Пригнічення ЦОГ-1 є причиною виникнення основних побічних ефектів – виразкового ураження шлунка і кишкового тракту, кровотеч, порушення функції нирок. Активність ЦОГ-2 підсилюється під впливом прозапальних стимулів, цей фермент стимулює синтез простагландинів, що беруть участь у розвитку запальних реакцій. В результаті зменшується синтез простагландинів, крім того, зменшується активність гістидиндекарбоксилази, триптофандекарбоксилази, зменшуючи утворення гістаміну та серотоніну, що є прозапальними факторами. Ненаркотичні анальгетики стабілізують мембрани лізосом, зменшують вихід ферментів, гальмують утворення ендоперекисів, енергозабезпечення вогнища запалення, блокують активність гіалуронідази, мають антипроліферативну дію.
Десенсибілізуючий ефект пов'язаний із зниженням синтезу простагландинів Е2 в осередку запалення, через що зменшується хемотаксис моноцитів і Т-лімфоцитів. Відомо також, що простагландини Е2 беруть участь у підготовці до поділу лімфоцитів та їх бласттрансформації; ненаркотичні анальгетики, блокуючи синтез простагландинів Е, гальмують поділ лімфоцитів.
Похідні саліцилової кислоти. Першим препаратом була кислота саліцилова, що призначається місцево в мазях, пастах, присипках, лініментах, має знеболюючу і протизапальну дію; в малих концентраціях – кератопластичну, у великих – кератолітичну дію.
Препарат має протимікробну, протигрибкову дію, порушує структуру потових залоз, зменшує потовиділення.
Показання: рани, опіки, жирна себорея, вугри, хронічна екзема, іхтіоз.
Основним препаратом цієї групи є кислота ацетилсаліцилова (аспірин).
Фармакокінетика. Абсорбція кислоти ацетилсаліцилової у травному каналі відбувається швидко і повністю. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 10-20 хвилин. Ступінь зв'язку з білками плазми крові складає 49-70 %. Кислота ацетилсаліцилова проникає через гематоенцефалічний бар'єр, на 50 % метаболізується при першому проходженні крізь печінку. Метаболітами є кислота саліцилова, гліцинкон'югат саліцилової кислоти, гентизинова кислота та її гліцинкон'югат. Препарат екскретується у вигляді метаболітів переважно нирками, визначається в грудному молоці, синовіальній рідині. Період напіввиведення кислоти ацетилсаліцилової складає біля 20 хвилин.
Фармакодинаміка. Кислота ацетилсаліцилова володіє переважно жарознижуючою, знеболюючою, протизапальною активністю, має антиагрегантну дію. Механізм антиагрегантного ефекту пов'язаний зі здатністю знижувати агрегацію тромбоцитів за рахунок гальмування біосинтезу тромбоксану А, – потужного агрегаційного чинника. Кислота ацетилсаліцилова сприяє також вивільненню ендотелієм судин простацикліну – потужного антиагреганту. Цей ефект виникає після прийому порівняно невеликих доз кислоти ацетилсаліцилової, великі її дози можуть пригнічувати вивільнення простацикліну. Отже, ефект кислоти ацетилсаліцилової стосовно тромбоутворення залежить від співвідношення тромбоксану і простацикліну в організмі людини.
При введенні у великих дозах кислота ацетилсаліцилова може стимулювати дихання, безпосередньо діючи на дихальний центр і внаслідок утворення вугільної кислоти, що може викликати респіраторний алкалоз. У великих дозах кислота ацетилсаліцилова сприяє виведенню сечової кислоти, посилює виділення жовчі, має пряму судинорозширювальну дію, викликає гіпопротромбінемію, стимулює виділення АКТГ, зменшує синтез, посилює розпад білків, жирних кислот. При цукровому діабеті кислота ацетилсаліцилова може понизити вміст глюкози в крові.
Показання: лихоманка, головний, зубний біль, міалгії, невралгії, інший неврологічний біль, ревматичні захворювання. Використовують як антиагрегантний засіб для запобігання утворення післяопераційних тромбів, при ішемічній хворобі серця, порушенні мозкового кровообігу.
Побічна дія: нудота, анорексія, біль в епігастрії, ерозивно-виразкові ураження травного каналу, прихована кровотеча, тромбоцитопенія, анемія, алергічні реакції, бронхоспазм, погіршення слуху, зору, синдром Рея (у дітей).
Ацелізин (суміш ацетилсаліцилату і лізину) володіє властивостями кислоти ацетилсаліцилової. Призначають внутрішньом'язово та внутрішньовенно як знеболювальний, жарознижуювальний та антиагрегаційний засіб.
Із похідних піразолону в практичній медицині залишився метамізол натрію (анальгін).
Фармакокінетика. Анальгін швидко всмоктується у травному каналі. Максимальна концентрація спостерігається через 1-2 години. У стінці кишечнику гідролізується з утворенням активного метаболіту, 50-60 % якого зв'язується з білками плазми крові. Препарат метаболізується в печінці, екскретується з сечею, проникає в грудне молоко.
Фармакодинаміка. Метамізол натрію (анальгін) має значну знеболюючу, жарознижуючу та слабку протизапальну дію. Анальгін добре розчиняється, діє швидко, сильно і короткочасно.
Показання: больові синдроми різного походження (головний біль, невралгія, радикуліт, міозит), лихоманка, післяопераційний біль, біль при ревматизмі.
Побічна дія: лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, алергічні реакції, олігурія, анурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, забарвлення сечі в червоний колір, пониження артеріального тиску.
Ацетамінофен (парацетамол, панадол) належить до ненаркотичних анальгетиків центральної дії.
Фармакокінетика. Парацетамол добре абсорбується після прийому всередину. З білками плазми зв'язується до 15 %. Максимальна концентрація в плазмі спостерігається через 20-30 хвилин, проникає через гематоенцефалічний бар'єр, менше 1 % – в грудне молоко. Препарат метаболізується в печінці, 80 % вступає в реакцію кон'югації з глюкуроновою кислотою і сульфатами з утворенням неактивних метаболітів, 17 % підлягає гідроксилюванню з утворенням активних метаболітів, які потім вступають в реакцію кон'югації з глутатіоном з утворенням неактивних метаболітів. Період напів- виведення 2-3 години. Препарат екскретується нирками, 3 % в незміненому вигляді.
Фармакодинаміка. Парацетамол (панадол) справляє переважно знеболюючий та жарознижуючий вплив, подібно аспірину. На відміну від інших груп препаратів, у парацетамолу слабко виражена протизапальна дія. Парацетамол не пошкоджує слизову оболонку шлунка і тому може призначатися хворим з виразковою хворобою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби“ на сторінці 2. Приємного читання.
