Психотропні препарати

Фармакологія

• можлива психодислептична дія без снодійного впливу;

• викликають характерні неврологічні і нейровегетативні реакції (3 “Г”): гіпотензія, гіпотермія, гіподинамія.

Класифікація. Нейролептики за хімічною будовою поділяються на похідні (типові):

• 1) фенотіазину – аміназин, левомепромазин, трифтазин, периціазин (неулептил) та ін.;

• 2) тіоксантену – хлорпротиксен, тіотиксен (наван);

• 3) бутирофенону – галоперидол, дроперидол та ін.;

• 4) бензаміду – сульпірид (еглоніл);

• 5) різних хімічних класів (нетипові) – клозапін (азалептин), сертиндол та ін.

Фармакодинаміка. Механізм психотропної дії нейролептиків полягає у блокуванні передусім дофаміно- і о-адренергічних систем головного мозку. Нейролептикам різних хімічних груп у різній мірі властиві також такі ефекти: серотоніно- (5НТ2), м-холіно-, Η1-гістаміноблокуючий, що зумовлює різноманітний спектр бажаної і небажаної фармакологічної активності, причому центральна дія переважає над периферичною. Інгібування певних медіаторних систем проходить за двома механізмами (рис. 3.7): прямим (через конкурентну блокаду рецепторів) і опосередкованим (через гальмування вивільнення медіатору у синаптичну щілину, посилення його інактивації ферментами (МАО, КОМТ, АХЕ тощо). Поряд із рецепторами постсинаптичної мембрани блокуються пресинаптичні гальмуючі рецептори, через які регулюється інтенсивність синаптичної передачі. Внаслідок цього прискорюється синтез і обмін медіатору, збільшується виділення продуктів його інактивації з сечею, що може слугувати важливим кількісним тестом ефективності нейролептику.

Механізм дії нейролептиків

Рис. 3.7. Механізм дії нейролептиків

Вважається, що нейролептична (седативна) активність, яка полягає у пригніченні реакцій на зовнішні стимули, ослабленні психомоторного збудження і афективного напруження, пригніченні відчуття страху, зниженні агресивності, зумовлена центральним α-адреноблокуючим і меншою мірою м-холіно- і Η,-гістаміноблокуючими ефектами. З цими ефектами на периферії пов'язані і вегетативні порушення, які спостерігаються при призначенні нейролептиків із вираженою седативною дією.

Незважаючи на значну депримуючу дію, снотворного ефекту в терапевтичних дозах нейролептики не мають, проте вони концентрують гальмівні процеси, що сприяє сну або виникненню дрімотного стану. Важливою для нейролептиків є їх потенціююча дія на снодійні, протисудомні, засоби для наркозу, анальгетики та інші засоби, що пригнічують функції ЦНС, а також антагоністична – до психостимуляторів (кофеїн, сиднокарб та ін.).

Психотропна дія препаратів цієї групи складається з двох варіантів активності: нейролептичної (психоседативної) і антипсихотичної.

Нейролептична (седативна) діяАнтипсихотична дія
* усунення моторного збудження, різка моторна загальмованість · * апатія, загальна психічна загальмованість, сонливість · * ослаблення мотивацій, ініціативи, "параліч'' волі, втрата інтересу до оточення · * ця дія розвивається досить швидко · * вегетативні порушення (колаптоїдні реакції та ін.), особливо на початку терапіїусунення стійких змін особи і асоціальних рис поведінки; усунення галюцинацій, марення; посилення мотивацій та ініціативи, інтересу до оточення; дія розвивається через 1-2 тижні; екстрапірамідні розлади (наростають упродовж терапії)

Від інших засобів, що пригнічують функцію ЦНС, зокрема транквілізаторів, нейролептики суттєво відрізняються наявністю антипсихотичної дії, здатністю припиняти марення, галюцинації, автоматизм та інші психопатологічні синдроми, у зв'язку з чим вони ефективні у хворих з тяжкою психопатологією (шизофренія, маніакально-депресивний психоз тощо). Основну роль у механізмі антипсихотичної дії нейролептиків відіграє їх вплив на дофамін- і частково серотонінергічні процеси.

Описано 5 основних дофамінергічних шляхів: мезолімбічно-мезокортикальний (проекція нейронів від середнього мозку відповідно до лімбічної системи і кори лобної частки: регулює мотивації, емоції, адекватну поведінку), нігростріатний (аксони нейронів чорної субстанції середнього мозку, які утворюють синапси у смугастому тілі; відповідають за координацію руху), тубероінфундибулярний (проекція від гіпоталамуса до гіпофіза; контролює секрецію пролактину, соматотропного гормону), а також медулярно-перивентрикулярний та інцертогіпоталамічний, функції яких ще недостатньо відомі.

Антипсихотичну дію нейролептиків пов'язують з блокадою ефектів дофаміну у мезолімбічно-мезокортикальній системі. При цьому всі ефективні нейролептики селективно блокують D2-дофамінорецептори[1]. Однак ступінь дії на різні підтипи

як дофамінових, так і інших рецепторів варіює у різних нейролептиків: галоперидол – D2 > D1=D4 > а1 > 5НТ2; аміназин – а > 5НТ2 3 D2 > D1. Необхідно зазначити, що розподіл нейролептиків на седативні (дроперидол > аміназин > левомепромазин > хлорпротиксен > клозапін > неулептил) і антипсихотичні (галоперидол > трифтазин > сульпірид) достатньо умовний (рис. 3.8), оскільки при збільшенні доз усі препарати здійснюють пригнічуючий ефект на психічну і моторну активність. Дані препарати, особливо з вираженою седативною активністю, потенціюють дію інших медикаментів, які пригнічують ЦНС (наркотичні анальгетики, транквілізатори, засоби для наркозу, алкоголь).

Види нейролептиків

Рис. 3.8. Види нейролептиків

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психотропні препарати“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати
  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби

  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)