Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

Фармакологія

• середньої (Т1/2 = 6-24 год) – лоразепам, оксазепам та ін.;

• тривалої (Т1/2= більше 24 год) – нітразепам, діазепам, феназепам, флуразепам та ін. У останніх двох препаратів-проліків період напіввиведення активних метаболітів складає біля 100 год.

Час появи і тривалість ефектів для бензодіазепінових анксіолітиків не завжди пов'язані з їх періодом напіввиведення, але при курсовому прийомі ці параметри значною мірою корелюють.

Фармакодинаміка. Основним напрямом дії похідних бензодіазепіну є психічна дезадаптація, коли переважають психопатологічні порушення невротичного рівня. Сприяючи збалансуванню механізмів при порушенні психічної адаптації, транквілізатори чинять універсальний вплив на різноманітні психопатологічні прояви невротичного характеру. У процесі лікування транквілізаторами відбувається не тільки редукція емоційних компонентів у структурі невротичних і неврозоподібних порушень, а й зменшуються вегетативні дисфункції, неврастенічні порушення, розлади сну та інші прояви, властиві для більшості суміжних форм психічних розладів. Аналіз відомостей щодо дії транквілізаторів, наявність широкого індивідуального спектра терапевтичної активності окремих препаратів дає змогу розділити їх клінічні ефекти на дві групи: власне психотропну активність, яка має специфічну спрямованість щодо психопатологічних порушень, та ефекти, які не мають безпосереднього відношення до психотропної дії, проте суттєво доповнюють її, мають насамперед нейровегетотропну спрямованість.

За механізмом дії бензодіазепіни є прямими агоністами бензодіазепінових рецепторів комплексу ГАМКА-рецептор – хлоріонний канал.

ГАМК-рецептори – група клітинних рецепторів γ-аміномасляної кислоти, основного гальмового медіатора в нервовій системі хребетних. Виділяють три класи ГАМК-рецепторів: іонотропні ГАМКД, ГАМКС і метаболітотропні ГАМКВ. Модель макромолекулярного комплексу ГАМКА-рецептор – хлоріонний канал наведена на рис. 3.10. ГАМКд-рецептор – це пентаметричний комплекс (гетероолігомерний глікопротеїн), що є великою макромолекулою і складається з протеїнових субодиниць (a, b, g, d, e, р, q) з різною здатністю формувати хлоріонний канал. Виявлено декілька різних підтипів субодиниць (шість а, три Ь, три g, дві d), кожний з яких має свою чутливість до ГАМК, бензодіазепінів, барбітуратів, засобів для наркозу, алкоголю. Будова рецепторів у різних ділянках ЦНС може бути різною (наприклад, α1, β1, g2 або а3, β1 g2), що визначає і різні фармакологічні властивості. ГАМК може зв'язуватися і з α-, і з β-субодиницями і тим самим викликає відкриття хлоріонного каналу. Для афінітету до бензодіазепінів у рецепторі має бути g2-субодиниця, тому передбачають, що саме в цій області комплексу знаходиться бензодіазепіновий рецептор.

На сьогодні встановлено кілька підтипів бензодіазепінових рецепторів (BZ1, BZ2, BZ3 a6o w , w2, w3). Як ендогенні ліганди до них розглядається велика кількість фізіологічно активних сполук: пептиди, пурини, нікотинамід, гіпоксантин, β-карболіни,

СПЕЦІАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ

Модель комплексу ГАМКА-рецептор – хлоріонний канал (А – в об

Рис. 3.10. Модель комплексу ГАМКА-рецептор – хлоріонний канал (А – в об'ємному вигляді; Б – у прямій площинній проекції. α1, β1. γ2 – трансмембранні субодиниці, які утворюють хлоріонний канал; ГАМК – ділянка зв'язування ГАМК (агоніст – ГАМК, антагоніст – бікукулін); BZ – бензодіазепіновий рецептор (агоністи – бензодіазепіии, золпідем, зопіклон, залеплон та ін., антагоніст – флумазеніл); БР – барбітуратиі рецептор

інгібітор зв'язування діазепаму (DBI – Diazepam binding inhibitor) та ін., проте остаточно природа ендогенного ліганду не з'ясована. Найбільша щільність бензодіазепінових рецепторів виявляється в корі мозку, гіпоталамусі, мозочку, гіпокампі, нюховій цибулині, чорній субстанції і нижньому горбку; менша щільність виявлена в смугастому тілі, нижній частині стовбура мозку і спинному мозку.

Бензодіазепін зв'язується з бензодіазепіновим рецептором, збільшується спорідненість ГАМК до ГАМКА-рецептора, виділяється ГАМК, що приводить до збільшення частоти відкриття хлорних каналів і, відповідно, збільшення потоку хлору всередину нейрона (рис. 3.11). Внаслідок цього відбувається гіперполяризація постсинаптичної мембрани, підсилюється ГАМК-передача і розвивається процес гальмування нейрональної активності певних ділянок ЦНС (передусім лімбічної системи, кори головного мозку, гіпоталамуса, таламуса, ретикулярної формації, спинного мозку та ін.).

Крім того, бензодіазепіии також мають незалежні від ГАМК механізми пригнічуючої дії. Вони зменшують інактивацію гальмуючого медіатору аденозину, блокують кальцієві і натрієві канали нейронів.

Все це обумовлює широкий спектр пригнічуючого впливу – як на емоційну сферу (анксіолітичний, седативно-гіпнотичний, амнестичний), так і на рухові, вегетативні системи організму (міорелаксація, купірування судом, вегетостабілізація).

Таким чином, транквілізаторам бензодіазепінового ряду в тій чи іншій мірі властиві такі ефекти: анксіолітичний, седативний, снодійний, амнестичний, міорелаксантний, протисудомний, вегетостабілізуючий.

Механізм дії транквілізаторів бензодіазепінового ряду

Рис. 3.11. Механізм дії транквілізаторів бензодіазепінового ряду

Вираженість цих ефектів у різних бензодіазепінів неоднакова. Наприклад, у нітразепаму і флуразепаму переважає гіпнотичний ефект, тому вони застосовуються тільки як снодійні засоби; у клоназепаму превалює протисудомна активність. Відмінності вираженості ефектів бензодіазепінів пов'язують з дією на різні підтипи бензодіазепінових рецепторів у певних структурах ЦНС.

Анксіолітична (проти неспокою) дія бензодіазепінів зумовлена їх впливом передусім на лімбічну систему і, в меншій мірі, гіпоталамус, кору великих півкуль. Транквілізатори бензодіазепінового ряду перешкоджають формуванню осередку негативних емоцій. У людини зменшується хвилювання, занепокоєння, усувається страх (антифобічна дія), агресія, підвищується стійкість до стресу (стреспротекторна дія), покращується адаптація в екстремальних і конфліктних ситуаціях. Причому, чим більше виражені тривожність і страх, тим скоріше і повніше виявляється лікувальний ефект.

В результаті стабілізації емоційного фону нормалізується функціональна активність вегетативної нервової й ендокринної систем (вегетостабілізуючий ефект). Клінічно цей ефект може виражатися зменшенням вегетативних проявів тривоги (нестабільність артеріального тиску, тахікардія, пітливість, порушення функції шлунково-кишкового тракту тощо). Виражену вегетотропну дію мають діазепам, гідазепам та ін.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну
  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)