, нирок, розлади дихання центрального походження, синдром нічного апное, розлади свідомості (кома), міастенія, тяжкі розлади кровообігу зі значним зниженням артеріального тиску, глаукома, виражені форми гіпертрофії передміхурової залози. Похідні бензодіазепіну протипоказані особам, що виконують роботу, яка потребує швидких і точних психічних і фізичних реакцій; хворим з невротичними розладами депресивного характеру; в період вагітності (особливо у перші 3 місяці), лактації, у дитячому віці. За суворими показаннями використовують бензодіазепіни в період пологової діяльності: у високих дозах вони можуть викликати у новонароджених порушення серцевого ритму, гіпотензію, напади задухи, м'язову слабкість, гіпотермію тощо.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну
  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)