Більше впроваджено похідних пропіонової кислоти: першим представником, який і зараз широко призначається, є ібупрофен (нурофен).
Фармакокінетика. Після прийому всередину біля 80 % ібупрофену абсорбується в кишечнику. Максимальна концентрація в крові досягається через 1-2 години. Препарат зв'язується з білками плазми крові (90-99 %), метаболізуєгься в печінці. Період напіввиведення 2-4 години. Екскретується з сечею, 50-60 % у вигляді метаболітів, біля 10 % – в незміненому вигляді. Повністю екскретується через 24 години після прийому.
Фармакодинаміка. Ібупрофен має виражену протизапальну, анальгезуючу, жарознижуючу дію. При альгодисменореї знижує м'язовий тонус матки, усуває біль та спазми, забезпечує усування таких симптомів, як головний біль, нудота, блювання.
Показання: ревматизм, ревматоїдний артрит, периартрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз, подагра, больовий синдром різної етіології, альгодисменорея, лихоманка різного генезу.
Побічні ефекти: нудота, блювання, диспепсія, епігастральний біль, свербіж, висипання, еритема.
Напроксен (налгезін), кетопрофен (кетонал) мають тривалішу дію порівняно з ібупрофеном та більш виражений протизапальний ефект.
Декскетопрофену трометамол (дексалгін) має найбільш виражену анальгезуючу активність серед похідних пропіонової кислоти, випускається для перорального і парентерального введення, вирізняється швидким ефектом.
Оксиками – піроксикам, лорноксикам (ксефокам), мелоксикам (моваліс, ревмоксикам) – володіють тривалою протизапальною, анальгезуючою, жарознижуючою активністю. Призначаються 1 раз на добу. Жарознижуюча активність проявляється у високих дозах. Піроксикам та лорноксикам належать до неселективних інгібіторів циклооксигенази.
Показання: ревматичні та неревматичні захворювання суглобів.
Побічна дія: диспепсія, біль в епігастрії, ураження слизової оболонки шлунка, нудота, рідко – пригнічення функції печінки та нирок.
З групи оксикамів мелоксикам (моваліс) переважно впливає на ЦОГ-2.
Фармакокінетика. Мелоксикам добре абсорбується в травному каналі, абсолютна біодоступність – 89 %. Стабільна концентрація досягається на 3-5 добу. Більше 99 % зв'язується з білками плазми, препарат добре проникає в синовіальну рідину. Інтенсивно біотрансформується в печінці до 4 метаболічно інертних метаболітів, екскретується головним чином у вигляді метаболітів із сечею та фекаліями, менше 5 % виділяється в незміненому вигляді з фекаліями. Період напіввиведення 20 годин.
Фармакодинаміка. Препарат має протизапальну, анальгезуючу, антипіретичну дію у зв'язку з тим, що мелоксикам переважно впливає на ЦОГ-2 і тому дає менше негативних впливів на травний канал.
Показання: застосовують при ревматоїдному артриті, анкілозуючому спондиліті, остеоартриті, подагрі, больовому синдромі різного генезу.
Побічні ефекти: диспепсія, набряки гомілок, підвищення рівня трансаміназ та сечовини у крові (менше виражені у мелоксикаму).
Німесулід (німід, німесил) – селективний інгібітор ЦОГ-2. Має виражену анальгетичну, протизапальну, жарознижуючу дію. Володіє здатністю пригнічувати утворення вільних радикалів (без впливу на гемостаз та фагоцитоз).
Показання: ревматоїдний артрит, остеоартроз, бурсит, тендиніт, больовий синдром різної етіології.
Побічні ефекти: печія, нудота, біль в епігастрії, головний біль, запаморочення, алергічні реакції, сонливість; рідко – олігурія, мелена, петехії, пурпура, тромбоцитопенія, гепатит, пептична виразка, ниркова недостатність.
Целекоксиб – препарат нового класу, специфічний інгібітор ЦОГ-2.
Фармакокінетика. При прийомі всередину целекоксиб добре абсорбується в травному каналі, максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 2 години. Добре проникає в тканини, через гематоенцефалічний бар'єр, плаценту. Ступінь зв'язку з білками плазми 97 %. Целекоксиб метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання, окислення, частково глюкуронування. Екскретуеться головним чином у вигляді метаболітів, в незміненому вигляді менше 1 %. При повторному введенні період напіввиведення 8-12 годин.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби“ на сторінці 4. Приємного читання.
